Сайт кафедри географії ДНУ
.
Навігація
Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Кроїк Г. А.*,  Дзюба В. О.**

Дніпропетровський національний ун-т, лаб. геоекології, фізико-технічний фак-т;

* проф. каф. безпеки життєдіяльності, д.геол.н.; ** студ. IV курсу.

ОЦІНКА НЕБЕЗПЕКИ ВІДХОДІВ, ЩО МІСТЯТЬ ВАЖКІ МЕТАЛИ

 

Суттєвим фактором негативного впливу на навколишнє середовище є промислові та побутові відходи. Відходи складуються в шламо- і хвостосховищах, териконах, відвалах, різного роду звалищах. Значна частина цих об¢єктів становить загрозу для людей та довкілля. В Україні площа звалищ перевищує 150 тис. га, на яких щорічно нагромаджуються до 1 млрд. т твердих побутових, сільськогосподарських, промислових та інших відходів.

Ареали забруднення, які формуються навколомісць складування відходів, визначаються ландшафтними умовами та міграційними властивостями окремих компонентів. Присутні у їх складі важкі метали мають високу біологічну та міграційну активність. При збереженнівідходів на полігонах, звалищах, вони постійно піддаютьсядіїатмосферних факторів. При цьому відбувається не тільки розповсюдження важких металів, але й трансформація їх геохімічних форм. Проникаючи у поверхневі та ґрунтові води, акумулюючись у рослинах, вони створюють загрозу впливу на організм людини. При визначенні заходів щодо знешкодження та утилізації твердих побутових відходів необхідно мати відомості про їх токсикологічні властивості.

Метою даної роботи є оцінка валового вмісту важких металів різного класу небезпеки та їх рухомих форм. Об'єктом дослідження були сіра, чорна золи та шлак сміттєспалювального заводу м. Дніпропетровську.

Новый рисунок (2).pngВміст рухомих форм важких металів I (Zn, Pb, Cd), II (Cu, Ni, Cr, Co), III (Mn) класу небезпеки зображено на рис. 1 (а, б, в – відповідно).

Новый рисунок.pngНовый рисунок (3).pngНовый рисунок (4).png

В

 

Рис.1. Вміст рухомих форм важких металів I (А), II (Б), III (В) класів небезпеки

 

 

Результати визначення рухомих форм металів показали, що їх вміст у шлаку достатньо високий. Велику долю у цих відходах займає цинк (2000 мг/кг), що перевищує ГДК у 87 раз, а також свинець (750 мг/кг) та мідь (380 мг/кг) кількість яких перевищує ГДК у 375 та 127 разів відповідно. У сірій золі перевищення ГДК цинку, свинцю та міді склало 8, 30 та 27 разів відповідно, у чорній – 3, 15, 7 разів відповідно. Менш за все було виявлено кобальту у шлакові (1,2 мг/кг), що менше за ГДК у 4 рази  та  сірій золі (5 мг/кг), що не перевищує ГДК, а також кадмію у чорній золі (6,5 мг/кг) кількість якого перевищує ГДК у 9 разів.

Такі данні свідчать про те, що складування такого матеріалу, з точки зору екологічної безпеки, приведе до забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод, рослин і в кінці кінців до погіршення здоров'я людей. Сучасні характеристики екологічної безпеки твердих відходів потребують удосконалення, оскільки вони характеризують лише загальний якісний стан відходів не дозволяючи одержати динамічні характеристики, які можуть дати реальні уявленняпроту частку токсичних компонентів різних класів небезпеки, які будуть безпосередньо приймати участь в формуванні техногенних полігонів розсіюваннятоксикантів. Доповнюючи дані про валовий вміст важких металів значеннями водорозчинних та рухомих форм, більш чітко можна диференціювати небезпечність та токсичність, прогнозувати ступінь токсичності відходів при збереженні на полігонах та звалищах, а також екологічні ризики забруднення важкими металами певнихсередовищ таких як поверхневі та підземні води, ґрунти та рослини.


Новини

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 014.07 Середня освіта (Географія), 103 Науки про Землю)
© 2006-2023. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)