Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Федонюк К. І.

Дніпропетровський національний ун-т, геолого-географічний фак-т, студ IV курсу.

Науковий керівник: доц. каф. геоекології та раціон. природокорист., к.геогр.н. Довгаль Л.І.

ВПЛИВ ГІРНИЧОРУДНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ (НА ПРИКЛАДІ ОГЗК)

 

На даний час немає єдиної класифікації техногенних порушень природного середовища при гірничих розробках. Крім порушення поверхні (ландшафту) при гірничих роботах відбувається значне забруднення повітряного і водного басейнів району розробки, зміна гідрогеологічних умов, поява і розвиток ерозійних процесів, зневоднення прилеглих територій та інше. У класифікації техногенних порушень природного середовища при відкритих роботах, усі порушення розділяються на два види: ландшафтні й екологічні. Якщо перший вид порушень відрізняється локальним характером, то другий вид поширюється більш широко і має міжрегіональний характер. У залежності від характеру впливу на природне середовище всі порушення класифікуються за сімома основними типами.

Ландшафтне порушення – це порушення земної поверхні (зміна рельєфу місцевості, рослинного і ґрунтового покриву) у процесі проведення гірничих робіт і видобутку корисних копалин з надр.

1. Вироблений простір і провали – відрізняються займаною площею, глибиною розробки, стійкістю бортів, обводненістю й іншими гірничотехнічними, геологічними і гідрогеологічними особливостями.

2. Відвальні площі - найбільш розповсюджений тип порушень при відкритому способі видобутку копалин. Ці порушення представлені внутрішніми і зовнішніми відвалами, хвостосховищами та гідровідвалами.

3. Земельні ділянки під промисловими об'єктами – належать до категорії земель гірничого відводу, що не порушуються. Вони не потребують спеціальних заходів щодо відновлення.

Екологічні порушення представляють зміну (погіршення) умов життя на землях гірничого відводу і прилеглих територіях з падінням їхньої біологічної продуктивності і різким зниженням загальної комфортності середовища.

1. Зміна гідрогеологічних умов району розробок залежить від масштабу відритих робіт, їхніх гірничотехнічних умов і від повноти і часу проведення землевідновлювальних робіт. Закислення поверхневих і ґрунтових вод особливо у великому масштабі відбувається шахтними і кар'єрними водами, що скидаються без очищення. Крім того, за рахунок атмосферних опадів і вилужування шкідливих елементів з породних відвалів відбувається також забруднення поверхневих і ґрунтових вод.

2. Забруднення прилеглих до кар'єру територій, повітряного і водного басейнів – одне з прихованих і найнебезпечніших екологічних порушень, що викликають погіршення мікрокліматичних умов району розробок і навіть токсичність життєвого середовища. Запиленість повітря через вивітрювання порід, що складають у відвалах, у деяких випадках значно перевищує санітарні норми. Масові вибухи на кар'єрах є великими періодичними джерелами виділення пилу й отрутних газів.

3. Сейсмічні порушення – викликаються дією масових вибухів при проведенні відкритих гірських робіт. Вони часто бувають причиною ушкодження і руйнування промислових і житлових будинків і споруд, розміщених на прилеглих до кар'єру територіях.

4. Шумові порушення – при вибухових й інших технологічних процесах гірського виробництва. Шум став не менш небезпечною і руйнівною формою навколишнього середовища, чим забруднення повітря, води і ґрунтів, причому боротися з ним у багатьох випадках набагато важче.

Багатьма дослідженнями виявлені не тільки окремі шкідливі впливи гірничих робіт на навколишнє середовище, але і визначені заходи щодо нейтралізації цих шкідливих впливів на навколишнє середовище з урахуванням створення умов для самовідновлення. Аналіз показує, що фатальних порушень при гірничих роботах немає. Це зовсім не означає, що не треба займатися розробкою ефективних заходів з охорони довкілля, навпаки, необхідно зосередити зусилля науки і практики на розробці більш досконалих і економічних методів і способів охорони природного середовища, завдяки чому значно підвищиться ефективність гірничих розробок.

У процесі розробки родовищ корисних копалин створюються умови для рішення наступних задач:

- охорона надр, що сприяє раціональній розробці мінеральних ресурсів (передбачає більш повний видобуток корисних копалин і комплексне використання родовищ);

- охорона навколишнього геологічного середовища, спрямована на раціональне використання родючих земель, підземних та поверхневих вод, скорочення земельних відводів під гірничі виробки і розміщення відвалів розкривних порід, захист підземних і поверхневих вод від виснаження і забруднення, захист територій від підтоплення, яроутворення й ерозії ґрунтів.

Нікопольське родовище являє собою степову рівнину з загальним пониженням поверхні на південь убік Каховського водоймища. Район розміщення об'єктів комбінату являє собою горбисту степову рівнину, положисто знижується на південь і південний захід убік Дніпра.

Найбільш великими водними артеріями представленої місцевості є ріка Базавлук із притоками р. Солона, Базавлучок, Кам’янка. Усі вони суховодні і є типовими маловодними степовими ріками. Клімат району помірно-континентальний, з короткою зимою і спекою влітку. Водопостачання промислових об'єктів комбінату здійснюється за рахунок водозабору з Каховського водоймища.

ВАТ «Орджоникидзевский гірничо-збагачувальний комбінат» працює на базі запасів марганцевої руди Нікопольського родовища, західна частина марганцеворудной площі якого представлена окисними, карбонатними і змішаними рудами. Цей комбінат є одним з найбільших підприємств з видобутку, збагачення і переробки марганцевої руди. Товарна продукція комбінату представлена марганцевим концентратом із вмістом марганцю 38,35% і агломератом із вмістом марганцю 14,47%. До складу комбінату входять вісім кар'єрів, три збагачувальні й одна агломераційна фабрики, а також інші виробничі об'єкти. Пилоутворення при проведенні розкривних робіт не відбувається через значну зволоженість (до 55%) гірської маси.

Буровибухові роботи ведуться в обмежених обсягах на Богдановському і Шевченківському кар'єрах, де зустрічаються прошарки вапняку-черепашнику. Обсяг цих робіт не перевищує 8% річного обсягу розроблюваних розкривних порід і не має істотного впливу на забруднення атмосферного повітря.

Вплив транспорту на забруднення атмосфери незначний у зв'язку з тим, що кар'єри знаходяться на значній відстані від селітебної зони і виділення забруднень відбувається нижче денної поверхні на глибині до 100м.

Забруднення атмосфери пилом може відбуватися при відвалоутворенні і вітровій ерозії поверхні відвалів. Проте через високу природну вологість (до 50%), пиління досить незначне.

У складі оборотного циклу водопостачання на комбінаті експлуатуються об'єкти хвостового господарства. Шламосховища не є джерелами забруднення атмосферного повітря, оскільки їхня реконструкція (нарощування дамби) здійснюється без утворення «сухих пляжів». Як будівельний матеріал при реконструкції використовується глина, що доставляється з кар'єрів. Зовнішні укоси дамби укріплені зеленими насадженнями, що перешкоджають ерозії ґрунту і здуванню пилу з поверхні укосів.

Експлуатація хвостосховищ впливає на ґрунтові, підземні і поверхневі води. Як заходи по зниженню впливу шламосховищ на земельні ресурси в період експлуатації і після закриття об'єкта передбачені наступні заходи: а) влаштування дренажних горизонтальних систем зі свердловинами; б) заходи щодо пилопридушення; в) рекультивація порушених земель.

При виконанні вищезазначених заходів, вплив об'єкта на земельні ресурси і ґрунт можна вважати припустимим.

У цілому виробнича діяльність комбінату в незначній мірі впливає на формування хімічного складу поверхневих і підземних вод регіону. Тут підвищений вміст мінеральних солей і забруднюючих компонентів у водах має природне або техногенне походження.

Незважаючи на ряд переваг, істотним недоліком відкритого способу розробки є велика землеємність з повним порушенням родючих земель.

В даний час земельний відвід комбінату складає 11 195 га, у тому числі: порушені землі -719 га, відпрацьовані – 127 га. З загального обсягу порушених земель 79,9%(5713 га) порушено кар'єрами, 20,6%(1486 га) - зайнято шламосховищами.

Об'єкти комбінату розташовані в зоні чорноземів, представлених звичайними малогумусними малопотужними чорноземами, а також чорноземами південними незмитими й з різним ступенем змитості. У цілому їх родючість достатньо висока.

Цінність земель, що відводяться під кар'єри комбінату, характеризується високою природною родючістю, значним запасом елементів живлення, сприятливими водно-повітряними і фізико-хімічними властивостями.

На якісні показники земельних ресурсів негативно впливають відкриті гірничі роботи у зв'язку зі зміною гідрологічного режиму, пило- і газовиділенням. Крім того, гірничотехнічна і біологічна рекультивація виконуються в окремих випадках з порушенням установлених вимог.

В остаточному підсумку якість земель, що рекультивуються, визначається їхньою родючістю.

Орджонікідзевський ГЗК виділяє значні кошти на охорону природного середовища, у тому числі на рекультивацію відпрацьованих земель. На комбінаті активно вивчаються і впроваджуються способи зниження негативного впливу технологічних процесів на навколишнє середовище. Досвід експлуатації марганцевих кар'єрів ОГЗК може бути використаний для створення екологічно чистих кар'єрів.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)