Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Кирилюк О. В.

Чернівецький нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, каф. гідроек., водопост. та водовідвед., здобувач

Науковий керівник: доц. каф. гідроекол., водопост. та водовідвед., к.геогр.н. Смирнова В.Г.

екологоруслознавчі дослідження території для цілей басейнового планування

 

Зростаючий вплив суспільства на довкілля потребує проведення комплексних досліджень з метою аналізу та оцінки антропогенних змін в басейнах малих річок. Басейн малої річки є індикатором стану довкілля, що обумовлюється рівнем антропогенного навантаження, якого зазнають ландшафти в цілому, й ґрунти, ліси, поверхневі та підземні води, рослинний і тваринний світ зокрема. Велика кількість фізико-географічних, геоморфологічних, геохімічних, ландшафтних, гідрологічних досліджень та досліджень антропогенного впливу здійснюється на підставі басейнового (екосистемного) підходу. Принцип басейнового управління у своєму першопочатковому прояві виник ще за часів розбудови іригаційних мереж на річках Ніл, Тигр та Євфрат у давньому Єгипті, Месопотамії та Вавилоні і був спрямований головним чином на врегулювання розподілу води для зрошування земель між країнами басейну. І тільки у ХХ ст., коли річки Європи почали нести загрозу для життя, принцип басейнового управління став «зеленіти» та науково обґрунтовуватися. Планування сталого розвитку малих річкових басейнів також повинно базуватися на басейновому підході. В Україні законодавчо встановлений басейновий принцип управління користуванням, охороною та відтворенням водних ресурсів.

У долинах річок формуються своєрідні геосистеми. Провідним їх елементом є русло річки. Характер процесів і господарської діяльності значною мірою залежить від особливостей морфологічного положення у поперечному перерізі та від змін загальних умов у долинах вздовж течії. Якщо розглядати річковий басейн в цілому, то найбільшу цікавість для нас становлять особливості руслових процесів, що відбуваються у руслі малої річки, та реакція річки на різноманітні впливи природного та антропогенного характеру. Процеси руслоформування малих водотоків мають свою специфіку, оскільки підлягають впливу значно більшого числа факторів, ніж великі та середні річки.

Велику загрозу для екологічної безпеки річкового басейну становить природно-антропогенна зміненість річкових русел та екологічний стан самого русла. Тому важливо знати природні та антропогенні фактори створення екологічної напруженості та небезпеки прояву руслових процесів, а в цілому – безпечність проживання людей та функціонування природних та технічних об’єктів. До природних факторів слід віднести: розмив берегів, періодичність горизонтальних деформацій, середня швидкість зміщення руслового рельєфу, сезонне пересихання малих річок. До основних антропогенних чинників належать: урбанізація, кар’єри будівельних матеріалів, транспортне випрямлення, гідротехнічне будівництво, обвалування русел, водоскид та водоспоживання, розорювання водозборів та заплав, зведення лісів, меліорація у річкових долинах. Перелічені вище фактори відрізняються масштабом та характером свого впливу.

Першими та основними формами зміни русел та долин малих річок є створення стародавніх поселень. Результатом антропогенного втручання ставали: пряме забруднення водотоків, активізація ерозійних процесів тощо. Найбільш вразливими є малі річки по відношенню до антропогенного впливу, особливо до розорювання водозборів та збільшення стоку наносів, хімічного та механічного забруднення. Знищення природної рослинності, активне розорювання ґрунтів призводить до посилення ерозійно-акумулятивних процесів у басейнах, зростання інтенсивності площинного змиву. При будь-яких видах господарського впливу на малі річки та їхні русла відбувається швидка зміна руслових процесів, що супроводжується адекватними змінами усієї річкової екосистеми.

Застосування басейнового підходу для проведення еколого-руслознавчих досліджень запропоновано нами у попередніх наших роботах [1]. Річкова мережа Хотинської височини представлена 19 постійними водотоками довжиною більше 10 км (в тому числі від 14 до 42 км) та 294 водотоками довжиною менше 10 км. Річки належать до двох водозбірних басейнів – Пруту та Дністра. Живлення річок має змішаний характер. Модуль середньорічного поверхневого стоку для малих річок басейну Пруту – 2,5–5,0 л/с/км2, для малих річок басейну Дністра становить ≤ 2,5 л/с/км2 [28]. У річок південного схилу Хотинської височини переважає лінійний тип гідросітки, а північного – деревовидний тип.

На сьогоднішній день нами досліджено 3 річкові басейни Хотинської височини, зокрема ерозійно-руслові системи. Вони включають схили, на яких панують процеси змиву (ерозії) ґрунтів нерусловими тимчасовим потоками, яри, балки, струмки, малі річки,що здійснюють перенесення постійними потоками продуктів ерозії на водозборах, розмиви дна і берегів, акумуляцію наносів, і гирла річок, де домінують процеси спрямованої акумуляції [4]. На руслові процеси річок (активізація чи затухання) Хотинської височини та їх прояв мають вплив наступні антропогенні чинники: зарегульованість стоку ставками (прямий активний чинник), розорювання водозборів, зведення лісів та поселенське навантаження на водозбір (опосередковані пасивні чинники).

Руслові процеси та антропогенні зміни річкових русел є важливими факторами розвитку екологічної напруженості в долинних комплексах Хотинської височини, викликаючи трансформацію і деградацію їх екосистем й створюючи несприятливі умови для життя і господарської діяльності людей. При антропогенних впливах на річкові русла виникають додаткові (по відношенню до природних) небезпечні явища та ситуації для інженерних споруд, комунікацій, населених пунктів, сільськогосподарських угідь. Результати наших досліджень наведено нижче (Таблиця 1).

 

Таблиця 1.  Порівняльна характеристика екологічної напруженості деяких річкових

басейнів, зумовлена природно-антропогенною зміненістю річкових русел

Екологічна напруженість

Площа басейну річки

Гукова

Онута

Рокитна

бал

характеристика

км2

%

км2

%

км2

%

0

Відсутня

Відсутній вплив тимчасовий водотоків, основної річки, її приток та штучних або природних водойм

44,688

39,9

55,63

32,53

59,0

43,4

1

Мінімальна

Вплив тимчасових водотоків

59,136

52,8

100,19

58,59

37,9

27,9

2

Слабка

Вплив основної річки та/або її приток

7,874

7,03

14,54

8,5

21,0

15,4

3

Середня

Вплив тимчасових водотоків, основної річки та/або її приток

0,212

0,19

0,59

0,35

17,4

12,8

4

Сильна

Вплив водойм різного походження, підсилений дією постійних та/або тимчасових водотоків

0,09

0,08

0,05

0,03

0,7

0,5

Загальна площа басейну

112

100

171

100

136

100

 

 

З метою басейнового планування сталого розвитку територій малих річкових басейнів, на нашу думку, необхідним є дослідження антропогенного навантаження та перетвореності малих річкових басейнів. На цьому ми вже неодноразово наголошували та виконували відповідні дослідження [2, 3].

 

Інформаційні джерела:

1. Кирилюк О.В. Застосування басейнового підходу для еколого-руслознавчих досліджень Хотинської височини // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія – Вінниця, 2006. – Вип.12. – С.48 – 53.

2. Кирилюк О.В. Методичні засади визначення ступеню антропогенного втручання у навколишнє середовище // Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень: Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів і аспірантів, присвяченої 155-річчю видатного дослідника Придніпров’я В.О. Домгера / За ред. проф. Л.І. Зеленської. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2006. – Вип.3. – С.97 – 100.

3.Кирилюк О., Кирилюк С. Сучасний стан антропогенної перетвореності території басейну річки Хуків // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія – Вінниця, 2006. – Вип.11. – С.73 – 79.

4.Кирилюк С., Кирилюк О. Ландшафтні комплекси річкових долин Хотинської височини (на прикладі долин Гукова, Рокитної та Онута) // Річкові долини. Природа – ландшафти – людина: Збірник наукових праць. – Чернівці: Сосновець, 2007. – С.136 – 145.

 

 


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)