Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Мацібора О. В.

Кіровоградський держ. педаг. ун-т ім. В.Винниченка, природничо-геогр. фак-т, студ. V курсу.

Науковий керівник: проф. каф. географії та геоекології,д.геогр.н. Кривульченко А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНТРОПОГЕННИХ ЧИННИКІВ ТЕРИТОРІЇ ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «КІНБУРНСЬКА КОСА»

 

Характер антропогенного навантаження, яке знаходить свій прояв у межах регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Кінбурнська коса» обумовлений перш за все завданнями та функціями, які виконує даний об’єкт природно-заповідного фонду. РЛП поєднують в собі завдання здійснювати охорону природного середовища та забезпечувати надання рекреаційних послуг. На основі даних отриманих в результаті аналізу робіт з даного питання [1, 2], вивчення сучасних космічних знімків території дослідження та рекогносцировки, здійсненої автором в ході експедиційних досліджень, форми антропогенного впливу на природні геокомплекси варто класифікувати за видом людської діяльності, яка має місце в межах території, що вивчається. Базуючись на такому підході варто виділити наступні антропогенні чинники, які впливають на ландшафти в РЛП «Кінбурнська коса».

1. Вплив промисловості. Зважаючи на те, що в межах РЛП відсутнє промислове виробництво, його вплив є не прямим, а опосередкованим. Знаходить свій прояв у забрудненні прибережних ділянок акваторій Чорного моря та Дніпро-Бузького лиману в процесі перевантаження бокситів біля острова Березань, очистки суднохідних каналів [2].

2. Сільське господарство. Даний вид господарської діяльності відіграє суттєву роль в процесах трансформації природного середовища, оскільки переважно в ньому задіяна значна частина населення, яке проживає в селах Покровка, Покровські Хутори та Василівка в межах РЛП «Кінбурнська коса». Для сільського господарства характерною є тенденція до зменшення застосування отрутохімікатів в процесі землеробства, що пов’язано з економічними причинами. Не зважаючи на деяке зменшення впливу сільськогосподарських робіт на природне середовище, інтенсивний обробіток ґрунту призводить до збільшення поверхневого змиву речовини з сільськогосподарських угідь у безстічні області, в яких розташовані озера.

3. Лісове господарство. Довгий час піски Кінбурнської арени залишались неосвоєними, відбувалась інтенсивна дефляція кучугур. Пісок заносив сільськогосподарські угіддя, дороги. Спроби зафіксувати піски трав’янистою рослинністю (ситником наземним, полином Черняєва, житняком пухнатоквітковим, ракитняком дніпровським) не дало очікуваного результату. Найкращі показники закріплення пісків були досягнуті внаслідок посадки сосни звичайної, які здійснювались з 1964 по 1966 рр. на всій площі Кінбурнської арени. Найбільш добре сосна звичайна прижилась в районі сіл Покровські хутори – Покровка; південно-східній частині с. Василівка.

4. Наявність населених пунктів. Даний фактор антропогенного впливу знаходить свій прояв у накопиченні в межах населених пунктів та по за ними господарсько-побутових відходів у значних кількостях. За відсутності заходів по утилізації побутових відходів екологічно чистим шляхом, їх неорганізоване накопичення не лише забруднює навколишнє середовище, а і може призвести до зниження рекреаційної привабливості РЛП.

5. Розширення дорожньої мережі. Причинами, що обумовлюють збільшення щільності мережі доріг та інтенсивності їх використання, є активізація діяльності суб’єктів господарювання, нарощування темпів будівництва. підвищення кількості рекреантів, які відвідують РЛП «Кінбурнська коса», використовуючи власний автотранспорт. Між населеними пунктами Покровка, Покровські хутори, Василівка регулярно курсує вантажне таксі, вплив якого на стан піщаних доріг призводить до їх інтенсивного руйнування.

6. Рекреаційна діяльність. Найбільш суттєвий антропогенний вплив на природні геокомплекси пов’язаний з неорганізованими формами рекреації, які мають місце в межах парку. У зв’язку зі значною рекреаційною привабливістю окремих частин РЛП регулярним є самовільне облаштування місць відпочинку на одних і тих же ділянках. В умовах постійного антропогенного пресингу рослинний покрив не встигає відновлюватись, що є наслідком не рівномірного розподілу рекреантів та стоянок на території РЛП.

Визначення факторів впливу з їх узагальненою класифікацією створює передумови для здійснення оцінки антропогенного навантаження, визначення ступеня трансформації території, а також розробки та планування системи заходів, які забезпечать раціональне використання природних ресурсів і підвищення рівня ефективності природоохоронної діяльності.

 

Інформаційні джерела:

1.    Кривульченко А.І. Сухі степи Причорномор’я та Приазов’я: ландшафти, галогеохімія ґрунто-підґрунтя: Монографія. – К.: Гідромакс, 2005. – 345 с.

2.    Петрович З.О. Здобутки, проблеми і перспективи регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» // Матеріали наук.-прак. конф. «Розбудова екологічної мережі Українського Причорномор’я: стан та перспективи». – Миколаїв: МДУ, 2003. – 97 с.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)