Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Дубовиченко О. В.

Дніпропетровський національний ун-т, геолого-географічний фак-т, магістрант.

Науковий керівник: доц. каф. екології та раціонал. природокорист., к.геогр.н., Довгаль Л.І.

ПРО СИСТЕМУ МОНІТОРИНГУ ПІДЗЕМНИХ ВОД ЗАХІДНОГО ДОНБАСУ

 

Територія України, де проводяться розробки вугільних родовищ, а саме частина Дніпропетровської, Луганської та Донецької областей – регіон Західного Донбасу, характеризується значним техногенним навантаженням, що граничить з критичним. До проблем, які не є розв’язаними (підвищення мінералізації підземних вод, забруднення та виснаження горизонтів), додаються нові, які є наслідком попередніх. Реструктуризація вуглевидобувної галузі, яка досить екологічно та економічно не обґрунтована, призводить до інтенсифікації процесу заболочування територій. Як наслідок, значне засолення ґрунтів (шахтні води вугільного басейну Західного Донбасу мають мінералізацію 35-50 г/л, сульфатно-хлоридного та хлоридного складу).

Основними джерелами забруднення підземних вод є ставки-накопичувачі, випаровувачі, буферні пруди, хвостосховища та шламонакопичувачі. Стічні води, інфільтруючись зі сховищ, забруднюють ґрунт та зону аерації. Навіть після ліквідації сховища стоків внаслідок забруднення ґрунту та зони аерації виникають вторинні осередки забруднення підземних, та, передусім, ґрунтових вод.

Оскільки підземні води є основним джерелом питного водопостачання в містах, зокрема в м. Павлограді, виникає необхідність в розробці системи моніторингу та контролю якості підземних вод в досліджуваному регіоні.

Моніторинг підземних вод здійснюється шляхом розміщення спостережних свердловин на даній території; при цьому виділяють, залежно від поставлених завдань дослідження, фонову, регіональну та спеціалізовану мережу спостережних свердловин .

Фонова спостережна мережа моніторингу підземних вод призначається для вивчення природного (фонового) режиму підземних вод, який ми приймаємо за природний режим, по відношенню до якого оцінюються антропогенні зміни, які відбуваються у підземних водах. До складу фонових спостережних свердловин належить спеціальна мережа фонових спостережень державної системи моніторингу навколишнього середовища. Фонову мережу моніторингу підземних вод бажано розташовувати в біосферних заповідниках та охоронних зонах. Якщо ця умова не виконується, спостережні пункти мережі повинні бути розміщені на значній відстані від джерел існуючого та потенціального забруднення.

Природним фоном необхідно називати ті кількісні та якісні показники стану підземних вод (рівень, температура, хімічний склад), які формуються під дією природних процесів та слабо піддаються впливу антропогенного процесу. Природний фон виступає в якості еталону, відхилення від якого вказує на порушення гідрогеодинамічного режиму підземних вод або наявності забруднення.

Регіональна спостережна мережа моніторингу підземних вод, окрім глобальної міграції забруднюючих речовин, повинна враховувати регіональні природні особливості формування підземних вод, природні геохімічні аномалії,а також виявляти причини та наслідки негативних проявів господарської діяльності.

Спеціалізована спостережна мережа створюється для таких об’єктів, як потужні промислові та сільськогосподарські підприємства, великі централізовані водозабори, населені пункти. Ця мережа є складовою загальної системи моніторингу підземних вод. Забруднення підземних вод, як зазначалося вище, в значній мірі обумовлено забрудненням інших компонентів – атмосфери та атмосферних опадів, поверхневих вод, ґрунту. Тому контроль забруднення підземних вод повинен розглядатись в комплексі з  контролем забруднення вказаних компонентів природного середовища.

Мережа спостережних свердловин розміщується з врахуванням наступних факторів: а) місцеположення, характеру та розмірів (форми) джерел забруднення, конфігурації області забруднення підземних вод, будови водоносного горизонту (потужність, неоднорідність ) та його граничних умов, напрямку природного руху підземних вод; швидкості руху забруднених підземних вод; б) розміщення водозаборів та шляхів надходження до них забруднених або природних некондиційних вод.

Характер та швидкість переміщення по пласту забруднених вод є одним з основних факторів, який визначає розташування спостережних свердловин. Так як у районі промислових об’єктів основне навантаження падає на ґрунтові води, то спостережні свердловини буряться на горизонт ґрунтових вод.

Заміри рівня води необхідно проводити 5 разів у місяць, проміри глибин свердловин – 2 рази на рік. Відбори проб води проводяться посезонно; дворазовий відбір проб води необхідно виконувати лише в зонах впливу ставків-накопичувачів шахтних вод у період весняної повені та літньо-осінньої межені. Аналіз проб води проводиться не тільки на стандартні показники, але й на характерні для даного району забруднюючі речовини. Вибір свердловин для капітального ремонту та чистки проводиться за результатами контрольної перевірки стану режимної сітки. За результатами спостережень за кожний рік складаються гідрогеологічні карти для оцінки стану гідрогеологічної обстановки в умовах впливу розробки вугільних родовищ та інших техногенних факторів.

Доповнення до концепції гідрогеологічного моніторингу розроблено Євграшкіною Г.П. [1]. Автор вказує, що гідрогеологічний моніторинг – це складна, багатоступенева динамічна природно-технічна система із зворотнім зв’язком та певними складовими. Ідеї даної роботи будуть основою для розробки складових моніторингу підземних вод Центральної групи шахт Західного Донбасу.

 

Інформаційні джерела:

 

1. Евграшкина Г.П. Влияние горнодобывающей промышленности на гидрогеологические и почвенно-мелиоративные условия территорий. – Д.: Монолит, 2003. – 198 с.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)