Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Одринський Д. М.

Дніпропетровський націонал. ун-т, геолого-географічний фак-т, студ. IV курсу.

Наукові керівники: доц., к.б.н. Доценко Л.В., ст.викл. Богаченко Л.Д., каф. геоекології та раціонального природокористування

ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА В АСПЕКТІ РЕОРГАНІЗАЦІЇ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

Атмосферне повітря – найважливіший для всього живого природний ресурс. Від його якісного стану значною мірою залежить здоров'я людини. Саме тому наукові дослідження оцінки антропогенного навантаження на повітряний басейн найбільших промислових міст, а також розробка методів його регулювання з обліком правових і нормативних аспектів є дуже актуальними в наш час. Значне навантаження на повітряний басейн великого міста, в тому числі Дніпропетровська, обумовлено наявністю промислових і автотранспортних джерел.

Промислові джерела забруднення атмосферного повітря підрозділяються на джерела виділення й джерела викидів. До перших відносяться технологічні пристрої (апарати, установки й т.п.), у процесі експлуатації яких виділяються домішки. До других – труби, вентиляційні шахти, аераційні ліхтарі й інші пристрої, за допомогою яких домішки потрапляють в атмосферу. Промислові викиди підрозділяються на: а) організовані, які потрапляють в атмосферу через спеціально споруджені газоходи й труби. Це дозволяє застосовувати для очищення від забруднюючих речовин відповідні установки; б) неорганізовані, які потрапляють в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газу в результаті порушень герметичності устаткування, відсутності або незадовільної роботи устаткування по відсмоктуванню газу в місцях завантаження, розвантаження або зберігання продукту. Неорганізовані викиди характерні для очисних споруд, хвостосховищ, золовідвалів, ділянок вантажно-розвантажувальних робіт, зливно-наливних естакад, резервуарів і інших об'єктів.

До основних джерел промислового забруднення атмосферного повітря належать підприємства енергетики, металургії, машинобудування, будматеріалів, хімічної й нафтопереробної промисловості, виробництва добрив.

З великого обсягу промислових викидів, що надходять у навколишнє середовище, на машинобудування доводиться лише незначна його частина – 1-2%. Проте на машинобудівних підприємствах є виробництва з досить високим рівнем забруднення навколишнього середовища. До них відносяться: внутрішньозаводське енергетичне виробництво та інші процеси, пов'язані зі спалюванням палива; ливарне виробництво; металообробка конструкцій і окремих деталей; зварювальне виробництво; гальванічне виробництво; лакофарбове виробництво.

За рівнем забруднення навколишнього середовища райони гальванічних та фарбувальних цехів машинобудівних заводів можна поставити на один рівень з хімічною промисловістю, ливарне виробництво – з металургією; території заводських котелень – з районами ТЕС.

Таким чином, машинобудівний комплекс в цілому, є потенційним забруднювачем навколишнього середовища, і не стільки за обсягом, скільки за якістю викидів.

Саме тому, для поліпшення екологічного стану повітряного басейну міста Дніпропетровськ в найближчий час мають бути вжиті наступні заходи:

1)   оптимізація мережі спостережень за забрудненням атмосферного повітря; оснащення лабораторій контролю сучасними приладами;

2)   розробка пропозицій щодо вдосконалення контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферу;

3)   озеленення міста й формування крон існуючих дерев центральних вулиць, розширення зеленої захисної смуги біля великих промислових підприємств;

4)   контроль за виконанням природоохоронних заходів підприємствами міста;

5)   використання безвідхідних технологій;

6)   застосування методів знешкодження забруднювачів (відстоювання, фільтрування, коагуляція, магнітний метод, ультразвуковий метод, адсорбція, абсорбція, нейтралізація, відновлення, флотація, флокуляція, екстракція, десорбція, іонний обмін, концентрування, метод утворення осадів, електрохімічне очищення);

7)   оснащення сучасним устаткуванням полігазоочисних установок;

8)   переведення підприємств із твердого й рідкого палива на природний газ;

9)   впровадження на підприємствах-забруднювачах автоматизованих систем спостережень;

10)введення постійного документального обліку кількісного і якісного складу викидів;

11)розробка проектів організації санітарно-захисних зон всіх підприємств міста;

12)озеленення територій і санітарно-захисних зон підприємств;

13)проведення екологічного аудита на великих підприємствах-забруднювачах міста;

14)проведення семінарів, конкурсів на кращі екологічні програми.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)