Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Пата А.Г.

Дніпропетровський нац. ун-т, геолого-географічний фак-т, студ. V курсу

Науковий керівник: зав. каф. геології та гідрогеології, к.геогр.н., доц. Шерстюк Н.П.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ВТОРИННОГО ЗАСОЛЕННЯ В РАЙОНАХ ГІРНИЧОВИДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ (КРИВОРІЖЖЯ)

 

Криворіжжя – крупний гірничовидобувний регіон України. В зв’язку з великою кількістю комбінатів по видобутку заліза тут нараховується ряд хвостосховищ, в яких розміщують шахтні води та «хвости» (відходи) гірничо-збагачувальних комбінатів. В «хвостах» знаходиться пірит та інші сульфідні мінерали. В умовах гіпергенезу ці мінерали інтенсивно окислюється  і води стають кислими (рН=3 – 5).

Ґрунтові води, які знаходяться на  території поблизу хвостосховища ПівнГЗК мають високу мінералізацію (3 – 5 г/дм3), окрім того ці води мають достатньо високе положення рівня, яке можна назвати критичним, так як його положення вище 3 м. Тому на цій території можуть розвиватися процеси вторинного засолення порід зони аерації, які приводять до зниження врожайності усіх видів культурних рослин. Шляхом водної та повітряної міграції солі можуть розноситися на значні відстані, що погіршує геоекологічні умови регіону.

З метою наукового обґрунтування цієї гіпотези було проведено ряд експериментальних досліджень гідрогеологічного напрямку по визначенню міграційних параметрів та прогнозу розвитку негативних техногенних процесів.

Методика досліду: у вертикальному сосуді знаходилась дослідна порода з вихідним засоленням 0,065%. Нижня частина прибору була опущена в розчин з NaCl (середовище нейтральне, кисле та лужне). Потужність неводонасиченої частини склала 0,9м. Експеримент продовжувався 40 діб та 180 діб. Усього проведено 6 дослідів.

Вставлені такі закономірності засоленості порід верхньої частини колони: а) найбільший вміст солей спостерігається в умовах кислого середовища; б) дослід, що тривав 180 діб показав стабільні результати; в) вміст солей збільшується в умовах коливання рівня. Загальне засолення збільшилось на 0,55% и ґрунти стали сильно засоленими.

Також автором побудовані графіки залежності зміни вмісту компонента з глибиною. З графіків видно, що в кислому та лужному середовища вологоперенос не підпадає під класичну теорію та процес солеперносу іде по-іншому. Це може бути пов’язано з процесом іонного обміну між глинистими молекулами та водневим іоном, що суттєво змінює результат досліду.

Тому, щоб отримати більш достовірні дані та для повного аналізу ситуації необхідно провести сольову зйомку території поблизу хвостосховища ПівнГЗК з урахуванням кислотно-лужних умов підземних вод та глибини їх залягання. Для повного аналізу отриманих результатів необхідно враховувати можливість не тільки водної, а й повітряної міграції.

 

 

Інформаційні джерела:

1. Евграшкина Г.П. Влияние горнодобывающей промышленности на гидрогеологические и почвенно-мелиоративные условия территории.– Д.: Монолит, 2003. – 200 с.

 

2. Исследования техногенного загрязнения зоны аэрации и подземных вод горнодобывающего региона Криворожский железорудный бассейн / Г.П. Евграшкина, Н.П. Шерстюк, И.А. Власова, Л.А. Носова. // Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів: Матеріали IVміжнар. наук.-прак. конф. / Редкол.: А.Г. Шапар (голов. ред.) та ін. – Д., ІППЕ, 2007. – 300 с. 


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)