Сайт кафедри географії ДНУ
.
Навігація
Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Залевська Ю. В.

Дніпропетровський національний ун-т, геолого-географічний фак-т, студ. ІV курсу.

Науковий керівник: доц. каф. фіз. та економ. географії, к.геогр.н. Горб А.С.

ДОСЛІДЖЕННЯ АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ

 

Розвиток народного господарства ґрунтується на науковій базі з всебічним урахуванням природних факторів. Одним з таких факторів є клімат. Всі галузі народного господарства в тій чи іншій мірі враховують кліматичні умови для того, щоб була можливість краще використовувати природні дані та змінювати їх у кращий для людини бік.

Особливе значення клімат має для сільського господарства, оскільки характеристики клімату окремої території в сукупності з іншими сільськогосподарськими показниками визначають придатність даної території для аграрного використання. Для успішного та раціонального агровикористання потрібна детальна та точна оцінка агрокліматичних ресурсів та проведення агрокліматичного районування. Для цього розроблені та вдало використовуються різноманітні показники, що характеризують той чи інший елемент клімату. Основними агрокліматичними показниками будь-якої території є її радіаційний, температурний та вологісний режими. Ці три компоненти в сукупності дають, хоча і дещо неповну, але досить вичерпну характеристику основних кліматичних умов, що і формують агрокліматичні умови будь-якої ділянки суходолу. Ця стаття висвітлює результати дослідження агрокліматичних характеристик за вегетативний період на території Дніпропетровської області.

Дослідження базується на фондових даних Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту для дев’яти метеостанцій, що розташовані на території області: Губиніха, Павлоград, Дніпропетровськ, Комісарівка, Синельникове, Чаплине, Кривий Ріг, Лошкарівка, Нікополь, а також на даних прикордонних метеостанцій областей-сусідів Дніпропетровської області. Розповсюдження показників наносилося на карти для подальшого аналізу за допомогою ізоліній з пошаровим фарбуванням між ними, для підвищення наочності.

Аналіз даних дав наступні результати. Розповсюдження фотосинтетично активної радіації (ФАР), тобто радіації з довжиною хвиль у діапазоні 380–710 нм, яка може викликати фотосинтез, по території області нерівномірне: північні райони, такі як Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський, а також північні частини Верхньодніпровського та Дніпропетровського районів отримують найменшу суму ФАР за вегетаційний період – менше 51 ккал/см2. Надходження ФАР в центральні та східні райони Дніпропетровщини коливається в діапазоні 51–51,5 ккал/см2. Далі, з просуванням на південний захід, показники ФАР поступово збільшуються до 52–52,5 ккал/см2, максимальні показники зафіксовані на території Криворізького та Широківського районів.

Тепловий режим території Дніпропетровської області має наступні особливості: весняній період – це період, коли показники температури швидко підвищуються, що пов’язано зі збільшенням припливу сонячної радіації до земної поверхні. Найнижчі показники +9,0...+9,2 оС на півночі та північному сході області, температура центральних районів дорівнює +9,4...+9,6 оС. В південних районах найвища температура: +9,8...+10 оС.

Температура літа коливається лише на 0,5 оС між північними та південними районами, і всередньому дорівнює +20,4 оС. Температурний режим осені має сходні риси з весняним з тією лише різницею, що відбувається поступове зниження температури. Температурні показники північних та північно-східних районів становлять +7,8...+8,0 оС, центральних – +8,4...+8,6 оС, а південних – +8,8...+9,2 оС.

Вологісний режим має зворотну закономірність – протягом всього вегетаційного періоду північні та північно-східні райони мають найбільші показники суми опадів – 390 мм, центральні райони – 375 мм, а в південних районах – 338 мм.

Дослідження розповсюдження агрокліматичних показників і їх картографування, а також використання методу поділу кількісних показників на однорідні інтервали дає змогу розробити агрокліматичне районування Дніпропетровської області.

Через те що територія Дніпропетровської області є досить компактною у простяганні в меридіанальному напрямку, автор вважає за доцільне виділити три агрокліматичні райони.

Перший – Північний – займає територію Царичанського, Петриківського, Магдалинівського, Юр’ївського, північну та центральну частини Новомосковського, П’ятихатського, Верхньодніпровського, Павлоградського та Межівського районів. Він розповсюджується і на крайні східні райони – Петропавлівський та Межівський.

Другий – Центральний район – територіально відповідає центральним адміністративним районам правобережної частини Дніпропетровської області, а на лівому березі охоплює Синельниківський район та більшу частину Васильківського району.

Третій – Південний агрокліматичний район – охоплює території Широківського, Апостолівського, Нікопольського та Томаківського районів.

 

Результати даної роботи можуть бути корисними при створенні агрокліматичного атласу Дніпропетровської області, подальших досліджень агрокліматичних характеристик і ресурсів як Дніпропетровщини, так і сусідніх областей, для їх порівняльної характеристики чи виявлення схожих закономірностей. Також для поліпшення ведення сільськогосподарських робіт, раціонального використання агрокліматичних ресурсів при веденні сільського господарства на Дніпропетровщині.


Новини

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 014.07 Середня освіта (Географія), 103 Науки про Землю)
© 2006-2023. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)