Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

 

Борщівський В. С.

Тернопільський націон. педагогіч. ун-т ім. В. Гнатюка, географічний ф-т, магістрант.

Науковий керівник: зав. каф. фізичної географії, к.г.-м.н., проф. Свинко Й.М.

РЕЛЬЄФ МІСТА ТЕРНОПОЛЯ ТА ЙОГО ЗМІНИ ПІД ВПЛИВОМ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

 

Територія кожного міста має свою специфіку, викликану природними особливостями, функціональною спрямованістю, техногенезом та ін. Це проявляється у наявних спектрах геоморфологічних процесів, їх інтенсивності тощо. У ряді випадків їх розвиток набирає катастрофічних масштабів [1].

Тому виникає необхідність ґрунтовного дослідження рельєфу міста, що сформувався внаслідок господарської діяльності людини. Історія впливу на територію м. Тернополя сягає близько 500 років і за характером та величиною змін він був різний на різних історичних етапах, що підтверджують як літературні, картографічні, так і фотоматеріали. Особливо інтенсивно вони проявляються в останні десятиліття у зв’язку із зростанням темпів і масштабів будівництва, особливо багатоповерхівок.

Територія Тернополя розташована в межах Подільської морфоструктури, яка порівняно з Волино-Подільською є геоморфологічною одиницею другого порядку. У сучасному рельєфі це високо підняте, сильно розчленоване верстувате плато.Характерною особливістю Подільської морфоструктури є те, що в її межах моноклінальний нахил кристалічного фундаменту плити не знаходить прямого відображення у сучасному рельєфі. Внаслідок найновіших піднять тут створився інверсійний по відношенню до давньої структури рельєф. Морфоструктурою третього порядку, в межах якої розташована територія Тернополя, є Тернопільське плато, що розташоване між Товтровою грядою та Західно-Подільським горбогір’ям. Сам Тернопіль знаходиться в середній його частині, в долині річки Серет.

Стара центральна частина міста розташована на терасах низького рівня. Перша надзаплавна тераса висотою 46 м. Друга тераса має незначну ширину. Але добре виражена у багатьох місцях, висота її близько 20 м. Тераси вищого рівня в межах міста не виражені. Однак, у рельєфі і на лініях поперек річкової долини чітко простежується терасовидний уступ на висоті 330350 м, але на ньому не виявлено алювіальних відкладів.

Як відомо, геоморфологічна будова тісно пов’язана з тектонікою, геологічною будовою та кліматичними умовами, які взаємодіючи між собою протягом тривалого часу історії розвитку зумовлювали особливості рельєфу території [4]. Проте в останні десятиріччя значних змін і трансформації рельєф міста зазнав внаслідок господарської діяльності людини. Окремі природні форми рельєфу зникли повністю внаслідок засипання і вирівнювання ярів та балок, терасування схилів, зрізання горбів тощо.

Антропогенні динамічні перевантаження схилів (вантажний транспорт, господарські забудови, підрізання підошов схилів, відсутність дренажних систем стоку) погіршують природну рівновагу порід. Наприклад, на правому березі р. Серет (масив Дружба) на потенційно стійких за крутизною схилах, і при цьому штучно терасованих для потреб будівництва, виникають технічні зсуви, яри, вимоїни. Вони призводять до значних змін у штучно створених людиною та, відповідно, й природних, системах.

Проблемою сучасного Тернополя залишається нерегламентоване будівництво, зокрема на схилах, без належного дренажу. Це насамперед руйнування старих одноповерхових будинків і побудова багатоповерхівок. Але, як наслідок, залишається вкрай незадовільним стан водопровідної, каналізаційної та теплової мереж та інші фактори, що поступово сприяють утворенню небезпечних та несприятливих явищ і процесів, внаслідок яких виникають зсувні щілини, опливини, просадки, прогресують ерозійні процеси.

Земна поверхня міста на перших стадіях антропогенного втручання зазнає ряду змін, зокрема, вирівнюються схили – стають більш пологими внаслідок терасування (рис. 1), багато природних форм рельєфу зникає. Утворюється новий – техногенний (як акумулятивний, так і денудаційний) мікрорельєф міста. Він формується внаслідок проектованого перетворення природної поверхні технічними засобами та використання в плануванні території техногенних відкладів (утворених у результаті різнобічної діяльності людини). Внаслідок нагромадження антропогенних відкладів створюються позитивні форми рельєфу.

P1060318

Рис. 1. Терасування схилів внаслідок будівництва житлових будинків

 

Природний рельєф, навіть при його сприятливій для будівництва структурі, завжди зазнає часткової трансформації у масштабах ґрунтового профілю, з метою покращення і пристосування території згідно з вимогами та стандартами будівництва. Швидкий розвиток міста та міського господарства спричинив використання під забудову менш придатних територій зі складнішим рельєфом.

Пристосування рельєфу до потреб будівництва відбувається через повну або часткову техногенну трансформацію ґрунту, вод, рослинності міста, яка є сьогодні найбільш радикальним фактором антропогенного перетворення. Змінюється або повністю руйнується природна структура усіх компонентів природних комплексів, їх властивості. Внаслідок людської діяльності виникають поховані, насипні ґрунти, які сприяють більшою мірою поширенню денудаційних природно-антропогенних процесів.

Розростання районів забудови і поверхонь з асфальтно-бетонним покриттям скорочує площі з природною рослинністю, від чого підвищується роль стоку дощових і талих вод, збільшується площа земель, охоплених розвитком ерозійних процесів. Поширення процесів площинної та лінійної ерозії на незакріплених схилах формує умови для модифікації новоутворених техногрунтів [2]. Часто посеред житлових районів можна спостерігати ландшафти схилових поверхонь, розчленованих яроподібними формами мікрорельєфу, що інтенсивно розвиваються (наприклад, в місцях новобудов м. Тернополя).

Під дією рухомих механізмів і природних факторів на автодорогах міста закладаються і мають свій розвиток ряд мікроформ. Виникнення їх має антропогенне і природне походження. Антропогенне походження мікроформ в першу чергу пов’язане з механічним навантаженням на дорожнє полотно і механічною денудацією. Це особливо помітно на тролейбусних та автобусних зупинках.

На території міста Тернополя зустрічаються три рельєфні типи доріг –вододільні, долинні та схилові. Основним покриттям дорожнього полотна міста є асфальт та бруківка. Відповідно кожному виду покриття відповідає певний набір мікроформ, які, у свою чергу, різняться між собою в залежності від морфологічного розміщення в рельєфі [3].

Значних змін рельєф досліджуваної території зазнає внаслідок видобутку мінеральних ресурсів на околицях міста, тобто розробка будівельних корисних копалин кар’єрним способом. Наприклад, цікавим є факт розміщення на масиві «Дружба» ще донедавна цегельного заводу з глиняним кар’єром, а станом на 2008 р. більша його частина забудована від 5 до 10 поверховими будинками. Тобто, на даній території відбулося повне антропогенне перетворення природних систем із докорінним перетворенням ландшафту (рис. 2).

В цілому неконтрольовані зміни геологічного середовища урбанізованих територій, що відбуваються переважно під впливом антропогенних чинників, часто супроводжуються деформаціями споруд, а подекуди і їх повним руйнуванням. Яскравим прикладом цього місто Тернопіль, особливо його найстаріша і найбільш історично значима центральна частина. Значна частина розташованих тут споруд мають різного ступеня ушкодження переважно внаслідок суфозійних явищ та зсувів.

Основними змінами природного рельєфу на техногенно зумовлений у м. Тернополі під впливом господарської діяльності є: поступове стирання геоморфологічних граней на поверхні та зникнення природного мікрорельєфу; нівелювання поверхні, зменшення амплітуди висот; різке збільшення кількості антропогенних форм рельєфу; посилення прояву техногенних процесів: зсувів, суфозії та ерозійних процесів.

P1060214

Рис. 2. Будівництво на місці кар’єру цегельного заводу

 

Антропогенна трансформація рельєфу м. Тернополя потребує продовження ґрунтовного дослідження з метою попередження техногенних катастроф, які уже проявляються у ряді міст України.

 

Інформаційні джерела:

1. Богуцький А., Волошин П., Волошин Р. Проблеми геоморфології урбанізованих територій // Українська геоморфологія: стан і перспективи: Матеріали між нар. наук.-прак. конф. 25-26 лист. 1997 р. – Л., 1991. С. 14-15.

2. Вовк О. Мікрорельєф та екологічні функції ґрунту у міському ландшафті // тамо ж, С. 178-180.

3. Кобелька М. Розвиток техногенних форм на автодорогах з різним типом покриття. // тамо ж, С. 200-202.

 

4. Природа Тернопільської області / За ред. К.І. Геренчука. – Л.: Вища школа, 1997.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)