Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

РогаІ.В.

Інститут географії НАН України, відділ ландшафтознавства, аспірант.

Науковий керівник: к. геогр. н., докторант Сорокіна Л.Ю.

ПЕРСПЕКТИВИ ГЕОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ АНТРОПОГЕНІЗОВАНИХ ЛАНДШАФТІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Одним із пріоритетних напрямків розвитку сучасної географічної науки є комплексне вивчення природно-антропогенних систем. Значне місце при цьому належить дослідженням геохімічної трансформації ландшафтних комплексів, яка є наслідком техногенної діяльності людини.

Вивчення ландшафтно-геохімічних характеристик та, зокрема, міграційних процесів у ландшафтах, що функціонують в умовах антропогенізації, є актуальним при розв’язанні геоекологічних проблем. Адже, характер змін навколишнього середовища визначається не лише видом та інтенсивністю антропогенного впливу, він є також залежним від диференціації ландшафтно-геохімічних систем, їх складу і фізико-хімічних властивостей, особливостей міграційних процесів і геохімічних зв’язків, умов перерозподілу хімічних елементів, сполук (природних і техногенних), поведінки конкретного елемента в різних процесах і системах.

Незважаючи на значні теоретико-методичні напрацювання з геохімії ландшафтів, регіональні дослідження такого спрямування, на наш погляд, є недостатніми. Так, ландшафтно-геохімічна карта України укладена лише у дрібних масштабах (Л.Л Малишева, 1998, та Національний Атлас України, 2008), і лише окремі регіони досліджено у такому аспекті більш детально. Це, головним чином, невеликі території, що формують зони впливу техногенних об’єктів (В.С.Давидчук та ін., 1994; Л.Л. Малишева та ін., 2000, 2002), модельні водозбірні басейни (Я.І. Ющенко, 1999), деякі адміністративні області – наприклад, Київська (Н.В. Петрина, 2000), Чернігівська (О.В. Барановська, 1997). Проте, саме на місцевому рівні можна ефективніше адаптувати набуті знання до особливостей і потреб окремих регіонів, забезпечити збалансування господарської діяльності людини та природно-ресурсних можливостей, вирішити нагальні ландшафтно-екологічні проблеми. Основними об’єктами природокористування та природовідтворення є території у межах адміністративних одиниць. Тому напрацювання нових даних щодо факторів і закономірностей формування сучасної геохімічної структури ландшафтів за умов їх антропогенної перетвореності здійснюється нами для території Тернопільської області.

Природа Тернопільщини завжди привертала увагу ландшафтознавців, фізико-географів: К.І. Геренчука, Л.І. Воропай, П.І. Штойка, І.П. Ковальчука, Г.І. Денисика, М.Р. Питуляк, М.В. Питуляка, Й.М. Свинка, Л.П. Царика. Однак, геохімічні властивості природних, а також антропогенно модифікованих ландшафтів області вивчені недостатньо.

У контексті ландшафтознавчо-геохімічних досліджень Тернопільська область є цікавим об’єктом. Різноманітність природних умов відбивається у досить складній і мозаїчній ландшафтній структурі території. За сучасним фізико-географічним районуванням, Тернопільщина належить до зони широколистяних лісів, що представлена тут ландшафтами Розтоцько-Опільської горбогірної області, Західно-Подільської і Середньоподільської височинних областей, а також Малого Полісся (О.М. Маринич, П.Г. Шищенко, 2006). Відповідно, у геохімічному фоні домінують ландшафти кальцієвого (Са) і кислого кальцієвого (Н-Са) класів (Л.Л. Малишева, 1998).

Також це територія давнього і значного освоєння, з високим рівнем використання земельних, мінеральних, лісових ресурсів, яка на сьогодні характеризується нераціональним природокористуванням та низьким рівнем розвитку екологічної інфраструктури.

Різного ступеня антропогенізованими ландшафтами зайнято до 70% території Тернопільської області. Домінуючим видом природокористу­вання є сільське господарство – сільгоспугіддями зайнято 83.5% території Тернопільщини. Характерними рисами, що формують теперішній геоекологічний стан, є значна розораність (61,8 %), низька частка залісених земель (14,4 %), високі темпи щорічних рубок лісів (2–5 %). Спостерігається деградація ґрунтів внаслідок інтенсивних ерозійних процесів (понад 30 % орних земель є середньо і сильно еродовані) та забруднення важкими металами, отрутохімікатами, органічними і мінеральними добривами, нафтопродуктами, незадовільним є стан водних об’єктів. Радіаційно забруднені землі з рівнем вмісту Cs-137 вище 1 Кі/км2 наявні у 55 населених пунктах Чортківського, Заліщицького, Бучацького і Борщівського районів (Л.П. Царик, 2006). І хоча Тернопільська область не належить до найбільш забруднених територій України, інтенсивність, глибина змін ландшафтних комплексів постійно зростають, і формулювання ландшафтознавчо обґрунтованих рекомендацій щодо можливостей локалізації техногенного забруднення, охорони та використання території області є необхідним.

При вивченні умов міграції та концентрації хімічних елементів як основний використано басейновий підхід, адже річкові басейни являють собою геосистемні утворення з усіма притаманними їм властивостями цілісності, унікальності, ієрархічності, стійкості, саморегуляції, структурності і функціональності, мозаїчності і спрямованості (К.Н. Дьяконов, 1988). Для проведення великомасштабних ландшафтознавчо-геохімічних досліджень у межах Тернопільської області обрано чотири ключових ділянки в різних ландшафтних умовах.Критерієм вибору ключових ділянок є не лише їх ландшафтна репрезентативність, а й суттєва антропогенна зміненість. Так, перша ділянка приурочена до басейну ріки Тупа, що у межах Західно-Подільської височинної області зони широколистяних лісів. Тут знаходяться промислові міста Чортків та Заліщики. Друга ділянка характеризує в основному Збаразько-Смотрицький (Товтровий) район Західно-Подільської височинної області, у її межі потрапляє Тернопіль з властивими йому геоекологічними проблемами урбанізованого ландшафту. Третя ділянка приурочена до Розтоцько-Опільської горбогірної області зони широколистяних лісів та басейну ріки Коропець, у межах якого розташовані міста Підгайці і Монастирська. Ще одна ключова ділянка – на півночі Тернопільщини – репрезентує область Малого Полісся і Середньо-Подільську височинну область зони широколистяних лісів.

Проведені польові дослідження ландшафтів півдня Тернопільської області та опрацювання літературних і фондових даних дали можливість відслідкувати основні риси ландшафтної структури цієї території та з’ясувати деякі її особливості на рівні урочищ. У межах дослідженої території переважають терасові місцевості Дністра, що розчленовані глибокими, каньйоноподібними долинами річок Тупа, Серет, Нічлава, Збруч, а також густою мережею балок. Морфологічну структуру ландшафтів ускладнює перехід майже плоских межирічних рівнин до крутих схилів, які називають "стінками". Також характерними рисами цієї території є наявність тектонічних розломів, активні процеси лінійної ерозії, розвиток геодинамічних процесів, зокрема, карстових, зсувних (К.І. Геренчук, 1979).

Наші дослідження зосередженні, головним чином, на вивченні ландшафтної структури Тернопільської області та антропогенних змін ландшафтів, напрацюванні нових даних щодо ландшафтно-геохімічної структури, визначенні факторів диференціації природних та техногенно зумовлених ландшафтно-геохімічних характеристик, аналізі умов міграції хімічних сполук у ландшафтах досліджуваної території. Значний науковий і прикладний інтерес становлять геохімічна оцінка екологічного стану територій сільських населених пунктів і земель сільськогосподарського призначення.

У подальшому результати ландшафтознавчо-геохімічних досліджень екологічного стану території Тернопільської області можуть бути використані при обґрунтуванні та розробці рекомендацій щодо зменшення техногенного забруднення, охорони та використання антропогенізованих ландшафтів, нормування антропогенного впливу з врахуванням регіональних відмінностей, оптимізації природокористу­вання, стану агроландшафтів та сільськогосподарського виробництва, обґрунтування системи геоекологічного моніторингу.

 

 


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)