Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Мигрин Г. В.

Дніпропетровський національний ун-т, геолого-географічний фак-т студ. IV курсу.

Науковий керівник: доц. каф. геоекології та раціон. природокорист., к.б.н. Сибуль Т.В.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ ЗАХІДНОГО ДОНБАСУ

 

Рекультивація літосфери – відносно нова область знань, яка за короткий проміжок часу привернула до себе велику увагу та зацікавленість багатьох вчених, зокрема і всесвітньої громадськості в цілому. Рекультивація Причиною такого всебічного розвитку цього наукового напряму є інтенсивне освоєння природних ресурсів з одночасним ростом технічного оснащення виробництва, що супроводжується всезростаючим негативним впливом промисловості на природні комплекси. І лише за декілька десятиріч безперервного розвитку промисловості людство прийшло до глибокої екологічної кризи у природокористуванні та у землекористуванні зокрема. Експлуатація людиною літосфери у своїх корисних цілях призводить не тільки до виснаження і деградації земельних ресурсів, але й до корінної перебудови екосистеми в цілому, заміни природних ландшафтів на техногенні, і, як наслідок, різке зменшення біологічного та ландшафтного розмаїття. За даними «FAO production», у світі на початку третього тисячоліття щорічно відчужується 0,5% сільськогосподарських угідь, з яких значна частина – гірничодобувною промисловістю.

Для відновлення порушених земель застосовують рекультивацію –комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності і господарської цінності порушених земель, а також на поліпшення умов довкілля відповідно інтересам суспільства. Як приклад розглянемо один з найбільш навантажених гірничодобувною промисловістю регіонів України – Західний Донбас.

В регіоні Західного Донбасу найбільш помітна негативна дія видобувних галузей, що виявляється в погіршенні структури землекористування, порушенні підземного і поверхневого заболочень та осушення навколишніх земель, знищення їх продуктивності через зміну біоценозу; розвіювання поверхні відвалів спричиняє запиленість повітря, як наслідок, погіршення санітарно-гігієнічних умов праці та побуту населення (встановлено, що порушені ділянки негативно впливають на територію, приблизно в 10 разів більшу площі осередку безпосереднього порушення) та інше. Техногенна трансформація природного середовища займає площу близько 12 тис. га.

В даний час в найбільш порушених умовах Західного Донбасу правий берег нового русла р. Самара на полях шахт Павлоградська й Благодатна, де відбулася значна просадка території, активно проводяться заходи з рекультивації. Вона складається з двох етапів: гірничотехнічного та біологічного. Рекультивація території на полях шахт відбувається шляхом підсипки порушених земель шахтних порід потужністю 6-7 м.Тут переважають ділянки сільськогосподарської рекультивації, утворюючи смугу вздовж берега шириною 400–500 м. Значні площі відведені також під дачні ділянки і лісову рекультивацію. Більшість з ділянок мають рекультиваційний шар з потенційно родючих почвоґрунтів, з переважанням супісків потужністю до 1 м. На ділянках, що підлягають залісенню, будуть створюватися переважно безчорноземні насипання з супісків або суглинку потужністю 100–180 см, що обумовлено необхідним гідрологічним об’ємом штучних едафотопів. У багатьох місцях на укосах, пошкоджених ерозією, необхідно досипання почвоґрунту з планувальними роботами.

Для створення оптимально організованих лісоаграрних комплексів ділянки сільськогосподарської рекультивації повинні бути оконтурені лісосмугами шириною 15–20 м. Всі береги штучних водоймищ необхідно захищати від ерозії шляхом суцільного залісення. Прибережна смуга лісу проектується відповідно до довжини укосів і може досягати завширшки до 40 м. Оздоблюючи лісосмуги проектуються відповідно до рельєфу місцевості і характеру магістральної мережі, напрямом і особливостями основних водотоків і пануючих вітрів.

При рекультивації порушених земель в даному регіоні велика увага приділяється формуванню ландшафту. Утворення техногенних ландшафтів на землях, порушених видобувною промисловістю, зумовлено інтенсивним відвалоутворенням. Для вдалого здійснення фітомеліорації породних відвалів необхідна штучна регенерація ґрунтового покриву. Створення оптимально організованих і екологічно збалансованих ландшафтів при освоєнні порушених земель досягається шляхом вдалого поєднання біоти з штучним екотопом. Раціональне формування відвалів являє собою умову ефективності відновлення порушених земель. Для рекультивації земель найбільш дієвим засобом поліпшення шахтних порід відвалів є землювання.

Найбільш ефективними засобами рекультивації є ті, що на основі корінної меліорації техногенних субстратів забезпечують прогресивний розвиток середоперетворювальних властивостей рослинності на біологічному етапі рекультивації. Застосування азотофіксуючих деревинних порід, що володіють ґрунтопокращувальними властивостями, а також розвиток інтенсивності кругообігу речовин зумовлюють прогресуюче накопичення елементів родючості.

Рекультивація земель має велике соціально-економічне значення і розглядається як самостійний вид господарської діяльності, направлений на створення антропогенних, у тому числі й сільськогосподарських, ландшафтів. Проблема рекультивації порушених земель не втратить своєї актуальності доти, поки будуть використовуватися землеруйнівні технології.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)