Сологуб Т.П.

ДНУ, геолого-географічний факультет,магістрант

Науковийкерівник: доц. каф. фіз. та економ. географії, к.б.н. Манюк Вад. В.

ВНУТРІШНЄ ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ ЯК ПРИКЛАД ЛОКАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ

Створенняекологічної мережі на території України відносно нове явище яке набуваєвагомості у створенні та реалізації нових територій природоохоронного значеннята удосконалення тих територій, що уже належать до природно-заповідного фондуУкраїни. Структура екомережі повинна бути не штучною, а відтворювати природнізакономірності в структурі ландшафтів та екосистем певного регіону.

Як показує світовий досвід, критерії тапринципи формування екомережі ще не сформовані, визначено лише критерії природнихядер. Тому за основу виділення інших елементів кожна країна і кожний науковецьобирає свій варіант. Одним з найкращих варіантів української моделі екомережі єстворення її на основі гідрологічних об’єктів (річки).

Потреба виділити критеріїв по якихвизначатимуться базові структурні елементи (природні регіони, ядра, коридори,буферні зони). Одним із яких є розробка екомережі де взято за основугідрологічний об’єкт річка Оріль як одну з частин національної екомережіУкраїни. Тому спочатку в межах природно-територіального комплексу басейну р.Оріль планується створення національного природного парку (НПП) «Орільський»,де слід розробити функціональне зонування, як невід'ємної частина структурнихелементів.

Саме територія НПП розглядається якприродний регіон, тобто в її межах спостерігається відносно висока концентраціяприродних ділянок, які мають високе біологічне різноманіття і мають ключовезначення для формування екологічного каркасу області, одночасно він будевиступати регіональним екокоридором. Зонування екокоридору враховуватиме всіскладові екомережі.

Заповідна зона виступатиме як природнеядро, тобто об’єкт природно-заповідного фонду (ПЗФ) або інші об’єкти особливоїохорони. При створенні НПП буде вдосконалена система охорони існуючих об’єктівПЗФ в долині р. Оріль та створені нові. Тому формування самого НПП – об’єктунаціонального значення буде паралельно сприяти створенню об’єктів меншого рангу(місцевого значення).

Для визначення меж зон однієї з частинзарезервованої території майбутнього НПП «Орільський» було обрано території Шульгівськоїсільради (Петриківський район, Дніпропетровська область).

Відведення території під ту чи іншузону відбувається шляхом визначення розмірів території; ступеня збереженості ібіорізноманітністі; наявності рекреаційних ресурсів; транспортної доступностірегіону; особливості природокористування; наявності господарських комплексів; ставленнянаселення до створення такого об’єкту ПЗФ та ін.

Все це відбувається за такою схемою: 1)збір матеріалів про об'єкт дослідження (статистичні, історичні та ін.); 2)польові дослідження; 3) соціологічне опитування; 4) обробка матеріалів. Завершенняроботи: подана письмового звіту, створення карти.

Природним ядром будуть об’єктизаповідної зони НПП, частково об’єкти рекреаційної зони (регульованоїрекреації). Тому що зона стаціонарної рекреація може виступати і екокоридором.При чому, рекреаційну зону даної території дослідження заплановано нерозширяти, лише вдосконалити та відновити функціонування цих установ. Такожвеликим екологічним коридором буде виступати господарська зона (деяка частина -буферною зоною), де буде встановлений суворий режим природокористування длявідновлення природного середовища.

Найпростішою передумовою створеннябудь-якої екомережі має бути головний і найрішучіший крок – збереження в особливомуприродоохоронному статусі всіх, без винятку ВСІХ ділянок земної поверхні, дезбереглися: природні ландшафти, природні екосистеми, природні популяції рослині тварин, геологічні утворення, непорушений ґрунтовий покрив та рельєф. Отже,НПП буде єдиною нероздільною просторовою системою для створення національноїекомережі.

Дослідження проводилися на територіїШульгівської сільради на протязі літнього та осіннього періоду в 2008 р. ускладі творчого колективу під керівництвом проф. Зеленської Л.І. і доцентівкафедри фізичної та економічної географії Манюка Вад. В. та Афанасьєва О.Є.