Козловець А. В., Сегіда К. Ю.

ХНУ,каф. соціально-економічної географії і регіонознавства, аспіранти

Науковий керівник: проф., зав. каф. соц.-економ. геогр. і регіонознавства, д.геогр.н. Нємець Л.М.

ВІДМІННОСТІ ВІКОВОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ

ХАРКІВСЬКОЇ ТА ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ

Дослідженнявікової структури є однією з найважливіших ланок при вивченні питань виходу здемографічної кризи та подолання її наслідків. Вікова структура населення, - церозподіл людей, що утворюють населення, за віком, характеризує співвідношеннявікових груп. Дані про вікову структуру населення широко використовуються вплануванні та управлінні економікою і соціальною сферою, а також для складаннябалансів трудових ресурсів та визначення демографічного навантаження, дляпрогнозування виробництва й споживання різноманітних товарів та послуг,розміщення дитячих садків, шкіл та інших закладів середньої освіти, закладівохорони здоров’я, закладів культури. Виходячи із особливостей вікової структуринаселення регіону, можна робити достатньо обґрунтовані припущення про майбутнітенденції народжуваності і смертності, інших демографічних процесів,відтворювання населення в цілому.

Особливостівікової структури населення України в цілому свідчать про низку демографічнихпроблем і є відображенням сучасного скорочення населення (депопуляції). Проте,існують певні відмінності у вікових структурах різних регіонів. Для виявленняцих відмінностей нами було проведено порівняльний аналіз вікових структурнаселення Харківської та Херсонської областей, що належать до Північно-Східногота Південного економічних районів відповідно. Для населення даних регіонівхарактерні загальноукраїнські тенденції, що проявляються в збільшенні часткинаселення старших вікових груп та зменшення чисельності наймолодших віковихгруп, але виявлені й суттєві відмінності в розподілі населення за віковимигрупами. Так, в населенні обох областей виявлено поступове зменшеннячисельності наймолодших вікових груп у напрямку до наймолодшої групи, віковагрупа 0-4 років є найменшою, але на Херсонщині ці вікові групи були на 0,84 –1,30% більшими на початок 2004 року і на 0,91 – 1,6% на початок 2008 року, з часомця різниця зросла (рис. 1). Причому різниця зросла за рахунок зростання чисельностімолодших вікових груп на Херсонщині і зменшення – на Харківщині. Населення 70років і старше на Харківщині була більшою на 1,39% на початок 2004 року і на1,21% на початок 2008 року, різниця зменшилась, але частка цієї групи внаселенні обох регіонів зростає. Також вікова група населення у віці 20-24 рокиє переважаючою. Це є наслідком значної концентрації в Харкові вищих навчальнихзакладів, куди стікається молодь з інших регіонів на навчання. Як видно зграфіків, зазначена вікова група стала більшою в обох областях, але у 2008 роціу наступній віковій групі відмічається переважання на 0,27% на користьХарківщини, чого не було у 2004 році. Така тенденція є свідченням того, щоХарківщина стала привабливішою для молоді з вищою освітою. Всі інші віковігрупи населення областей різняться між собою значно менше.

Рис. 1  Порівняння вікових структур населенняХарківської та Херсонської областей

(за даними Головних управліньстатистики у Харківській та Херсонській обл.)

Загаломвідмічається зростання чисельності населення працездатного віку. Процесвідбувається за рахунок переходу малочисельної вікової групи 55-59 років у 2004році у вікову групу 60-64 роки у 2008-му, (група тих людей, що були народженіпід час Великої вітчизняної війни) та переходу ще поки чисельних молодших вікових груп у працездатний вік. Але вже внайближчому майбутньому в обох областях є вірогідність проблеми нестачіспочатку абітурієнтів і студенів, а потім – молодих спеціалістів зі «свіжою»вищою і середньою професійно-технічною освітою.

Ззазначеного вище можна зробити висновок, що в Харківській області демографічнакриза протікає набагато глибше і складніше. Відповідно, і її наслідки господарствоХарківської області відчуває на собі значно гостріше, ніж господарствоХерсонщини. Якщо внаслідок проведення демографічної політики, наймолодша віковагрупа в населенні Херсонщини зросла і 2008 році перевищила наступну віковугрупу, то в населенні Харківщини вона продовжує щороку зменшуватись, тутдемографічна політика виявилася не такою ефективною. Відбувається поступовепостаріння населення, спостерігається тенденція до зростання демографічногонавантаження. На вікову структуру впливають також інші чинники, виявлення івивчення яких потребує подальших суспільно-географічних досліджень.