Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Бессарабов Д. А.

Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, геолого-географічний фак.-т, студ. V курсу.

Науковий керівник: доц. каф. фіз. географії та картографії, к.геогр.н. Кобченко Ю.Ф.

ГЕЛІОЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ

 

Сучасна енергетика – крупна високорозвинута галузь промисловості. Вона пов’язана зі всіма галузями народного господарства, впливаючи на ефективність праці, структуру і розміщення продуктивних сил. В арсеналі енергетики сьогодні могутні теплові станції, гіганти гідроенергетики на найбільших річках миру, атомні електростанції, в яких сконцентровані останні досягнення цілого комплексу областей знань – від ядерної і теоретичної фізики до сучасних автоматизованих систем управління, що дозволяють управляти цими унікальними фабриками енергії при мінімальній участі людини. Але на скільки вона розвинута тим більший вплив вона спричиняє на навколишнє середовище. Враховуючі сьогоднішні прогнози стосовно запасів традиційних ресурсів (нафта, вугілля й т.ін.) можна зі впевненістю сказати, що питання розвитку альтернативної енергетики у світі є найприорітетнішим у сучасній світовій енергетиці. В Україні на сьогоднішній день набуває розвитку альтернативна енергетика, а саме геліонергетичні дослідження. Наступне районування проводилось на основі кліматологічного узагальнення актинометричних та метеорологічних спостережень із застосуванням статистично імовірнісного методу. Комплекс спеціалізованих показників районування включає: а) суму прямої та сумарної радіації за квітень-вересень і рік, їх коефіцієнт варіації; б) показник структури опромінення (співвідношення між прямою та сумарною радіацією); в) структуру повторюваності добових сум сумарної радіації.

Рис. 1. Значення річних сум сумарної радіації по актинометричних станціях

 

Для районування використано також ряд критеріїв, що визначають вплив на потенціал сонячної енергії тривалості сонячного сяйва та хмарності: а) безперервна тривалість сонячного сяйва (понад 6 год.), яка достатня для рентабельної роботи геліоустановок; б) коефіцієнт стійкості ясної погоди більше 50% (погода вважається сприятливою); в) критерій доцільності використання сонячної енергії (число ясних та напів'ясних днів за рік понад 200). На основі цих показників сонячної радіації виділені наступні райони:

- Південний берег Криму: дуже високий потенціал, найсприятливіші умови використання;

- Причорноморська та Приазовська низовини: високий потенціал, сприятливі умови використання;

- Донецька та Придніпровська височини: високий потенціал, сприятливі умови використання;

- Закарпатська низовина: достатній потенціал, досить сприятливі умови використання;

- Придніпровська низовина: достатній потенціал, сприятливі умови використання;

- Поліська низовина: невисокий потенціал, обмежено сприятливі умови використання;

- Українські Карпати та Кримські гори: низький потенціал, несприятливі умови використання.

Основним показником потенціалу сонячної енергії кожного району є кількість прямої та сумарної радіації за період оптимального використання сонячної радіації (квітень-вересень).

 

По представленим графічним даним (рис. 1) можна зробити висновок, що найдоцільніше було б розміщати геліоенергетичні установки на півдні України, а саме – у Південному Березі Криму, на узбережжях морів, Причорноморській низовині.


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)