Музика О. Р.

ТНПУ, географічний факультет, студ. V курсу

Науковий керівник: проф.,к.г.-м.н. Свинко Й. М.

ЗІСТАВЛЕННЯ РІЗНОЧАСОВИХ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ АНТРОПОГЕННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРИРОДИ БЕРЕЖАНСЬКОГО РАЙОНУ У ХХ СТ

Зіставлення однорідних карт, щовідносяться до різних епох, є одним із вживаних способів дослідження динамікиявищ. Зокрема, по топографічних картах вивчають зміни в розміщенні мережі поселень;зростанні міст; перебудову і розвиток дорожньої мережі; рельєфу (наприклад,розвиток яружно-балочної мережі), гідрографії, рослинного покриву (наприклад,зміни в розміщенні і площах лісових масивів, боліт і т. п.); загальні змінигеографічного ландшафту тощо [6: 232-233, 2].

Найкращу можливість сформувати ціліснеуявлення про перетворення території за певний проміжок часу дає спвівставленнярізновікових великомасштабних карт. Для картографічного аналізу (картометрії)ми використали топографічні карти масштабу 1:100000 різних років виготовлення:Варшавського військового інституту 1923 р. (рис. 1), Генерального штабуРадянської Армії 1989 р. (рис. 2).

Вивчення антропогенної трансформаціїприроди є дуже актуальним на даному етапі розвитку суспільства, оскільки єнеобхідним для розробки норм антропогенних навантажень, а також  дає змогу визначити пріоритетні заходи зохорони, підтримки, збереження та відтворення природних систем.

Територія дослідження антропогенноїтрансформації охоплює Бережанський район, Тернопільської області (61, 4 тис.га). Для аналізу використовувалися раніше розроблені методики [3: 72].

На обраній ділянці проводились вимірина різночасових топографічних картах за такими параметрами [3, с. 72-73]:

1) динаміка зміни структури ландшафтівчерез порівняння площ, зайнятих лісом, болотами, заболоченими природнимилуками, озерами та водотоками (природна складова); сільськогосподарськимиугіддями, забудовами - у т.ч. населеними пунктами, автомобільними шляхами(антропогенна складова);

2) динаміка меліоративного навантаженнячерез порівняння довжини та кількості природних водотоків, озер, меліоративнихканалів, площі боліт і заболочених територій;

3) транспортне навантаження задопомогою вимірів довжини автомобільних доріг (з твердим покриттям таґрунтових) і залізниць;

4) селітебний вплив (визначеннякількості населених пунктів, їх площі.

Порівнюючи площі  зайняті лісом, болотами, заболоченимиприродними луками, озерами та водотоками простежимо динаміку зміни структуриландшафтів а також антропогенне перетворення природи. Встановлено, що починаючиз 20-тих років і до кінця ХХ століття спостерігається значна зміна площі лісовихнасаджень та заболочених територій. Порівнюючи різночасові карти встановлено,що площа лісів з початку ХХ століття дещо зменшилася приблизно на 5 %.

Рис.1   Фрагмент карти Варшавського                        Рис. 2   Фрагмент карти  Генерального

      військового інституту (1923 р.)                                       штабу Радянської Армії (1989 р.)

На території північної частини ставупівнічніше села Лапшин болота залишилися без змін. Заболочені долини р. ЗолотаЛипа теж зберігається з 1923 року, проте і тут спостерігаються деякі зміни. Загальна площа боліт збільшилася на 1/2, вмежах околиць м. Бережан. Впродовж 1923 – 1989р.р. луки, які простягалися відБережан до с. Нової Греблі площею близько 5 км²  зникли, натомість з’явилися болота. На південьвід с. Нова Гребля вздовж р. Золота Липа, на початку ХХ століттярозташовувалися суцільні болота по обидва боки річки. Проте,  вже у 1989 році   для врівноваження системи зволоженнятериторії побудована система меліоративних каналів. Заболоченість, яка  приносила тутешньому населенню своєріднукористь (тут видобували торф), зникла.

Найбільшого  перетворення зазнали території, якізнаходяться під штучними водоймами, зокрема ставками. Значно змінився  Бережанський став, розташований на північний захід від районного центру Бережани. У1923 році його загальна площа становила близько 2,6 км² , вінпростягався меридіонально від південних околиць селища Лапшин до північноїоколиці м. Бережани. За період від 1923 до1989 р.р. Бережанський став втративмайже 35% своєї площі, значно змінивши свою конфігурацію та обриси берегів,меридіонально видовжені  обриси ставу змінилисьна еліпсоподібні. Стід зазначити, що скорочення площі ставу відбувалося зарахунок зменшення в довжину від 3 км у 1923 році до 1,6 – 1989. Ширина водоймизалишилася незмінною. Зменшився також і Урманський став, що знаходиться на р. Золота Липа. У 1923р. став простягався умеридіональному напрямку від м. Урмань до с. Урмань Малий із загальноюплощею  – 1,4 км², у 1989р. –близько 1км². Цікавим є те, що до кінця ХХ століття став розділивсяна дві нерівні частини північну – площею близько 0,1км², та  південну - 0,9км² і почавіснувати, як дві окремі водойми.

Воду річок та ставків використовуютьдля водопостачання, розведення риби та водоплавної птиці. Береги річок таставків є місцем відпочинку для жителів міста, проте через зниженісанітарно-гігієнічні умови, в останні роки купатися в річці заборонено.

Сучасне містоє складною природно-антропогенною системою, де динамічно взаємодіють триосновні підсистеми: природна -природні ландшафтні компоненти та явища;техногенна -міська забудова, транспортна та інженерно-промисловаінфраструктура; соціальна - населення. Головними особливостями міського середовищає наявність нових діяльних поверхонь (Щербань, 1985), покровів (Тарасов, 1977)або елементів та нових, не властивих природному середовищу, процесів [1].

Найбільшим виявом антропогенноїперетвореності природи є розбудова населених пунктів. Загальна площа Бережан4894 га (4,894 км²), що становить близько 7,4% від загальної площіБережанського району.

Вагомі корективи у природні ландшафтивнесла забудова навколо міста Бережани. Територія зазнала перетворень зарахунок появи нових поселень та зникнення або перейменування старих. Впродовж хх ст. змінилася конфігурація міста,його площа збільшилася на 36,9%. Ці зміни відбулися завдяки будівництву новихмікрорайонів та приєднанню довколишніх сіл. Зокрема зникло як таке с. Сьолко(Сільце), оскільки його територія ввійшла до складу міста. Крім того зникло зкарти село Хатки, що знаходилося на сх. м. Бережани. Сьогодні територія селищавходить до складу районного центру, цим і пояснюється швидке збільшення площіБережан впродовж ХХ століття.

Найбільше розбудувалися населені пункти,які знаходяться поблизу Бережан. Наприклад, село Лапчин – 1,5 км²(станом на 1989 рік), у 1923 році мало площу 1,0 км², впродовж ХХ ст.збільшилося на 1/3. Площа села Лісники збільшилася на 20%.

Впродовж ХХ століття забудоваБережанського району збільшилася на 32%, восновному за рахунок збільшення площім. Бережани.

Важливим показником, що характеризуєвикористання сільськогосподарських угідь є розораність території (відношенняплощі ріллі до площі сільськогосподарських угідь). Розораність у Бережанах докінця століття становить 73%, що дещо нижча від середньобалансових показників(86%). Внаслідок інтенсивного розвитку сільського господарства та промисловостімайже вся територія Бережан дуже окультурена.

Спостерігається тенденція до збільшенняплощ розораних територій.

Велику роль у зростанні антропогенногоперетворення відіграло збільшення протяжності автомобільних доріг із твердимпокриттям, зокрема, виникли нові шосейні дороги. Територіальні шляхи набулирегіонального значення. До кінця минулого століття з карти «зникла» частиназалізничного полотна Бережани – Львів (довжиною близько 17 км в межахБережанського району). Що може свідчити про зняття з експлуатації даної частинизалізниці.

Станом на кінець ХХ ст. довжинарегіональних шляхів сполучення – 15,5км, територіальні шляхи - 39,5 км, місцевідороги з твердим покриттям - 92 км.Натериторії Бережанського району збереглися ґрунтовідороги локального значення. Важливе регіональне значення мають шляхи Ходорів –Рогатин – Бережани і далі на Тернопіль,  Львів – Перемишляни – Рогатин з галуженням наБережани та Галич.

Таким чином,внаслідок урбанізації, техногенних впливів, довготривалого антропогенногонавантаження природний рельєф Бережанщини, як і будь-якої іншої урбанізованоїтериторії, чи частково зберігається, чи докорінно змінюється або створюєтьсязаново. Антропогенний (техногенний рельєф) у цьому випадку представляє собоюзмінений та новоутворений штучний рельєф, що виникає в результаті вертикальногопланування, підсипки, зрізання, терасування вулиць, прокладки комунікаційнихмагістралей, підземних переходів, каналізації, автотранспорту, житлових спорудта інших містобудівних процесів.

Аналіз різних видів антропогеннихнавантажень впродовж  20  - 90-х років ХХ століття показав, щоінтенсивна антропогенна трансформація Бережанського району проходила разом зактивним розвитком промисловості, транспортної мережі, осушенням боліт,створенням штучних водойм та екстенсивним веденням сільського господарства.

Іноді візуальний аналіз достатній, щобвстановити загальні закономірності розміщення, але частіше він утворює лишевступну частину дослідження. Картометричні роботи дозволяють підкріпити,уточнити і деталізувати первинні висновки кількісними характеристиками.

Основні прикладні та методичнірезультати статті можуть бути використані для аналізу антропогенноїтрансформації інших територій з метою визначення сучасної екологічної ситуаціїпісля їх адаптації до індивідуальних особливостей природного та господарськогорозвитку ландшафтних систем.  А також дляобчислення кофіцієнта антропогенного перетворення ландшафтів обраної території.

Інформаційніджерела

1.   Дмитрук О.Ю.Урбаністична географія. Ландшафтний підхід (методика ландшафтного аналізуурбанізованих територій). - К.: Київський університет, 1998. - 139 с

2.   К. А. Салищев. Картоведение.Изд-во МГУ, 1976, с. 312.

3.   Койнова І.Б. Деякі результатидосліджень антропогенної трансформації ландшафтних систем Західного Полісся//Українське Полісся. – Луцьк: Надстир’я. – 1998. 

4.   Опілля як етноїсторична цілісність. Матеріали науково –теоретичної конференції. – Тернопіль: Джура, 2008. – 172с.