Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Лобурак Ж. В.

Тернопільський нац. педагогіч. ун-т ім. В. Гнатюка, географічний фак.-т, студ. ІІІ курсу

Науковий керівник: проф. каф. геоекол. та методики викл. екологіч. дисцип., к.г.н. Царик Л.П.

ГЕОЕКОЛОГІЧНІ РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ У ВЕРХІВ'ЯХ РІЧКИ СЕРЕТ

 

Актуальність даної теми полягає у збереженні водно-болотних угідь, адже у 60-70-ті роки ХХ ст. ці угіддя різко скоротилися через істотну меліорацію, а також змінилася екологічна система річок і річкових долин. Позитивний задум осушення показав свій зворотній бік. Водно-болотні угіддя залишилися лише біля вододілів річок. Загалом на Тернопільщині було меліоровано близько 190 тис.га, тому вивчення даної теми є особливо актуальним.

Міжнародна спільнота давно усвідомила значення водно-болотних угідь для підтримання біологічного різноманіття , існування рідкісних, зникаючих видів рослин і тварин. Існує Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя, яка містить законодавчі норми щодо їхнього збереження. Україна є однією з договірних сторін цього документа. Серетські водно-болотні угіддя на Тернопільщині були також внесені до спеціального переліку водно-болотних угідь міжнародного значення.

Мета наших досліджень – розкрити основні геоекологічні й біоекологічні особливості водно-болотних угідь верхів'я р. Серет на Тернопільщині.

У Тернопільській області відкриті заболочені землі займають майже 5 тис.га (0,3% території), понад 19 тис.га вкрито поверхневими водами (1,4% території області). Налічується 1650 річок, у їхніх басейнах розміщено 886 водосховищ і ставків. Загалом у межах водно-болотних угідь оголошено заповідними понад 90 природних комплексів. Болота Тернопільщини переважно низинного типу. Тут внаслідок зростання потужності торфу та зменшення в ньому мінеральних речовин осокова рослинність замінюється на чагарникову та деревну. Торф’яний шар росте досить повільно, в середньому на міліметр в рік, при наявності лише ґрунтового живлення воно може залишатися низинним довше. З рослин переважають осока, очерет, хвощі, плавуни, з дерев – вільха. Серед тварин переважають щур (чорний, водяний), бобер, лелека білий, чапля,вуж звичайний,жаба (ставкова і трав'яна).

Болота відіграють важливі функції для екосистеми в цілому:

-   водорегулююча (підтримує водний баланс, забезпечує живлення річок, регулює рівень підземних вод);

-   біоекологічна – забезпечує проживання характерних болотних видів рослин та тварин, рідкісних, зникаючих видів, болота – домівка для водоплавної пташні, це своєрідна i специфічна оселя для низки видів хребетних водно-болотного зооценозу. Тільки на болотах зростають окремі види рослин, навіть червонокнижні – коручка болотна, меч-трава болотна, півники болотні, товстянка звичайна;

-   середовищетвірна – це незамiннi природні акумулятори прісної води, біофільтри талих та дощових вод, болота впливають на формування клімату місцевості;

-   геоекологічна – болота виступають природними ядрами екомережі, Серетські водно-болотні угіддя – природне ядро національної екомережі, р. Серет виступає екокоридором, адже тут створено заказники загальнодержавного значення – Серетський гідрологічний та Чистилівський орнітологічний заказники.

Серетський гідрологічний заказник розташований в межах заболоченої заплави р. Серет від с. Плотича Тернопільського району до с. Кобзарівка Зборівського району та заплави р. Лопушанка від. с. Городище до с. Носівці Зборівського району. Серетські болота розвинулись виключно в заплаві р. Серет і мають в своїй основі водотривкі відклади. Велике значення для утворення цих боліт має наявність ставків, гребель, звужень, пов’язаних з геологічною будовою. Глибина боліт досягає 2-3 метри. Водно-мінеральне живлення цих боліт відбувається в основному за рахунок повеневих вод, поверхнево-стічних вод, що стікають з високих берегів, і в меншій мірі ґрунтових вод. Серетецькі болотає важливими місцями нересту, нагулу та зимівлі, місцевих видів риб з невеликими популяціями - вугра річкового, рибця, яльця, в’язя, голованя, умбри, сома, а також карася, коропа, окуня, плотви, інших, мають визначальне місце для підтримання їх популяцій.

Чистилівський орнітологічний заказник розташований в межах заболоченої заплави р. Серет між селами Біла, Чистилів, Великий Глибочок та Плотича Тернопільського району. Площа заказника 321 га. Більша частина водоболотного масиву поросла заростями очерету звичайного, а біля 100 га зайнято розрідженими угрупуваннями вільхи сірої (повнота 0,2 - 0,3), що росте на підвищеннях. Тут можна зустріти чернь білооку, гоголя звичайного, коловодника ставкового, луня польового, вівсянку чорноголову, сорокопуда сірого, горностая – видів, занесених до Червоної книги України. Збереження даних видів ведуть ще у 8 Інколи спостерігаються випадки зимівлі перелітних водоболотних птахів: чаплі сірі, чепури великі, бугаї, качки, водяні курочки та ін. Саме явище зимівлі птахів поряд з незамерзаючими ділянками р. Серет (с. Великий Глибочок Тернопільського району).

Висновки. Одним з обов'язкових заходів є створення ядра екомережі, що буде представлене водно-болотними угіддями Тернопільської області, площа яких щороку зменшується внаслідок осушення, розорювання боліт. Так, наприклад, за останні роки розорали 120 га низинних боліт області, болотна рослинність змінилась на сухостій – лози, будяки. Для повного відновлення екосистеми потрібно 50-60 років. Тому створення природного ядра призведе до зменшення антропогенного впливу на цінні водно-болотні угіддя. Річка Серет є також міграційним коридором, куди прилітають водолюбиві птахи з півночі, відбувається масове гніздування птахів, в тому числі і занесених до Червоної Книги, нересту риби, адже тут є сприятливі умови природного середовища (водосховища, сплавини, багата рослинність). Тому створення екологічної мережі передбачає взяти під охорону водні масиви, провести заходи задля збереження водоохоронних зон, відновлення природної екосистеми річок.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)