Сайт кафедри  географії ДНУ
Кафедра географії історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гонара     
.
Навігація


Форма входу
    Вітаємо на нашому сайті!

Мельничук Л. А.

Кіровоградський держ. педаг. ун-т ім. В. Винниченка, природн.-геогр. фак.-т, студ. V курсу.

Науковий керівник: зав. каф. геології та геоекології, д.геогр.н., проф.р Кривульченко А.І.

МЕДИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ КОНТЕКСТ ПРОБЛЕМИ ПИТНОГО ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ БАСЕЙНУ РІЧКИ АДЖАМКИ)

 

Сільське населення, як відомо, широко використовує для питних і господарських потреб колодязну воду (децентралізовані джерела), часто вважаючи, що саме така вода за якісними показниками є кращою, ніж водопровідна. Проте навіть тоді, коли колодязі споруджено у відповідності з вимогами санітарно-гігієнічних норм, їх воду не можна вважати придатною для вживання. Часто колодязна вода містить підвищену кількість мінеральних форм азоту (NH4+, NO2 і NO3), фосфатів (Р2О5), сульфатів, заліза, марганцю та ін., що може викликати у людей патологічні стани і хвороби. Крім того, споживання води із забруднених колодязів може стати причиною захворювання багатьма хворобами – інфекційними (дизентерія, колібактеріози, лептоспіроз, туляремія, вірусний гепатит А та ін.) та інвазійними (аскаридоз, лямбліоз, амебіаз тощо).

Переважна кількість сільського населення країни споживає колодязні води, які за сутністю є ґрунтовими водами, а нерідко й верховодкою. Як засвідчують численні аналізи санітарно-епідемічних станцій [6], понад 70 відсотків колодязів в Україні дають воду незадовільної якості за механічними, хімічними і біологічними показниками, або за всіма показниками водночас. Найчастіше ґрунтові води, а звідси й вода колодязів забруднюються з поверхні. Хімічне забруднення вод відбувається при недбалому застосуванні мінеральних і органічних добрив і пестицидів та при неправильному зберіганні отрутохімікатів. Нерідко патогенні і умовно патогенні бактерії, віруси та яйця гельмінтів потрапляють у колодязі внаслідок порушення санітарних зон і спорудження колодязів поблизу тваринницьких ферм, вигрібних ям, туалетів, скотомогильників [6].

За період 2005–2008 рр. проводилося дослідження території басейну р. Інгул, яка включає верхів’я  р. Аджамки і її притоку р. Серебрянку, головним чином в межах с. Казарня, а також с. Коханівка, Сутбоці, Костянтинівка. Кіровоградської області Знамя’нського району. У ході дослідження були здійсненні такі заходи:

ü  аналіз фізико-географічних та соціальних особливостей території;

ü  проведення опитування місцевих жителів, встановлення глибини колодязів та їх геолого-географічних особливостей;

ü  відбір зразків для хімічних аналізів води;

ü  співставлення отриманих даних та зонування території дослідження;

ü  з’ясування стану здоров’я місцевих жителів, а також рівня захворюваності хворобами, які можуть спричинятися наявністю у воді певних сполук;

ü  проведення експериментів.

Новый рисунок.pngРезультати досліджень показали, що концентрації деяких сполук у відібраних зразках (нітратів, хлоридів, сульфатів, нітритів, заліза) перевищують норми ГДК. Виявлена висока загальна твердість води (25–60 мг-екв/дм3). Важливою складовою такого дослідження є виявлення рівня захворюваності населення, однак при цьому довелося зіткнутися з рядом проблем, зокрема тим, що більшість людей не реєструється у місцевих лікарнях або взагалі лікується лише самостійно.

Велика кількість колодязів (майже у кожному дворі) дала змогу простежити особливості просторового розподілу підґрунтових вод, глибину їх залягання. За результатами хімічних аналізів були виявлені неприпустимі перевищення норм ГДК.

Простежується чітка залежність глибини колодязів від рельєфу території і близькості до прируслової частини річки. В процесі дослідження були виділені 3 області залежно від глибини колодязів:

ü  відносно не глибокі (в межах заплави річки глибина колодязів не перевищує 14 м, абсолютна висота місцевості становить до 160 м);

ü  глибокі (глибина колодязів становить 16-18 м, абсолютна висота території 160-180 м);

ü  дуже глибокі – найвіддаленіші від річки вулиці (території 2–3 надзаплавних терас) споживають воду з колодязів глибиною 22–25 м; Абсолютна висота місцевості – 180–200 м.

Хімічний склад колодязних вод не завжди пов’язаний з глибиною їх залягання, Відповідно виділено ще 3 зони, залежно від якості питної води.

І. Зона низької якості питної води, яка знаходиться на лівому березі р. Серебрянки в північно-східній частині села Казарня. Глибина колодязів тут сягає 6-18 м, вода в них найчастіше має солонуватий, слабосолоний, а в деяких випадках і гіркуватий присмак. Лабораторні аналізи показали, що дана вода містить підвищену кількість нітритів, нітратів, хлоридів та сульфатів. В окремих пробах кількість вказаних речовин в 2–3 рази перевищує норму. Рівень твердості  всіх проаналізованих проб води підвищений (25–60 мг – екв/дм3), тому у такій воді, наприклад, важко прати, в ній швидко з’являється накип, воду з деяких колодязів відмовляється пити худоба;

ІІ. Зона середньої якості водизнаходиться на правому березі р. Серебрянки, на південному сході села Казарні. Глибина колодязів тут варіює від 12 до 25 м. Вода в них характеризується як слабосолона або взагалі без присмаку. Досить часто смак можуть розрізнити лише окремі люди, які звикли до певного типу води. Рівень сульфатів і хлоридів за таких умов дещо нижчий.

ІІІ. Зона високої якості водиохоплює західну частину села. Глибина колодязів тут 4–16 м, вода в них – чиста, прозора, без присмаку. Тут відзначається  найменший рівень концентрації мінеральних солей у воді.

Зробити комплексне геолого-гідрогеологічне дослідження території і врахувати всі фактори впливу на підземні води поки що досить важко, але можна припустити, що така неоднорідність мінералізації води на малій території може бути зумовлена різними геологічною будовою  та рівнем забруднення ґрунтових вод.

Дослідження в межах с. Казання показали що за даними сільського фельдшерсько-акушерського пункту, протягом 2001–2007 рр., серед жителів села які мешкають в межах області з низькою якістю питної води з’явилася значна кількість хворих на сечокам’яну та жовчнокам’яну хворобу. До цього часу жоден випадок захворювання не був зафіксований. Поширені також хвороби травної системи, печінки. Загалом, частина людей  скаржиться на порушення самопочуття, пов’язане з вживанням води. Так, наприклад, деякі мешканці (студенти, робочі), які живуть кілька днів у м. Кіровограді, а додому потрапляють лише на вихідні, говорять про погіршення самопочуття, пов’язане з вживанням колодязної води. Неякісна вода (у сукупності з іншими факторами, такими як шкідливі звички, харчування, умови праці) може спричинювати появу певних хвороб, а також загострювати перебіг вже існуючих захворювань [3]. Літературні джерела [3–7, 9, 10] свідчать, що для людини у відношенні кожного макро- та мікроелементу існує межа. Зниження або перевищення вмісту того чи іншого елементу в питній воді не проходить для здоров'я людини безслідно. Недостатнє або надмірне їх надходження в організм, як правило, призводить до фізіологічних зрушень, а в окремих випадках є першопричиною формування патологічних станів [3].

Підвищена твердість води зумовлює виникнення так званих «кам'яних захворювань» (сечокам’яна, нирковокам'яна, жовчнокам’яна хвороби), а також подагри, гіпертонії, склерозу [5], проблеми зі шкірою і волоссям [7].

З високим вмістом у питній воді нітратів та нітритів пов'язане таке захворювання, як водно-нітратна метгемоглобінемія [4]. Хлориди і сульфати у значних кількостях порушують діяльність травної системи [8].

Питна вода з підвищеним вмістом заліза (1–5 мг/л) негативно впливає на шкіру людини, спричинюючи сухість та свербіж. Тривале споживання людиною води з підвищеним вмістом заліза призводить до хвороби печінки (гемосидерит) [2].

На території таких населених пунктів як Суботці, Костянтинівка, Коханівка ситуація виявилася схожою, – вода у колодязях надзвичайно різна, часто має солонуватий смак, тверда, тому значна частина населення також страждає від подібних хвороб. Таким чином, регіон фактично можна вважати зоною ендемічних захворювань [1], тобто таких, які пов’язані з умовами навколишнього середовища (у даному випадку це питна колодязна вода).

З метою виявлення впливу води різного хімічного складу на рослин протягом трьох місяців автором роботи проводився експеримент, сутність якого полягає в тому що були висаджені приблизно однакові молоді рослини щириці (рис. 2). Впродовж вказаного строку їх поливали водою різної якості, взятою з місцевих колодязів. Через деякий час на поверхні ґрунту утворився білуватий наліт, а на листках рослин з’явилися жовтуваті плями. Подпись: Рис. 2. Експериментальні рослиниНайкраще розвивалися рослини, які поливали водою з найменшою кількістю хлоридів і сульфатів та твердістю (зразок №1). Щириця, полита водою в якій вміст цих солей майже в 3 рази, а твердість у 8 разів перевищує норми ГДК, розвивалася погано, її ріст значно пригнічувався (зразки 2–3). Також були спроби проростити на такій воді зерна пшениці, внаслідок низької якості води, рослини так і не змогли нормально прорости. У період посухи деякі жителі сіл підводять колодязну воду для поливу городини, що негативно впливає на якість ґрунту.

З метою зменшення ризику захворювання споживачів колодязної води доцільно застосовувати наступні заходи [6]:

ü  доочищувати її з допомогою сертифікованих індивідуальних водних фільтрів будь-якої конструкції зі своєчасною заміною використаних фільтруючих елементів на свіжі;

ü  перед вживанням воду кип'ятити;

ü  не зберігати воду у ємкостях більше трьох годин за температури 20-25° С.

Місцевим адміністративним органам і санітарно-гігієнічним службам необхідно вживати планові заходи щодо контролю якості води з колодязів та забезпечення населення дешевими і доступними індивідуальними і колективними фільтрами для кондиціювання питної води.

Для найчистіших водойм перед подачею у водогони достатньо простої фізичної обробки, наприклад, фільтрування і дезинфекції. Вода з водойм, яка має трохи гіршу якість, вже потребує крім фізичної ще й хімічної обробки (коагуляція, флокуляція, фільтрування) і, звичайно, дезинфекції. Більш забруднені води евтрофікованих (збагачених біогенними елементами) водойм вимагають інтенсивної фізико-хімічної обробки (коагуляція, флокуляція, фільтрування, адсорбція, озонування, остаточне хлорування). [7]

Для доочищення артезіанських ґрунтових  вод вищезгадані технології або непридатні, або для їх кондиціювання можна застосовувати лише окремі операції: фільтрування, дезинфекція, зворотній осмос, іонний обмін, адсорбція тощо [7].

З метою покращення санітарних умов і відповідно здоров’я людей місцевим адміністративним органам і санітарно-гігієнічним службам необхідно вживати планові заходи щодо контролю якості води з колодязів та забезпечення населення дешевими і доступними індивідуальними і колективними фільтрами для кондиціювання питної води.

На підставі проведених досліджень на території села Казарня зараз розглядається питання централізованого водопостачання.

 

Інформаційні джерела:

1.    Большая медицинская энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1974. – Т. 1. – 576 с.

2.    Зарубин Г.П., Лысогорова И.К. Изучение влияния железа на организм и хозяйственно-бытовые условия жизни человека // Гигиена и санитария. – 1975. – №2. – С.20–23.

3.    Лосева М.И., Карева Н.П. Минеральный состав питьевой воды и здоровье населения. – Новосибирск, 1985. – С. 21–24.

4.    Новиков Ю.В., Сайфутдинов М.М. Вода и жизнь на Земле. – М.: Наука, 1981. – С. 66–76.

5.    Плитман С.И., Новиков Ю.В., Тулакина Н.В. и др. К вопросу корректировки гигиенических нормативов с учетом уровня жесткости питьевых вод // Гигиена и санитария. –1989. – №7. – С. 7

6.    www.mns.gov.ua

7.     www.water.iatp.org.ua

 

8.    www.tspu.edu.ua


Новини


  Погода

  Партнеры

  Реклама

  Календарь

  Погода

.
Кафедра географії, історичний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (106 Географія, 242 Туризм, 014.07 Середня освіта (Географія))
© 2006-2019. Поширення матеріалів сайту дозволяється за умови посилання на www.ggf-dnu.org.ua
© Розроблення та підтримка сайту - Гаврюшин Олександр (admin@ggf-dnu.org.ua)