Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Копотієнко О. О.

Дніпропетровський національний ун-т, геолого-географічний фак-т, студ. IV курса.

Науковий керівник: доц. каф. геоекології та раціон. природокор., к.геогр.н. Аніщенко О.Л.

Проблема мінімізації відходів в україні: стан та перспективи

 

В контексті того, що забруднення навколишнього природного середовища прогресує, є сенс відмітити, що проблема утворення відходів виробництва та екологічно безпечного поводження з ними набуває для нашої країни особливої гостроти. Це обумовлено досить високими відносними й абсолютними показниками утворення відходів, ресурсномісткою структурою промислового виробництва, застарілими технологіями і основними фондами. Тому розробка й здійснення заходів з охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та відтворення природних ресурсів є однією з найважливіших стратегічних завдань України на шляху до екостійкого розвитку.

Рішення проблеми мінімізації промислових відходів при застосуванні стратегії попередження забруднення можливе за умови опрацювання й організації комплексної системи мінімізації відходів, котра повинна включати в себе технічні, технологічні, еколого-економічні, санітарно-гігієнічні, організаційно-управлінські аспекти. Кардинальний розв’язок проблеми поводження з промисловими відходами можливий тільки на основі раціонального ведення господарства та впровадження програм мінімізації відходів на промислових підприємствах. Для того, аби ці програми успішно впроваджувались і працювали в Україні, необхідно вирішити наступні проблеми.

1.   Недієздатність механізмів екологічного управління. Мається на увазі повільне впровадження в практику і декларативний характер деяких положень закону «Про відходи». В першу чергу це стосується заходів, які мають здійснюватись на регіональному та місцевому рівнях, а саме: організація обліку відходів, їх інвентаризація та паспортизація, ведення реєстрів об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів.Передбачена законом вимога щодо забезпечення збирання відходів, які є вторинною сировиною, практично не виконується через формальне встановлення відповідальності  за знищення і псування відходів;

2.   Обмеженість фінансових ресурсів з боку держави. Акцент має робитися на розробленні та впровадженні економічних стимулюючих механізмів в господарську діяльність, що направлена на вирішення пріоритетних завдань поводження з відходами. Це перш за все нормативне регулювання утворення відходів, платежі, диференційовані з урахуванням відповідних пріоритетів, податки на продукцію, податкові пільги та посилення нормативних вимог, субсидії цільового призначення, кредитна політика, нарешті, штрафні санкції та відшкодування збитків.

3.   Покращення технологічних процесів.Мається на увазі міжнародний досвід країн ЄС у скороченні обсягів утворення відходів на стадії виробництва. Необхідно запровадити в життя безвідходні та маловідходні технології, новітні технологічні лінії переробки відходів, які  відповідали б всім технічним та санітарно-гігієнічним вимогам. На жаль, більша частина заготовленої або добутої сировини (92% і більше) в Україні перетворюється на відходи і забруднює навколишнє природне середовище.

4.   Загроза для здоров’я населення та стану навколишнього середовища. На сьогодні в Україні в результаті утворення великих обсягів токсичних промислових відходів проблема безпеки для здоров’я населення набула особливої гостроти. Невідповідність прогресуючого накопичення промислових відходів та заходів їх утилізації і знешкодження загрожує екологічною кризою. На території України знаходиться декілька тисяч полігонів, шламо- та хвостосховищ і звалищ для складування на них різних видів відходів, більшість з яких не відповідає сучасним санітарно-гігієнічним вимогам, більшість полігонів та звалищ експлуатуються без запобіжних заходів щодо забруднення підземних вод та повітряного басейну. Необхідно значно підвищити санітарно-гігієнічний контроль за якістю довкілля в районах зберігання, знешкодження та утилізації всіх видів відходів.

В цій ситуації все більш очевидною стає необхідність пошуку нових, прийнятних в сьогоднішніх умовах, шляхів і підходів до мінімізації антропогенної дії на навколишнє середовище. Основним з таких шляхів в розвинених країнах світу став розвиток екологічно ефективного бізнесу і екологічного управління. На порядку денному на XXI століття, прийнятому в Ріо-де-Жанейро в 1992 р., підкреслюється, що екологічне управління слід віднести до ключової домінанти стійкого розвитку і одночасно до вищих пріоритетів промислової діяльності і підприємництва. Появу ISO 14000 - серії міжнародних стандартів систем управління навколишнім середовищем на підприємствах - називають одну з найзначніших міжнародних природоохоронних ініціатив. Предметом цих стандартів є система екологічного управління, що розглядається як найважливіший аспект стійкого розвитку підприємств.

Діюча ефективна система екологічного управління на підприємстві вже на перших етапах свого розвитку здатна приводити до істотних економічних ефектів за рахунок економії і заощадження сировини, матеріалів, енергетичних ресурсів; мінімізації відходів виробництва; зниження екологічних платежів і штрафних санкцій; зменшення аварій і витрат на ліквідацію їх наслідків і т.д.

 

В Україні програми впровадження систем екологічного менеджменту та аудиту , а разом з ними і мінімізації відходів знаходяться лише на початковій стадії розвитку та реалізації. Перехід підприємств до власних програм відбудеться згодом, коли будуть вирішені вище зазначені проблеми. Важливо відмітити, що засоби для початку реалізації такої роботи не обов’язково мають проводитися державною, регіональною або місцевою владою з екологічних питань. Так промислові лідери, які добре обізнані про негативні економічні сторони традиційних і пасивних екологічних стратегії, мають розуміти, що проведення своїх власних внутрішніх екологічних програм буде економічно більш вигідним і, відповідно, вирішувати їх власні екологічні проблеми. Короткі періоди окупності, впроваджених у виробництво змін, привели до появи виразу «Запобігання забрудненню вигідне». Через спотворену ситуацію на ринку в деяких країнах східної Європи, в тому числі і в Україні, цей економічний зв'язок може бути менш очевидним, але багато які із згаданих переваг можуть бути ефективні з економічної точки зору. Ціни на енергію, що ростуть, дорога сировина і безприбуткове зберігання відходів поступово приведе до розуміння вигідності запобігання забрудненню навколишнього середовища.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)