Подобівський В. С.

ТНПУ, географічний факультет, магістрант

Науковий керівник: проф., зав. каф.фізичної географії, д.геогр.н. Сивий М.Я.

ТОПОНІМІЯ  ПЕЧЕР ПОДІЛЛЯ 

Спелеологія – галузевий науковий напрям,який займається всебічним вивченням печер: їх походженням, формами, розвитком,мікрокліматом, водами, органічним світом і їх використанням людиною у минуломуі зараз. В даних спелеології зацікавлені гідрологія, гідрогеологія,карстологія, мінералогія та інші геологічні науки, а також палеонтологія таархеологія.

Спелеологи часто стикаються з об’єктамибезіменними і з необхідністю присвоєння їм назв. Таким чином, на межіспелеології і топоніміки формується нова міжгалузева наука – спелеонімія. Нижчерозглядаються її основні риси і найважливіші особливості в межах Поділля.

Якщо розглядати назви річок і гір, минеодноразово зустрічаємося з випадками, коли назвами слугують місцеві географічнітерміни, які означають відповідно «річка» або «гора». В спелеонімії, як наукимолодої, такі випадки поодинокі. Типовим прикладом подібного утворення є великапечера Поділля – Вертеба. Назва походить від старослов'янського слова, щоозначає «вирва, западина, яма». Місцеві мешканці називають «вертебами» поля, наяких знаходяться печери, лійки. Це звичайний перехід загального терміну увласну назву. Аналогічно утворюються назви частин печер (залів, галерей тощо).Так, в іншій печері Подністров’я – Кристалічній – існує зала «Печера».

Але найпоширенішим видом назв печер єприв’язка їх до географічних пунктів: міста, села, річки, гори тощо. Типовимприкладом є спелеонім «Млинки». На протікаючому біля печери безіменному струмку в кін. XVIII – на поч.XIX ст. був побудований водяний млин, після чого річку назвали «Млиночки», ахутір, який виник неподалік – Млинки. У 70-і роки хутір приєднали до села Заліссяі назва Млинки пропала з карти. Лишилась лише пам'ять у назві печери – Млинки.

Серед спелеонімів можна знайти багатотаких, які відображають реальні особливості об’єкта. Так, наприклад, гіпсовапечера поблизу села Стрілківці Тернопільськоїобласті – Озерна, знаходиться у товщі гіпсів, з галереями,великими залами й вузькими, непролазними ходами. Характерним для неї єнаявність, так званих, органних труб, пов'язаних з тріщинами в гіпсових товщахй, звичайно, озер глибиною – 1,5 – 2 м, які займають значну площу під землею. Саме відчисленних підземних озер походить назва лабіринту. Назвою печери Кристалічна(часто неправильно називають Кришталевою) послужили стіни печерних галерей, яківкриті білосніжними або забарвленими у різноманітні кольори кристалами гіпсу.Назва печери Перлина (околиці с. КрутиловаГусятинського району) пов’язана з тим, що в ній було знайдено печерні перлини –кульки кальциту діаметром 10-12 мм.

Сюди також можна віднести лабіринтКам’яної Соломки в печері Вертеба, названий так через велику кількість короткихтрубчастих сталактитів. Подібні сталактити мають і інші назви – Пір’я, наприклад.

Досить обширно представлена вспелеонімії Поділля снігово-льодова тематика, також заснована на реальноіснуючих ознаках. Так. існують Зимовий зал в Оптимістичній печері, зал Снігова Королева в печері Атлантида тощо. Зреально існуючими в печерах об’єктами пов’язаний лабіринт Скелета (печераКристалічна). Ця назва зумовлена тим, що перші дослідники у 1961 р. знайшли тамскелет людини, яка, очевидно, без необхідної підготовки проникла в цю печеру іне змогла вибратися. Ще в Кристалічній печері є Палеозоологічний лабіринт,названий так комплексною карстовою експедицією Академії наук УРСР тому, що вньому була зібрана багата колекція кісток тварин, які колись мешкали в ціймісцевості: песця, оленя, ведмедя, лемінга, зайця та ін. Назва на зразокКам’яна Хвиля у печері Млинки характеризує вузькі та звивисті проходи улабіринті.

Чисельні і різноманітні метафоричніспелеоніми, пов’язані з різного роду уявленнями, асоціаціями та емоціями,викликаними у дослідників: галерея «Велетнів» (печера Озерна), зал «Казка»(пов'язаний з великою кількістю сталактитів та сталагмітів у печері Млинки),вхід «Царські Ворота» (печера Млинки), труба «Цар-Дзвін» (печера Вертеба) тощо.

Але якщо мінералогічні та архітектурніпаралелі назв мають під собою реальний ґрунт, то зустріч в світі підземеллявесняних і радісних назв цілком неочікувана. До такого типу належить назвапечери Оптимістичної. У першій експедиції спелеологи змогли пройти близькосотні метрів, але з надією на те, що це є тільки початком, печеру назвалиОптимістичною. Вона повністю виправдала свою назву і сьогодні є найдовшоюпечерою Європи та світу в гіпсах. До цієї ж групи спелеонімів належать галереїНадія, Мрія, Радість (печера Озерна), зали Чумацький Шлях, Сонця (печераОзерна), лабіринт Південного Неба (печера Млинки), грот Місячний (печераОптимістична) та ін.

Підземна специфіка спелеооб’єктівзумовила використання в спелеонімії міфічних назв. Іменем володаря царствамертвих – Плутона названий зал в печері Озерна. В Кристалічній печері знаходимозал Втрачених Надій. Ця назва тематично пов’язана з попередніми, хочавідносяться вже не до області міфології, а до художньої літератури – згідно творуепохи Відродження поеми «Божественна комедія» Данте Аліг’єрі, при вході в пеклобули написані слова: «Залиште будь-яку надію, ті, що входять сюди». Відомітакож галереї Нептуна, Аргонавтів (печера Озерна), лабіринт Адамові Ребра(печера Вертеба).

Серед великої кількості спелеонімівособливе місце належить меморіальним, тобто назвам на честь окремих осіб,закладів (печера Музейна названа на честь музею, при якому працюютьспелеологи), подій, професій (галерея Спелеологів в Оптимістичній печері) і т.п. Серед всіх меморіальних назв на першому місці за частотою присвоєннязнаходяться спелеоніми на честь окремих людей. В печері Млинки зал Кастереназваний за прізвищем французького спелеолога, лауреата Нобелівської преміїНорбера Кастере. В печері Вертеба одній з галерей присвоєно ім’я археолога Г.Оссовського, який ще в 1890 р. почав вивчення цікавої в археологічномувідношенні печери, що слугувала житлом людини з часів кам’яного віку. В печеріВертеба є лабіринт Кіркора, який отримав назву від прізвища дореволюційногодослідника цієї печери.

До числа меморіальних відносяться назвина честь наукових і учбових закладів, з’їздів і конференцій тощо: лабіринтКарстової Експедиції (печера Кристалічна), зал Піонер (печера Млинки) та ін.Відомі меморіальні спелеоніми на честь міст та інших географічних об’єктів:галерея Львівська (печера Оптимістична). В печері Млинки виявились назви гірГоловного Кавказького хребта: хід Ушба, перехід Бечо. Відмітимо також хідРубікон в печері Озерна.

Таким чином дані спелеонімії Поділля упевній мірі відображають:

1)  історію дослідження печер Поділля через меморіальніспелеоніми;

2)  прив’язку печер до певних географічних об’єктів;

3)  дані про морфометрію печер, їх рельєф;

4)  свідчать про різноманітність печерних відкладів, їхтекстуру і скульптуру;

5)  відомості про різноманітність органічного світу печерПоділля;

6)  містять дані про складність підземних маршрутів ідопомагають орієнтуватися у лабіринтах спелеотуристам.

Аналіз стану спелеонімії Поділля увідношенні нормування назв показує необхідність їх включення у сферу інтересівПостійної Міжвідомчої комісії географічних назв. Відомо, що в межах ЗахідногоПоділля для позначення навіть крупних печер в різних джерелах використовуютьсярізні назви: Кришталева, Кристалічна, Кристальна, Кривченська для печери воколицях с. Кривче; Озерна, Голубі Озера для лабіринту поблизу с. Стрілківцітощо.