Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

 

Кроїк Г. А., Цимбалюк Г.В.

Дніпропетровський національний ун-т, лабораторія геоекології, НДІ геології

ДО ПИТАННЯ МЕТОДИКИ ЕКОЛОГО-ГЕОХІМІЧНОЇ ОЦІНКИ

УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

 

Екологічний стан у промислово-навантажених регіонах, до яких відноситься Придніпров’я, різко погіршується у зв’язку з сильним антропогенним навантаженням. Негативний вплив цього навантаження виявляється у збільшенні вмісту важких металів у природних водах, ґрунтах та рослинах. Зважаючи на те, що важкі метали не підлягають біодеградації, вони становлять особливу небезпеку для здоров’я населення.

Серед процесів масоперенесення забруднень у природно-техногенних системах, до яких відносяться урбанізовані території, важливу роль відіграє сорбція. Відомо, що сорбуватися на неорганічних та органічних складових порід та ґрунтів можуть як макрокомпоненти, так і мікрокомпоненти. Досліджень, які б дозволяли кількісно оцінити сорбційні властивості порід, а також ґрунтів недостатньо [1-3]. Вони мають скоріше теоретичний, ніж практичний характер, оскільки присвячені, як правило, визначенню сорбційних властивостей окремих мінералів, а не гірських порід в цілому. Знання параметрів сорбційних процесів щодо важких металів необхідно при вирішенні задач охорони. Нехтування цими процесами, вважаючи, що їх перебіг відбувається швидко, на наш погляд, приводить до значних похибок при прогнозуванні ступеню забруднення довкілля важкими металами.

Метою роботи є розробка методики еколого-геохімічної оцінки урбанізованих територій з урахуванням параметрів захисних властивостей геологічного середовища. Рішення поставленої задачі включає декілька взаємопов’язаних етапів.

Першій етап – вивчення фізико-хімічних властивостей ґрунтів та порід. Необхідно визначити гранулометричний склад порід з виділенням долі тонкодисперсної фракції, так як саме ця фракція за рахунок сил Ван-дер-Ваальса обумовлює як фізичну, так і хемосорбцію, утворюючі ковалентні або координаційні зв’язки між металом і адентом. Важливими властивостями ґрунтів, які впливають на сорбцію важких металів, є їх мінеральний склад і ступінь кристалізації мінералів. Хоча визначення цих параметрів є достатньо важким, проте дозволяє пояснити різницю у перебігу процесів та величиною сорбції різних за літологічним складом порід.

Основними процесами взаємодії у сорбції є іонний обмін та хемосорбція, тому необхідно визначати хімічний склад порід або ґрунтів, який включає легкорозчинні, середньорозчинні та слаборозчинні солі та мікроелементи. У зв’язку з тим, що сорбція важких металів може відбуватися і на органічній складовій, особливо це притаманно ґрунтам, то необхідно визначити вміст органічної речовини, який найбільш легко зробити за допомогою термічної обробки зразків.

На процеси сорбції суттєвий вплив має фізико-хімічні характеристики розчину, який контактує з породою. У зв’язку з цим другим етапом дослідження є урахування фізико-хімічних характеристик розчину:

- рН - здатність середовища до переміщення протонів: від рН залежить заряд на поверхні твердої фази. Тому для одержання повної сорбційної характеристики ґрунту необхідно вивчення процесу сорбції за різних величин рН;

- Eh - окисно-відновний потенціал: оцінка цього фактору необхідна лише при вивченні сорбції металів, які мають більш одного ступеню окислення (залізо (ІІ, ІІІ), хром (ІІІ, VІ);

- µ- іонна сила розчину, яка є його значущою характеристикою: необхідно, щоб при дослідженні ця величина була постійною.

Сорбція значною мірою залежить від хімічних властивостей металу. Визначається сорбція в лабораторних умовах з використанням як статичного, так і динамічного методів. Статичний метод є відносно простим у реалізації. Складністю динамічного методу є його тривалість, при цьому час взаємодії розчину з ґрунтом обмежений, а вихідний розчин може не знаходитись у стані фізико-хімічної рівноваги з твердою фазою.

Значний вплив не перебіг процесів сорбції мають форми, у яких знаходяться важкі метали як в природних, так і у природно-техногенних умовах. Тому обов’язковим є дослідження щодо розподілу форм металів у породах в процесі сорбції. Ця досить складна процедура є четвертим етапом дослідження процесу сорбції.

Таким чином, проведення перелічених етапів експериментального дослідження процесів сорбції дозволить одержати параметри сорбційних властивостей ґрунтів при міграції їх на урбанізованих територіях.

 

 

Інформаційні джерела:

1. Roszak W. Sorpcija a process migracji metal ciezkich wodach podziemnich // Zesz. Nauk. Sozol. i sozotechn. AGH. – Krakow, 1991. – №31. – S. 35 – 43.

2. Pic M. Laboratoryjne badania sopcji kadmiu na materiale warstwy wodonosnej // Zesz. Nauk. Sozol. i sozotechn. AGH. – Krakow, 1991. – №31. – S. 29 – 34.

3. Pic M. Jseback- Stroter M. Batch Studies for the investigation of the mobility of the heavy metals Cd, Cr, Cu and Zn // J. Cont. Hydrol. – 1989. – №4. – P. 69 – 78.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)