Сайт кафедри географії ДНУ
.
Навігація
Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Миць Б. В.

Тернопільський нац. педагогіч. ун-т ім. В. Гнатюка, географічний фак-т, студ. ІІІ курсу.

Науковий керівник: доц. каф. геоекол. та методики викл. екологіч. дисцип., к.г.н. Чеболда І.Ю.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ЗБАРАЗЬКОГО РАЙОНУ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Вивчення та аналіз рівня розвитку та використання потенціалу земельних ресурсів (ПЗР) Збаразького району Тернопільської області дає підставу стверджувати про наявність значних диспропорцій у розвитку господарства, про нераціональність структури виробничого комплексу. Це виявляється, насамперед, у: вузькій спеціалізації виробництва області; наявності значної невідповідності між природно-сировинною базою та виробничими потужностями; низькій інтенсивності і однонаправленості використання потенціалу.

Для цього нам потрібно, по-перше, окреслити основні розбіжності між розвитком господарства та потенціалом земельних ресурсів на рівні на рівні господарств, які виступають основною ланкою в економічному механізмі раціоналізації природокористування; по-друге – перевести теоретичні результати нашого дослідження на мову практичної раціоналізації землекористування за основними напрямками конструктивно-географічної оцінки ПЗР території: економічна оцінка ПЗР; математико-картографічне моделювання ПЗР; системно-структурний аналіз; земле-ресурсне районування; по-третє – обґрунтувати методику впровадження отриманих результатів для визначення основних напрямів розв’язання даної проблеми.

Перш за все розглянемо господарську цінність потенціалу земельних ресурсів Збаразького району в розрізі господарств (табл. 1). З таблиці видно, що місця господарств за економічною оцінкою ПЗР території в абсолютному та відносному виразі не співпадають. Співвідношення показників за абсолютною величиною ПЗР коливається від 1,0 («Ім. Гагаріна») до 5,33 («Поділля»), за величиною ПЗР на одиницю площі від 1,00 («Ім. Гагаріна») до 2.30 («Поділля»). Останній показник, який характеризує насиченість території природними ресурсами, найбільш точно відображає забезпеченість господарського комплексу земельно-ресурсним потенціалом.

Матеріали конструктивно-географічної оцінки ПЗР території дають також можливість провести порівняльний аналіз взаємозв’язку основних економіко-географічних показників (площі, величини ПЗР, та чисельності населення) в розрізі господарств. Це дуже важливо для удосконалення системи землекористування в адміністративному районі в цілому.

В зв’язку з цим практичне значення має оцінка ступеня відповідності розміщення ПЗР площі території (табл. 2).

Взаємозв’язок величини ПЗР з територією і населенням досить наглядно демонструють криві Лоренца. На графіку по осі абсцис відкладено частки ПРП території і населення, по осі ординат – частки площі (рис. 1).

Як бачимо з рисунка, для Збаразького району розподіл ПЗР і території наближається до теоретичного, рівномірного розміщення, яке відображається на графіку прямою, що виходить з початку координат до протилежного кута. Це свідчить про наявність передумов дальшої раціоналізації природокористування.

Таблиця 1. Групування господарств Збаразького району за господарською цінністю ПЗР

 

Господарства

Потенціал земельних ресурсів

Місце за величиною земельного потенціалу

Співвідношення за

величиною ПЗР

абсолютне

на од. площі

абсолютне

на од. площі

Поділля

13682876,67

1

1

5,33

2.30

Горинь

7662945,74

2

15

2,99

1.77

Калина

7555159,43

3

13

2,94

1.81

Перемога

7531104,3

4

14

2,94

1.79

Колос

6336296,6

5

5

2,47

2.07

Воля

6222469,72

6

23

2,43

1.27

Галичина

6004887,2

7

16

2,34

1.76

Максимівський

5724897,86

8

8

2,23

1.92

Кунинецька

5637596,1

9

21

2,20

1.58

Ім. Шевченка

5575645,04

10

10

2,17

1.88


Рідна Земля

5497590,5

11

27

2,14

1.46


Зарудянська

5273019,1

12

30

2,06

1.39

Промінь

5173417,65

13

25

2,02

1.53

Каменяр

5102920,64

14

4

1,99

2.12

Стефаника

5025135,6

15

7

1,96

1.96

Світанок

4776709,83

16

31

1,86

1.39

Вільне життя

4747739,34

17

2

1,85

2.21

Зоря

4670458,63

18

29

1,82

1.39

Б. Хмельницького

4544926,0

19

28

1,77

1.46

Україна

4257892,39

20

33

1,66

1.35

Доброміріківська

4200200,88

21

9

1,64

1.90

Добриводи

4001771,504

22

18

1,56

1.66

Хлібороб

3978212,65

23

6

1,55

1.98

Охримівська

3894953,2

24

3

1,52

2.21

Волинь

3823770,44

25

20

1,49

1.60

Відродження

3458886,7

26

11

1,35

1.86

Дружба

3249501,7

27

17

1,27

1.71

Вишнівецька

3028951,51

28

26

1,18

1.49

Морозенка

3001649,18

29

24

1,17

1.56

Ім. І. Франка

2970913,65

30

34

1,16

1.19

Ім. Л. Українки

2950392,33

31

12

1,15

1.82

Нива

2933245,237

32

32

1,14

1.35

Правда

2925730,56

33

19

1,14

1.64

Нове життя

2613176,9

34

22

1,02

1.58

Ім. Гагаріна

2565887,78

35

35

1,00

1.00

 

Розподіл населення з вище згаданими показниками не збігається. Пряма населення лежить вище прямих ПЗР і території. Це свідчить про те, що при даній чисельності населення є неправильним самий розподіл території і неефективне її використання, тому низьким є ПЗР.

Проте є господарства, де ці три показники практично збігаються, а саме: Нове життя, ім. Л. Українки, Правда, Охримівська, Морозенка, Дружба, Відродження, Зарудянська, Воля, Калина, Перемога, Горинь, Поділля, що свідчить про кращу перспективу такого господарювання і прогрес.

 

Таблиця 2. Розподіл господарств району    за часткою їх площ, ПЗР і населення, %

Господарство

Площа с/г угідь, га

ПЗР

Населен-ня

Нове життя

1,6

1,5

1,8

Ім. Л. Українки

3,2

3,2

3,7

Правда

5,0

4,9

6,1

Охримівська

6,8

7,2

6,6

Морозенка

8,7

9,0

7,8

Дружба

10,6

10,9

10,1

Відродження

12,5

12,9

12,8

Вишнівецька

14,5

14,7

22,4

Хлібороб

16,5

17,0

25,4

Вільне життя

18,6

19,8

26,7

Нива

20,8

21,5

28,4

Доброміріківська

23,0

24,0

29,5

Волинь

25,4

26,2

31,7

Добриводи

27,8

28,6

35,8

Каменяр

30,2

31,6

37,7

Ім. І. Франка

32,7

33,3

39,2

Ім. Гагаріна

35,3

34,8

42,3

Стефаника

37,9

37,7

43,9

Максимівський

40,8

41,1

46,8

Ім. Шевченка

43,8

44,4

49

Україна

46,9

46,9

51

Ім. Б. Хмельницького

50,0

49,6

57,9

Колос

53,1

53,3

61,1

Зоря

56,4

56,0

62,9

Світанок

59,8

58,8

66,3

Промінь

63,2

61,8

68,6

Галичина

66,6

65,3

71,6

Кунинецька

70,2

68,6

74,3

Рідна Земля

73,9

71,8

76,2

Зарудянська

77,7

74,9

75,5

Воля

81,6

78,6

84

Калина

85,7

83,0

86,6

Перемога

89,9

87,4

90,4

Горинь

94,1

92,0

96,7

Поділля

100

100

100

Місце Збаразького району в економіці держави визначається, в першу чергу, природно-ресурсним потенціалом, а також наявністю висококваліфікованих трудових ресурсів і частки суспільного валового продукту та національного продукту. За такими показниками Збаразький район, як і область в цілому, відносяться до найменш розвинутих регіонів України, де їх частка відповідно становить 1,1% та 1,8%.

На основі використання земельних ресурсів в районі розвивається аграрно-проми-словий комплекс, основою формування якого є сільське господарство, яке виробляє сировину для місцевої харчової (пшениця, цукрові буряки, ячмінь, картопля, овочі, молоко, м’ясо) та деяких галузей легкової промисловості. Відповідні умови для формування кормової бази сприяло розвиткові тваринництва, птахівництва.

Структура використання земельних ресурсів і екологічна ситуація, яка склалася в Збаразькому районі складна і багатогранна. Вона є результатом впливу економічних, біологічних, технічних і інших чинників, спрямованих на досягнення максимального економічного ефекту, без урахування негативних впливів на навколишнє середовище, тому – конструктивно-географічний аналіз і оцінка потенціалу земельних ресурсів буде сприяти розв’язанню проблеми оптимізації та збалансованого комплексного розвитку території.

Проведений аналіз закладає фундамент для короткострокового та довгострокового прогнозування економічного розвитку території, в основі якого лежить забезпеченість природним ресурсом, а також його оптимальне використання.

 

Новый рисунок.pngНовый рисунок (1).png

Рис. 1. Взаємозв’язок ПЗР з територією і населенням у Збаразькому районі

 

Виходячи з вище сказаного, можна намітити наступні шляхи оптимізації землекористування та збереження земельних ресурсів регіону:

ü  збереження ґрунтів та їх корисних властивостей, максимальне запобігання втрат продуктивних земель, в тому числі обмеження відведення продуктивних земель для несільськогосподарських цілей;

ü  своєчасне попередження і усунення деградації, забруднення, засмічення земель відходами виробництва і споживання, порушення та знищення ґрунтів, їх рослинного покриву;

ü  недопущення промислової, сільськогосподарської і іншої діяльності, що погіршує природне екологічне функціонування та родючість ґрунтів;

ü  своєчасне запобігання і усунення негативного впливу деградованих, забруднених і порушених земель на здоров’я і добробут населення, навколишнє середовище, природні ресурси, економічний і соціальний розвиток;

ü  пріоритет інтересів охорони земель над економічними інтересами за умови збереження розумного співвідношення загальнонаціональних і приватних інтересів громадян.


Новини

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 014.07 Середня освіта (Географія), 103 Науки про Землю)
© 2006-2023. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)