Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Гінзула М. Я.

Тернопільський нац. педагогіч. ун-т ім. В. Гнатюка, географічний фак.-т, студ. ІІІ курсу.

Науковий керівник: проф. каф. геоекол. та методики викл. екологіч. дисцип., к.г.н. Царик Л.П.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК

«ЗБАРАЗЬКІ ТОВТРИ», ЙОГО РОЛЬ У ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНІЙ ОПТИМІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ

 

Запровадження новацій сталого розвитку в Україні пов’язане з докорінною зміною акцентів в природокористуванні, що проявилося в реалізації двох основних загальнодержавних програм – Програмі сталого розвитку України та Програмі формування національної екомережі. Згідно концепцій сталого розвитку одним з напрямків його реалізації є відповідність господарських структур природно-ресурсному потенціалу території. Оскільки в межах Товтрового пасма найвищим є потенціал рекреаційних ресурсів, то обґрунтованим є розвиток вказаного напряму природокористування.

РЛП є поліфункціональними заповідними об’єктами, що поєднують в собі природоохоронні, рекреаційні і просвітницькі функції. Дослідження Збаразької ділянки Товтрового пасма є не випадковим, оскільки дана територія відзначається найнижчою природно-охоронною захищеністю: 0,6% у загальній площі заповідних територій Подільських Товтр. Водночас у межах цієї ділянки Товтр знаходиться старовинне м. Збараж з чисельними історико-культурними й архітектурними пам’ятками.

Збаразькі Товтри є мальовничим ландшафтом, що займає проміжне положення між Мильняківським і Луб’янецьким підрайонами Товтр. Дана територія є цікавою для туристичної галузі з двох причин: наявність природничо-естетичного наповнення і багатої краєзнавчо-історичної бази. Одна з важливих функцій туризму – оздоровча або рекреаційна, що є найбільш перспективною на даній території, оскільки переважна більшість потенційних туристів є мешканцями обласного центру (м. Тернополя), що знаходиться на відстані 12–20 км від головної гряди та значної частини рекреаційних об’єктів. Перетин Збаразьких Товтр такими ріками, як Гук, Гніздична і Гнізна, створюють неповторну орографічну вираженість рельєфу. В межах даної території знаходиться цілий ряд об'єктів, котрі є репрезентативними та рідкісними екосистемами для даного регіону, або просто привабливими в силу тих чи інших особливостей досліджуваної ділянки.

У відповідності до 23 Закону «Про природно-заповідний фонд України» (ПЗФ), функціональне зонування території РЛП здійснюється з метою ефективної реалізації основних завдань-функцій РЛП: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів; створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів; сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.

Враховуючи високу розораність даної території та надзвичайну низький ступінь заповідності Збаразьких Товтр (близько 0,6%) в порівнянні з іншими районами Товтр (близько 35,6%), оголошення заповідності даного РЛП постає як першочергове завдання в плані оптимізації природокористування території.

Пріоритетне і визначальне значення у функціональному зонуванні має заповідна зона, яка виділяється у першу чергу (рис. 1). Найефективнішим методом функціонального зонування є розробка схеми розташування зон концентричними колами, де центральне коло складає заповідна зона, в котрій найбільша концентрація заповідних об'єктів. Проте у нашому випадку таке зонування було неможливе, тому впровадилось інша модифікація функціонального зонування – крупномозаїчне. В межах проектованого РЛП заповідна зона включає 11 територій та об’єктів ПЗФ, серед яких 2 ботанічні заказники, 3 ботанічні пам’ятки природи, 2 геологічні, 3 геологічні пам’ятки, 2 гідрологічні і 1 заповідне урочище. Всі заповідні об’єкти місцевого значення загальною площею 387 га. До заповідної зони віднесено, за можливості, усі особливо цінні природні комплекси, насамперед ті, які до організації території РЛП мають статус заказників, пам’яток природи (як загальнодержавного, так і місцевого значення) та заповідних урочищ.

Зона регульованої рекреації включає лише ті природні території, що мають рекреаційне, еколого-освітнє, культурно-виховне та науково-пізнавальне значення. Ця зона створена також для запобігання негативному впливу природних чи антропогенних факторів на екосистеми заповідної зони, тому вона знаходиться навколо заповідної зони. Важливо при цьому якомога уважніше розглянути існуючий стан збереження біорізноманіття і ландшафтів та передбачити «просторові» механізми поліпшення їх збереження, що, зокрема, можна здійснювати шляхом відновлення порушених природних територій та відтворення характерних, рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин.

В зону регульованої рекреації площею 6 387 га входять території традиційного відпочинку населення, які приурочені до околиць заповідних об’єктів, територіально ця зона менш фрагментована, її можна поділити на 2 основні ареали – Добриводський і Залужансько-Збаразький. Зони регульованої рекреації виступають буферними ланками існуючих заповідних об’єктів. Відрізняються ці ареали і за видами рекреації.

Зона стаціонарної рекреації є невеликою за зайнятою площею й призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів і інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку. Виділення цієї зони доцільне у зв'язку з необхідністю врахування потреб стаціонарної рекреації при плануванні ведення господарства на території парку, бажане розміщення садиби парку, дирекції, центру екологічного навчання, екскурсійних та наукових співробітників. Тут повинна бути заборонена будь-яка діяльність, що може призвести до погіршення стану навколишнього середовища. Зона стаціонарної рекреації межує із зоною регульованої рекреації та господарською зоною. У межах цієї зони розміщуються об’єкти рекреаційної інфраструктури (готелі, кемпінги, будівлі торгового та культурного призначення, оздоровчі заклади, спортивні площадки та поля  тощо).

 

Для Добриводської зони характерними є оздоровча рекреація, яку пов’язуються з збором грибів і ягід в прилеглих лісах, рибною ловлею на ставках в околицях Іванчан, Добривод, Івашковець. Для Залужансько-Збаразької зони характерною є пізнавальна, спортивна,оздоровча рекреація, яка базується на чисельних історико-архітектурних об’єктах Збаража і його околиць, Залужанському ландшафті, де відбуваються традиційні змагання зі спортивного орієнтування, а також Збаразькому ставі і каньйоні р. Гнізної. Для екскурсантів запропонована низка піших екскурсійних походів та маршрутів екскурсій для різних груп відвідувачів, складені путівники по цих маршрутах. Доцільно також класти маршрути екологічних стежок для ширших груп населення, ніж у заповідній зоні.

 

Зона стаціонарної рекреації є невеликою за зайнятою площею й призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів і інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку. Виділення цієї зони доцільне у зв'язку з необхідністю врахування потреб стаціонарної рекреації при плануванні ведення господарства на території парку, бажане розміщення садиби парку, дирекції, центру екологічного навчання, екскурсійних та наукових співробітників. Тут повинна бути заборонена будь-яка діяльність, що може призвести до погіршення стану навколишнього середовища. Зона стаціонарної рекреації межує із зоною регульованої рекреації та господарською зоною. У межах цієї зони розміщуються об’єкти рекреаційної інфраструктури (готелі, кемпінги, будівлі торгового та культурного призначення, оздоровчі заклади, спортивні площадки та поля  тощо).

 

Рис.1. Функціональне зонування перспективного РЛП «Збаразькі Товтри»

 

Тут також можуть знаходитися об’єкти історико-культурної спадщини, населені пункти та об’єкти будівництва передбачені на перспективу, загальна площа відведена під дану зону склала 720 га.

Господарська зона межує з зоною регульованої рекреації і приурочена до околиць Збаража, місць масового зосередження рекреантів, зокрема її фрагменти знаходяться на північних, східних і південних околицях м. Збаража. Ведеться будівництво готельного комплексу на південно-західній околиці Збаража. В межах цієї зони зосереджено декілька садиб господарі яких надають послуги рекреантам і туристам. Спостерігається тенденція впорядкування і облаштування садиб для цілей зеленого туризму.

Господарська зонастворюється, насамперед, для забезпечення потреб РЛП, а також з метою сталого природокористування з якомога з найменшим впливом на оточуючі природні екосистеми та процеси. Ця зона площею 4 846 га, оточує зони стаціонарної та регульованої рекреації, її розміри можуть мінятися у зв’язку з проблемами, що виникають. Дуже бажано, зважаючи на першочерговість природоохоронної та рекреаційної функцій РЛП, щоби площа господарської зони була меншою за площу зони регульованої рекреації чи заповідної зони, в нашому випадку господарська зона склала 39,3% від загальної площі до 51,8% зони регульованої рекреації. Вона може зменшуватися на користь зони стаціонарної рекреації. До господарської зони відносяться також землі, які знаходяться в охоронних зонах суворого режиму джерел водопостачання, небезпечних зонах газопроводів, компресорних і газорозподільчих станцій, прогін тварин, лінії електропередач, нафто-, продуктопроводи, інші землекористувачі тощо.

При формуванні національної і регіональних екомереж найбільш актуальною проблемою є створення екологічних коридорів – зв’язуючих елементів цілісної мережі. Екокоридорам відводиться ряд важливих природно-екологічних функцій, головна із яких – створення належних умов для проходження стабільних міграційних потоків між біологічними ядрами в межах певних регіонів. В межах території Тернопільської області умови для формування повноцінних екологічних коридорів вкрай незадовільні. Відсутні суцільні ареали лісової, лучної, степової, водно-болотної рослинності, що вимагає проведення масштабних ренатуралізаційних заходів. Найбільш сприятливі умови формування екологічних екокоридорів регіональної екомережі спостерігаються в межах горбогірних районів (Кременецькі гори, Товтровий кряж, Бережанське і Монастирське горбогір’я) та в межах основних річкових долин (Золотої Липи, Стрипи, Серету, Збруча, Дністра). Головне завдання полягає в проведені детального ландшафтно-структурного аналізу території Товтрового кряжу, в межах якого прогнозується формування одного із основних екокоридорів міжрегіонального значення в межах досліджуваного регіону.

Найбільш освоєними і антропогенно перетвореними в межах Товтрового кряжу є Збаразький ландшафт на відтинку від долини р. Гніздичної до смт Скалат. В межах Збаразького ландшафту спостерігається найнижча лісистість території (5,9% проти 25,6% Красненського ландшафту), найвища частка сільськогосподарських угідь в структурі земельного фонду (81,7% проти 64,2% Красненського ландшафту), та найвища розораність території (72,3% проти 51,3% Красненського ландшафту). Висока розораність сільськогосподарських угідь є причиною активізації несприятливих природно-антропогенних процесів, зокрема, ерозійних.

Враховуючи природну унікальність Товтрового пасма, можна зробити висновки про доцільність проведення ренатуралізації ландшафтів, в якій поєднати заліснення схилів північно-східної експозиції, з відтворенням лучно-степової та наскельно-степової рослинності на схилах південної та південно-західної експозицій і виходах скельних порід. Зонами ренатуралізації доцільно вважати відтинки Товтрової гряди між населеними пунктами м. Збараж, Стриївка, Киданці, що дозволить оптимізувати ландшафтно-екологічну структуру перспективного екологічного коридору міжрегіонального значення.

Створення перспективного РЛП дасть можливість взяти під охорону значну частину площ Товтрового природного округу, встановити на певних територіях відповідні режими природокористування, що сприятиме покращенню ландшафтно-екологічної структури території. Перспектива створення РЛП як найбільш оптимального заповідання рекреаційних об’єктів, спрямованих на забезпечення туристсько-рекреаційних потреб населення даного регіону, є обґрунтованим і актуальним. Перспективне РЛП «Збаразькі Товтри» необхідно розглядати як об’єкт соціального спрямування, розвиток якого сприятиме зміні традиційних видів природокористування переосмислених на сучасність, та таких , що відповідатимуть рекреаційно-туристському призначенню території.

 

 


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)