Василевська Я. В.

ДНУ,каф. фізичної та економічної географії, аспірант

Науковий керівник: проф., зав. каф. фіз. та економ. географії, д.п.н., проф. Зеленська Л.І.

ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОСТІ ПРИМОРСЬКИХ ТЕРИТОРІАЛЬНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ СИСТЕМ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ МЕТОДОМ ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Україна має всі об’єктивні передумови для входження в числокраїн з високим рівнем розвитку рекреаційно-туристичного господарства: вигіднегеографічне положення, багата історико-культурна спадщина, різноманітніприродні рекреаційні ресурси, відносно розвинену транспортну мережу і необхіднуматеріальну-технічну базу. В розрізі сьогодення стратегічна мета туризмуполягає у створенні конкурентоспроможного туристичного продукту, здатногозадовольнити потреби населення і забезпечити комплексний розвиток регіону, атакож гідно представляти Україну на світовому туристичному ринку.

Для оцінки розвитку туризму доцільно використовувати різніметоди, які дозволяють знайти інтегральний показник, що враховує значеннярізних окремих показників. Метою роботиє обґрунтування особливостей використання експертних оцінок для визначенняконкурентоспроможності приморських територіально-рекреаційнихсистем (ТРС) Херсонської області. Метод експертного оцінювання дає змогувизначити стан і перспективи розвитку рекреаційних ресурсів в регіоні дослідження,особливо якщо експерти є провідними фахівцями в туристичній галузі. Насучасному етапі цей метод набуває поширеного значення [1,2].

Виклад основного матеріалу дослідження. Для визначення конкурентоспроможності приморських ТРСХерсонської області необхідно провести експертне опитування з метою вивченнядумок експертів щодо кожного чинника зокрема. Доцільно виділити такі основніетапи експертного опитування: 1) формування питань і складання анкети; 2) підбірекспертів; 3) формулювання правил визначення інтегрального показника на основіоцінок окремих експертів; 4) проведення опитування; 5) Аналіз і обробкаекспертних оцінок.

Нами була розроблена і запропонованаекспертам анкета, що включала десять чинників конкурентоспроможності длячотирьох районів Херсонської області, якіспівпадають с приморськими ТРС і за постановою кабінету міністрів України від29 грудня 1996 року №1576 відносяться до курортних територій (рис. 1).

Для того, щоб результати експертногопрогнозування були науково значущими, необхідно дотримуватись певних умов: по-перше,експерти не мають бути зацікавлені в результатах прогнозування; по-друге,істотною умовою є необхідність отримання кількісно визначених відповідейекспертів на запропоновані запитання, для чого ми запропонували експертамбальну оцінку відносно важливості кожного з можливих напрямів розвиткудосліджуваних процесів приморських ТРС Херсонської області за 10-ти бальноюшкалою; по-третє – узгодженість думок експертів, для чого ми розрахуваликоефіцієнт множинної рангової кореляції оцінок кожного експерта за всімапараметрами (чим ближче даний показник до одиниці, тим узгодженість думокекспертів є вищою).

На другому етапі експертного оцінюванняважливим є визначення кількості експертів – їх не має бути багато, бо відкількості експертів залежить варіація інтегральних показників. Ми сформувалигрупу з десяти експертів: це працівники головного управління туризму, головногоуправління екології в  Херсонськоїобласті, професорсько-викладацький склад кафедри екології,соціально-економічної географії Херсонського державного університету.

      Рис.1   Анкета експерта для визначенняконкурентоспроможності приморської ТРС Херсонської області

Експертамбуло на- дано анкету, у якій за ба- льною шкалою від 0до 10-ти балів в порядку зро- стання запропоновано об’єктивно оцінитистан кожного конкурентоспро- можного чинника в розрізі сьогодення, ав наступній колонці – оцінити їх перс- пективний розвитоктеж за десятибальною шкалою. Таким чином, ми за до- помогоюзагальноприйня- тих методіврозрахунку [3] отримали інтегральний показник. Для більшої наочностірезультатів оцінки конкурентоспроможності ТРС Херсонської області на основі цихпоказників в програмі Exsel ми побудували багатокутник (рис. 2).

Рис 2  Багатокутники

конкурентоспроможності приморських ТРСХерсонської області

За допомогою багатокутника, легкопровести аналіз рівня конкурентоспроможності для приморських ТРС Херсонськоїобласті за різними чинниками (рис. 2).

За отриманими результатами можназробити наступні висновки. Каланчацька ТРС є найбільш відсталим майже за всіма чинниками, зокрема за такими: 9 – екскурсійнадіяльність, 10 – екологічний стан, низький рівень обслуговування. Така ситуаціяобумовлена тим, що ТРС віддалено від обласного центру, вона слугує длявідпочинку місцевого населення та населення області. Це вказує на великіпроблеми даної приморської ТРС, які необхідно вирішувати прийняттям відповіднихпрограм, що дозволить відновити матеріально-технічну базу санаторно-курортнихзакладів, підвищити рівень сервісу і якість обслуговування туристів.

Як видно з рис.2 Голопристанська,Скадовська, Генічеська ТРС, мають майже однаковий рівеньконкурентоспроможності, але в таких чинниках як: 1 – розміщення в закладахвідпочинку, 5 – рівень обслуговування, 8 – транспортні послуги, 10 –екологічнаситуація, необхідно покращити ці умови конкуренто-спроможності. Слід зазначити,що за даними головного управління статистики і головного управління туризму вХерсонській області, спостерігаються суттєві зміни в бік покращення туристичноїдіяльності. Насамперед через впровадження стратегії розвитку туристично-рекреаційногокомплексу Херсонської області на період 2007-2015 роки. Стратегія розвитку туристично-рекреаційногокомплексу є найважливішим документом в процесі формування майбутньоїтуристичної галузі області та вибору найбільш оптимальних шляхів розвиткутериторіальної громади.

Кількість туристів тільки на морському узбережжіХерсонщини повинна бути щонайменше втричі більша ніж нині. На цьому шляхудоцільно керуватися стратегіями як інтенсивного так і екстенсивного розвитку.Тобто розвивати місця узбережжя, які на сьогодні не задіяні у туристичнійгалуззі та розширювати межі туристичного сезону.

Крімцього, Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб  відпочинку, санаторно-курортного лікування таподорожей за межами морського узбережжя.  Басейн Дніпра,  Каховське  водосховище,  магістральні  канали,  лісові масиви, мінеральніджерела, пам'ятки культури, культові об'єкти в поєднанні з розвинутоюінфраструктурою є потужною базою для розгортання рекреаційної галузі.

Інформаційні джерела

1.    Гродзинський М.Д. Естетика ландшафту:Навч. посіб. [для вузів] / М.Д. Гродзинський, О.В Савицька. – К.:Видавничополіграфічний центр «Київський університет», 2005. – 183с.

2.    Дубровіна Н.А. Моделі оцінки розвиткутуризму в регіонах Польщі та України / Н.А. Дубровіна, О.С. Заболотський// Часопис соціально економічної географії. – 2006. – №1. – С94-103.

3.    Мироненко Н. С. Рекреационная география/ Н.С. Мироненко, И.Т. Твердохлебов. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 232 с.

4.    Стафійчук В.І. Рекреалогія : Навчальнийпосібник / В.І. Стафійчук – 2-е вид. – К.: Альтерпрес, 2008. – 264 с.