Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Сливченко О. А.

Дніпропетровський національний ун-т, геолого-географічний фак-т, студ. ІV курсу.

Науковий керівник: доц. каф. геоекол. і раціонал. природокор., к.геогр.н. Аніщенко О.Л.

ЗАБРУДНЕННЯ БАСЕЙНУ РІЧКИ ДНІПРО ПІДПРИЄМСТВАМИ

ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ СИТУАЦІЇ

Дніпропетровська область розташована в південно-східній частині України і знаходиться в межах Придніпровської низовини на півночі та Придніпровської височини на заході. Область є однією з самих розвинутих у економічному відношенні в Україні. Її народногосподарський комплекс – індустріально-аграрний. В структурі промисловості переважають галузі важкої індустрії. Провідне місце займає чорна металургія (44,8% від вартості валової продукції), машинобудування і металообробка (22%), харчова (10%), хімічна та нафтохімічна (8,5%) промисловість. Територіальна концентрація промисловості в 2 рази перевищує середній рівень по Україні, в т.ч. металургійного комплексу – в 7 разів. Перевага в народногосподарському комплексі області гірничо-металургійного виробництва обумовила величезне техногенне навантаження на її територію, яке в середньому складає близько 200 тис.м3/рік на км2 [1]. В цілому, досліджувана область займає одне з перших місць в Україні по загальному антропогенному навантаженню та забрудненню водного басейну.

Річка Дніпро є головною водною артерією області. Її басейн, як в межах України, так і в межах області, має високу природну та соціально-економічну цінність. Крім того, що на території басейну зосереджені соціально-значущі природні ресурси (наприклад, водні, земельні та лісові ресурси), він також є цінною ресурсною базою для всіх галузей промисловості, у тому числі і чорної металургії.

Варто зазначити, що рівні антропогенного навантаження на водні ресурси Дніпра є надзвичайно високими, особливо в нижній течії річки (від Дніпродзержинської ГЕС до гирла), про що свідчить той факт, що на долю цієї частини басейну доводиться 76% від загального об'єму безповоротного водоспоживання в басейні. Основний об'єм безповоротних втрат формується в Дніпропетровській (12%) та Херсонській (23%) областях. Промислові підприємства Дніпропетровської й Запорізької областей є основними джерелами забруднення водних ресурсів басейну річки Дніпро, на долю яких припадає близько 75% від загального об'єму скидання забруднених стічних вод, у тому числі 35% забруднення дають підприємства чорної металургії [2].

Основними забруднювачами на території Дніпропетровської області серед підприємств чорної металургії, що включає видобуток та збагачення руди, виробництво чорних металів, труб, феросплавів, вогнетривів, вторинну переробку чорних металів, є ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» – найбільший в Україні виробник окатишів; ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»; ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Мітал-Стіл – Кривий Ріг»; АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»; ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» - найбільший в південно-східній Європі виробник сталевих труб широкого спектру застосування, залізничних коліс та бандажів; ВАТ «Дніпровський металургійний завод ім. Комінтерну»; ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» та ін. [3].

Також варто відзначити, що на якість поверхневих вод басейну Дніпра впливає забруднення, яке поступає з численних точкових джерел. В 2001 р. при підтримці Організації з промислового розвитку при ООН (UNIDO) був ініційований проект із визначення та аналізу джерел забруднення (так званих «гарячих точок») в басейні Дніпра. В рамках реалізації цього проекту експертами були визначені ті «гарячі точки» забруднення, які завдають найвідчутніший негативний вплив на екологічний стан водних об'єктів басейну Дніпра. З 10 таких точок в межах України, 3 знаходяться на території Дніпропетровської області. Це «Дніпропетровський міськводоканал», «Мітал-Стіл – Кривий Ріг» та «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» (м. Дніпродзержинськ) [2].

Таким чином, вже зараз необхідно провести аналіз причинно-наслідкових зв'язків пріоритетних екологічних проблем басейну р. Дніпро для його екологічного оздоровлення. З точки зору автора, найбільш необхідним та ефективним на сьогоднішній час є виконання наступних рекомендацій за вказаною проблематикою.

1.          Встановлення реально досяжних цільових показників на базі існуючих екологічних нормативів та категорій якості води, нормативно-законодавче закріплення їх дії.

2. Впровадження комплексного підходу до нормування гранично допустимих скидів забруднюючих речовин на основі поєднання принципу найкращих доступних методів та оцінки впливу на стан водного об'єкту.

3. Наукове обґрунтування, проектування та будівництво інженерних споруд для захисту поверхневих і ґрунтових вод від надходження в них неочищених стічних вод.

4. Стимулювання широкого впровадження систем управління природоохоронною діяльністю на підприємствах відповідно до вимог стандарту ISO 14000, а також розвиток і впровадження процедур аудиту природоохоронної діяльності та формування регіонального потенціалу в області надання природоохоронних консалтингових послуг.

5. Розробка першочергових заходів в рамках програм з екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро в Дніпропетровській області повинна враховувати результати ідентифікації та аналізу «гарячих точок» забруднення, у тому числі з урахуванням басейнового контексту.

6. Підвищення інвестиційної привабливості проектів в області охорони навколишнього середовища і забезпечення зниження антропогенного навантаження на водні об'єкти.

7.   Проведення екологічної експертизи проектів нового будівництва або реконструкції існуючих виробництв, що є джерелами забруднення, у відповідності до європейських та світових стандартів.

8.   Розробка і впровадження економічних механізмів стимулювання переходу підприємств чорної металургії області на нові водозберігаючі технології та збільшення об'ємів замкнутого і оборотного водопостачання.

9. Вдосконалення системи моніторингу якості поверхневих вод у басейні.

10. Створення системи станцій швидкого інформування у випадках екстремального забруднення поверхневих вод в місцях водозаборів.

 

Інформаційні джерела:

1. Екологічний паспорт Дніпропетровської області за 2006 р.

2. http://www.dnipro-gef.net

3. http://www.ukraine.ru/catalog/regions/dnepropetrovsk.html


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)