Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Косик Л. Б.

Львівський націон. ун-т ім. І. Франка, каф. геоморфології і палеогеографії, аспірант.

Науковий керівник: зав. каф. геоморфології і палеогеографії, проф., к.геогр.н. Кравчук Я.С.

СТАЦІОНАРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ПЛОЩИННОГО ЗМИВУ В ПІВДЕННОМУ РОЗТОЧЧІ

 

Українське Розточчя (яке дослідники часто називають Південним) прийнято розглядати як геоморфологічний район у складі підобласті Подільської височини (П. Цись, 1962, 1972). У межах височини Р. Гнатюк (1995, 1997) виділяє три регіони: Равське, Янівське і Львівське Розточчя. Своєрідність даного регіону полягає в тому, що в його межах проходить Головний Європейський вододіл. Зазначимо, що Українське Розточчя відділяється від прилеглих низовин Малого Полісся і Передкарпаття уступами різної висоти і має вигляд горбистої височини. Абсолютні висоти закономірно наростають у південно-східному напрямку, досягаючи максимальних значень 380–400 м.

В цілому Українське Розточчя може бути охарактеризоване як ерозійно розчленована денудаційна пластово-ярусна рівнина з добре вираженими структурно-тектонічними елементами рельєфу (Гнатюк Р.М., 1995). Головні елементи виробленого рельєфу рівнини (вершинні поверхні і уступи межиріч, долини і останці) утворились в результаті тривалої дії денудаційних (схилових) і ерозійних (руслових) процесів. Значне розчленування рельєфу Розточчя, наявність відкладів низької протиерозійної стійкості зумовили розвиток широкого спектра рельєфоутворювальних процесів, які негативно впливають на функціонування геосистем. У таких регіонах періодично виникають умови (І. Кузник, 1962; Г. Швебс, 1974; А. Грін та ін., 1974; Г. Сурмач, 1976; І. Ковальчук, 1997; та ін.) для інтенсивного формування поверхневого стоку та змиву ґрунту. Це призводить до погіршення якості ґрунтів та зниження їхньої родючості, тому вивчення процесів площинного змиву на Розточчі особливо актуальне. Значний стік і змив ґрунту простежували переважно після багатосніжних зим та інтенсивних зливових дощів у теплий період року на окремих ділянках схилів. Значний вплив на формування стоку талих вод і змив ними ґрунту має температурний режим. Тому період досліджень охоплений детальними спостереженнями за температурою повітря й опадами.

Головна мета досліджень – аналіз процесів змиву ґрунту на стокових майданчиках, оцінка масштабів інтенсивності й тенденцій його змін за період з 2005 по 2007 рр., вивчення впливу кліматичних чинників. Мети досягнуто завдяки вирішенню таких завдань: аналізу наявної мережі пунктів спостережень за змивом ґрунту; вивченню умов формування стоку на території Українського Розточчя та оцінки різних стокоформувальних чинників; розрахунок параметрів змиву ґрунту; аналіз результатів площинного змиву за період у 2005–2007 рр.

В Українському Розточчі інтенсивність поверхневого стоку і площинної ерозії залежить від вертикального та горизонтального розчленування рельєфу. Вертикальне розчленування рельєфу становить у середньому 34,7–41,3 м/км2, горизонта­льне – 1,02–1,65 км/км2 (В. Брусак, 2004; І. Ковальчук, М. Петровська, 2003), річна кількість опадів – 700–750 мм. Залісненість схилів і сприятливі фільтраційні можливості ґрунтів сповільнюють розвиток ерозійних процесів.

Класифікацію поверхневого стоку на концентрований, паралельний і розсіяний (О. Болюх та ін., 1976, І. Ковальчук, 1992) проведено відповідно від концентрації водяних струмин. Концентрований стік зафіксовано на ввігнутих сегментах схилів, де лінії стоку спрямовані до однієї базисної точки або базисної лінії. Цей вид стоку найбільш ерозійно небезпечний. За відповідних умов концентрований стік швидко переходить у дрібно струминний розмив, який є початковою стадією лінійної ерозії. На прямолінійних схилах зафіксовано паралельний стік водяних струмин, що призводить до площинної ерозії. Розсіяний стік характерний для випуклих сегментів схилів. У цьому випадку суцільний шар води не утворюється. Потенційна ерозійна здатність такого виду стоку незначна.

Розвиткові ерозії суттєво перешкоджає лісова підстилка. В разі її порушення ерозійні процеси значно активізуються. У результаті зростає зна­чення крапельної ерозії, особливо на схилах, зайнятих листяним лісом.

В умовах Розточчя загального поширення набула біогенна ерозія, або так звана сальтація – процес переміщення частинок ґрунту внаслідок падіння дерев, а також роботи землерийок. Вивалювання зазнають дерева з приповерхневим розгалуженням кореневої системи. Особливо цей процес поширений у місцях з неглибоким заляганням скельних корінних порід і на торфовищах.

Для вивчення площинного змиву ґрунту на розораних схилах застосовано метод стокових майданчиків (СМ). Цей метод набув широкого розповсюдження, детальні багаторічні спостереження за розвитком поверхневого стоку у Передкарпатті проводили О. Болюх, Я. Кравчук, А. Канаш, М. Кіт, (1972–1975), на Подільській височині – І. Ковальчук (1978–1986), у Полонинсько-Чорногірських і Вулканічних Карпатах Я. Хомин (1992).

В результаті проведення стаціонарних досліджень на Розточчі, з використанням стокового обладнання за кресленнями В. Сахарова, отримано дані замірів змиву ґрунту зі схилів. За час спостережень головна маса стокоформувальних дощів з великим шаром опадів (до 30 мм) і високою їх інтенсивністю (від 0,6 до 2,2 мм/хв) припала на літні місяці. Найбільша їх кількість зафіксована в липні–серпні. Середня інтенсивність окремих дощів сягала 0,7 мм/хв, а зливових фаз – до 2,2 мм/хв. Найбільша інтенсивність поверхневого змиву зафіксована під час зливових дощів. З аналізу характеристик зливових дощів можна зробити висновок, що опади літнього періоду переважно нетривалі, проте зазвичай інтенсивні й майже завжди спричинюють поверхневий стік і змив зі схилів. Максимальний змив ґрунту (0,615 мм) зафіксований у період злив у серпні 2006 р., мінімальний – у жовтні 2005 р. і в липні 2006 р. (0,001 мм). За однакового шару опадів, проте зі збільшенням їхньої інтенсивності, змив різко збільшується. Дощі більшої інтенсивності (0,1 мм/хв) спричиняють у десять разів більший змив ґрунту (на СМ-1 0,199 кг/га, на СМ-2 0,286 кг/га), в разі дощів вдвічі меншої інтенсивності (0,05 мм/хв) змив ґрунту, відповідно, – 0,019 і 0,024 кг/га.

Дослідження показують, що площинний змив як під час стокоформувальних дощів, так і сніготанення, зазнає постійних змін. В окремі весняні періоди через незначний сніговий покрив або його відсутність площинний змив не формується. Змив талими водами залежить від багатьох чинників, серед яких найважливіші режим погоди періоду сніготанення, запас води в снігу і промерзання ґрунту. Коефіцієнт стоку під час сніготанення вищий, ніж при більшості стокоформувальних злив. У той же час на інтенсивність розвитку ерозійних процесів помітний вплив мають мікрорельєф схилу, характер обробітку ґрунту, агрофон та фільтраційні властивості ґрунту.

Розвиток ерозійних процесів на Розточчі призводить до зміни морфології схилів, поперечних і поздовжніх профілів форм рельєфу флювіального походження. Крім цього, замулюються русла річок, ставків і невеликих водосховищ, руйнуються верхів’я річкових систем, погіршується якість заплавних угідь та умови експлуатації різних господарських об'єктів. Спостерігається небезпека погіршення якості підземних вод, умови ведення лісового господарства утруднюються. Отже, змінюються фізичні, фізико-хімічні, екологічні та інші властивості ландшафтних одиниць.

Інформаційні джерела:

1.Болюх О.И., Канаш А.П., Кит М.Г., Кравчук Я.С. Стационарное изучение плоскостного смыва в Предкарпатье. – Л.: Вища школа, 1976. – 114 с.

2.Ковальчук І. П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. – Л.: Ін-т українознавства, 1997. – 440 с.

3. Ковальчук І.П. Стаціонарні, напівстаціонарні та експериментальні дослідження ерозійних процесів. – Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 1992. – 72 с.

4.Ковальчук І., Петровська М. Геоекологія Розточчя. Монографія. – Л.: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 192 с.

5.Кравчук Я.С., Ковальчук И.П., Хомин Я.Б. Результаты исследований современных геоморфологических процесов на Закарпатском эрозионном стационаре // Вестн. Львов. ун-та. Сер. геогр. – 1984. – Вып. 14. – С. 70 – 76.

 

6. Хомын Я. Б. Стационарные исследования динамики денудационных процессов на юго-западных склонах Украинских Карпат: Автореф. дис. … канд. геогр. наук. – Львов, 1992. – 24 с.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)