Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Кулік А. Ф.*, Василюк О. М.*, Лукашева К. Ю.**

Дніпропетровський націон. ун-т, *НДІ біології; ** геолого-географ. фак-т, студ.V курсу.

ВПЛИВ ФАКТОРІВ АНТРОПОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН РОСЛИН В ШТУЧНИХ ФІТОЦЕНОЗАХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

Дніпропетровськ – промислове місто загальною площею близько 396,8 км2 з великою кількістю заводів, що сприяють техногенному забрудненню біоти [1–5]. Дніпропетровська область займає одне з передових місць в Україні стосовно добутку залізної руди (84%), продукції чорної металургії (42%), електроенергетики (18%), хімічної та нафтохімічної промисловості (24%) [7], значних змін зазнали ґрунти. Промисловий рельєф представлений насипними та намивними ґрунтами. Загальними забруднювачами атмосфери є тверді та газоподібні поллютанти [7]. Такі неорганічні ксенобіотики як окис вуглецю, двоокис сірки, двоокис азоту та тверді частки взагалі характерні для ВАТ: «Дніпрококс», «Лакофарбовий завод», «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» та «Дніпропетровський трубний завод» і забезпечують найбільший внесок в забруднення атмосфери Дніпропетровська. Викиди сполук сірководню характерні для ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» та ВАТ «Дніпрококс». Специфічним забруднювачем на керосин є ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»; на аміак, бензол, фенол, нафталін та ціаніди - ВАТ «Дніпрококс»; ацетон, ксилол, уайт-спирт, цинк та свинець викидає у повітря ВАТ «Лакофарбовий завод». Таким чином, в умовах промислових підприємств спостерігається сумісне забруднення рядом токсичних речовин [1,7].

Метою нашої роботи було дослідити вплив ксенобіотиків на морфометричні показники (площа листової поверхні) листків деяких деревних культур на територіях, що межують з даними заводами. Листя відбирали з південно-східного боку дерев середнього рівня крони (2-3-ій листки пагонів відновлення) [6].

Об’єкти досліду – деревні культури: верба біла (Salix alba L.), в’яз гладкий (Ulmus laevis Pall.), клен гостролистий (Acer platanoides K.), клен татарський (Acer tataricum L.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), що ростуть в штучних насадженнях зелених зон даних заводів. Рослини з екологічно чистого району Присамарського біосферного стаціонару використовували як контроль №1 та рослини з Дніпропетровського ботанічного саду як контроль №2 [8].

Вивчаючи вплив факторів навколишнього середовища на площу листової поверхні у рослин Salix alba L., спостерігали підвищення показника на 14-35%  відносно  контролю №1 у  ВАТ «Лакофарбовий завод» та ВАТ «Дніпро-

Таблиця 1. Вплив факторів зовнішнього середовища на величину площі листової поверхні

Варіант досліду

M

±m

s

V

P

Mд/Mk

F-тест

T-тест

Salix alba L

Присамарський стаціонар

(Контроль №1)

15,58

0,24

0,40

2,57

0,36

 

 

 

Ботанічний сад (Контроль №2)

14,48

0,30

0,50

3,46

0,49

92,92

0,78

0,0433*

ВАТ «Дніпрококс»

11,09

0,05

0,08

0,70

0,10

71,14

0,07

0,0019*

ВАТ «Лакофарбовий завод»

21,14

0,09

0,15

0,72

0,10

135,64

0,25

0,0005*

ВАТ «Дніпропетровський трубний завод»

17,76

0,15

0,25

1,41

0,20

113,95

0,56

0,0027*

ВАТ «Дніпропетровський металургійний з-д ім. Петровського»

15,25

0,17

0,28

1,83

0,26

97,86

0,65

0,3098

Ulmus laevis Pall.

Присамарський стаціонар (Контроль №1)

30,07

1,50

0,60

2,00

0,28

 

 

 

Ботанічний сад (Контроль №2)

12,24

0,62

0,25

2,05

0,29

40,71

0,29

0,0001*

ВАТ «Дніпрококс»

14,38

0,39

0,16

1,10

0,16

47,83

0,12

0,0002*

ВАТ «Лакофарбовий завод»

13,28

0,63

0,25

1,91

0,27

44,16

0,30

0,0001*

ВАТ «Дніпропетровський трубний завод»

16,62

0,27

0,11

0,66

0,09

55,29

0,06

0,0004*

ВАТ «Дніпропетровський металургійний з-д ім. Петровського»

12,21

0,25

0,10

0,82

0,12

40,60

0,05

0,0002*

Acer platanoides K.

Присамарський стаціонар

(Контроль №1)

71,37

0,33

0,55

0,77

0,11

 

 

 

Ботанічний сад (Контроль №2)

83,38

0,55

0,90

1,08

0,15

116,82

0,54

0,0002*

ВАТ «Дніпропетровський металургійний з-д ім. Петровського»

75,52

0,30

0,50

0,66

0,09

105,81

0,91

0,0007*

Robinia pseudoacacia L.

Присамарський стаціонар

(Контроль №1)

4,40

0,08

0,13

3,06

0,43

 

 

 

Ботанічний сад (Контроль №2)

14,38

0,10

0,16

1,10

0,16

326,82

0,02

0,0001*

ВАТ «Дніпрококс»

7,69

0,10

0,17

2,15

0,30

174,77

0,79

0,0002*

ВАТ «Дніпропетровський трубний завод»

11,00

0,06

0,10

0,91

0,13

250,00

0,71

0,0004*

ВАТ «Дніпропетровський металургійний з-д ім. Петровського»

9,99

0,07

0,11

1,10

0,16

227,12

0,80

0,0001*

Acer negundo L.

Присамарський стаціонар

(Контроль №1)

27,78

0,13

0,21

0,76

0,11

 

 

 

Ботанічний сад (Контроль №2)

23,78

0,65

1,07

4,51

0,64

85,58

0,07

0,0198*

ВАТ «Лакофарбовий завод»

35,18

0,64

1,05

2,98

0,42

147,97

0,07

0,0052*

ВАТ «Дніпропетровський трубний завод»

26,22

0,65

1,07

4,08

0,58

110,28

0,07

0,1221

ВАТ «Дніпропетровський металургійний з-д ім. Петровського»

21,73

0,95

1,55

7,15

1,01

91,41

0,03

0,0197*

Примітки: *отримані результати відповідають 5% рівню значущості; М – середня;

±m – вірогідний інтервал; s – стандартне відхилення; Мдк – співвідношення дослід / контроль; V - коефіцієнт варіації; P - показник точності досліду; F-тест - коефіцієнт Фішера; Т-тест - коефіцієнт Стьюдента

петровський трубний завод» відповідно, тоді як у рослин з території ВАТ «Дніпрококс» (табл. 1) відбулось вірогідне зменшення показника на 30% відносно контролю. Площа листової поверхні у рослин із зеленої зони ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» вірогідно від контролю не відрізнялась. Показник площі листової поверхні у рослин виду Ulmus laevis Pall. в усіх варіантах досліду був вірогідно знижений відносно контролю на 45-60%, що демонструє зміну фізіологічного стану рослин даного виду в умовах техногенного навантаження. Robinia pseudoacacia L. в умовах антропогенного пресу проявляла наявність збільшення поверхні листової пластинки в усіх варіантах досліду в 1,5–3 рази, що, безумовно, пов’язано з пошуком перебудови фотосинтетичного апарату в сторону збільшення якості останнього за умов зменшення кількості кисню та наявності значних концентрацій токсичних сполук в атмосфері. Спостерігали процес зниження/підвищення площі листової поверхні у рослин виду Acer negundo L. в умовах промислових майданчиків. Так, підвищення показника на 11- 48% відбувається на території ВАТ «Лакофарбовий завод» та ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» відповідно, тоді як у рослин штучних насаджень ВАТ «Дніпрококс» та ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» даний показник вірогідно знижений відносно контролю №1 на 10 – 15%.

В умовах зеленої зони ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» показник площі листової поверхні Acer platanoides K. вірогідно від контролю не відрізнявся, тоді як в умовах відносного контролю на території ботанічного саду ДНУ (№2) спостерігали вірогідне підвищення даного показника на 16%. Таким чином, стан навколишнього середовища впливає на площу листової поверхні даних видів деревних культур штучних фітоценозів, що сприяє підтримці стану гомеостазу в умовах дії антропогенного чинника, який не перевершує рівень порогового.

 

Інформаційні джерела:

1. Василюк О.М. Ферменти азотного метаболізму деревних рослин як маркери екологічного стану навколишнього середовища // Матеріали V міжнар. наук. конф. – Донецьк, 2007. – С.75-76.

2. Василюк О.М., Вінниченко О.М. Вплив іонів свинцю та малих доз радіації на активність каталази у проростках кукурудзи // Вісник Дніпропетр. ун-ту. – 2006. – №3. – С.30-33.

3. Василюк О.М., Вінниченко О.М. Вплив іонів цезію на активність аланінамінотрансферази в паростках кукурудзи // Питання біоіндикації та екології.-Запоріжжя, 2007. – В.12. – №1. – С.104-109.

4. Василюк О.М., Коцюбинська Н.П , Левенець Т.Р. Загальні механізми адаптації рослин в умовах антропогенного навантаження // Тези доп. міжнар. конф. «Екологія кризових регіонів України». – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2001. – С.56.

5. Винниченко А.Н., Василюк Е.М., Бильчук В.С., Мисюра А.Н. Распределение тяжелых металлов в органах проростков // Вопросы биоиндикации и охраны природы. – Запорожье: ЗГУ, 1996. – С.75-78.

6. Капелюш Н.В., Бессонова В.П. Середовищеочищувальна роль Platanus oriеtntalis у насадженнях санітарно-гігієнічного призначення // Вісник ДНУ. Серія Біологія. Екологія. – №3/1. – 2007. – С.59-65.

7. Методические подходы к выбору стратегии устойчивого развития территории / Под ред. А.Г. Шапаря. – Д., 1996.– Т.1. – 162 с., Т.2. – 170 с.

8. Bessonova V.,Gritzay Z., Jusipiva T.,Vasiluk H., Kotzubinskaya N. The veriety species in Dniepropetrovsk region// 4-th International Botanic Gardens Conservation Congress. West Perth, Australia, 1993. – P.323.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)