Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Долгун О. О., Дзюба В. О.

Дніпропетровський національний ун-т, фізико-технічний фак-т, студ.IV курсу.

Науковий керівник: проф. каф. безпеки життєдіяльності, д.геол.н. Кроїк Г.А.

ЕКОТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ШЛАКУ СМІТТЄСПАЛЮВАЛЬНОГО ЗАВОДУ У МІСТІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ

 

Суттєвим фактором забруднення навколишнього середовища й негативного впливу практично на усі її компоненти є відходи. При складуванні відходів відбувається перебіг як фізичних, так хімічних та біохімічних багатостадійних процесів, які супроводжуються емісіями забруднюючих речовин у довкілля. Присутні у їх складі важкі метали мають високу біологічну та міграційну активність. Проникаючи у поверхневі та ґрунтові води, акумулюючись у рослинах, вони створюють загрозу організму людини. При визначенні заходів щодо знешкодження та утилізації твердих побутових відходів (ТПВ) необхідно мати відомості про їх токсикологічні властивості.

Методика оцінки токсичності, класу небезпеки відходів, які містять важкі метали, є проблемною. Це пов'язано з тим, що важкі метали можуть знаходитися у відходах в різних геохімічних формах, які відрізняються розчинністю, здатністюдо міграції у системі «поверхневі води – підземні води – ґрунти – рослини – людина». Звичайно прийнято оцінювати кількість важких металів за валовим вмістом. Така оцінка, на наш погляд, є більш якісною, ніж кількісною, і може бути використана для порівняльної оцінки тих або інших відходів. Для отримання повного уявленняпро кількість важких металів, які можуть поступати в міграційні ланцюги, створювати техногенне навантаження на екосистеми та приноситишкоду здоров¢ю людини, необхідно використовувати дані про рухомі форми металів.

Метою даної роботи є оцінка валового вмісту важких металів різного класу небезпеки та їх рухомих форм. Об'єктом дослідження був шлак сміттєспалювального заводу м. Дніпропетровська.

Результати визначення рухомих форм металів показали, що їх вміст у шлаку достатньо високий. Велику долю у цих відходах займають цинк (2000 мг/кг) та свинець (750 мг/кг), які відносяться до I класу небезпеки, кількість яких перевищує ГДК у 87 та 375 разів відповідно, а також мідь (380 мг/кг), що відноситься до II класу небезпеки, перевищення ГДК склало 127 разів. У відсотковому співвідношенні вміст важких металів у шлаку має наступний вигляд: 74,4% займають метали І класу небезпеки, 13,2% − ІІ класу небезпеки та 12,4% − ІІІ класу небезпеки.

 

Такі данні свідчать про те, що складування такого матеріалу з точки зору екологічної безпеки приведе до забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод, рослин і в кінці кінців до погіршення здоров'я людей. Саме тому такі відходи потребують попередньої детоксикації.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)