Костащук І. І.

ЧНУ,каф.географії України, картографії та геоінформатики, к.геогр.н.

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАМ’ЯТОК САКРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ЯК ВАЖЛИВИХ ТУРИСТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

З минулого ми отримали безцінніпам`ятки історії та культури. У них матеріалізована історія українськогонароду, його творчість, боротьба за краще майбутнє. Вони є свідкамисуспільно-політичного, науково-технічного, культурного й духовного розвиткунашого народу, становлять водночас невід’ємну питому частку людських тадуховних  цінностей. Цю спадщину мизобов’язані берегти, розумно використовувати, примножувати і як естафетупередавати дітям та онукам. Це ж бо свідчення вагомості нашого внеску доскарбниці світової цивілізації.

Буковина та Північна Бессарабія, якісторико-етнографічні регіони України безпосередньо контактують з Поділлям іПокуттям, а також своїм пограничним положенням по відношенню досхідно-романських країн – Молдавії і Румунії, виділяються історико-культурноюспецифікою.

Своєрідність етноінтеграційних процесівна території Північної Буковини сприяло утворенню загальноспецифічного«хатнього» типу дерев’яної храмової архітектури, який привертав увагудослідників переважно у зв’язку з виникненням і відтворенням архаїчного типубез банного завершення аналогічному «даховому» завершенню профанної житловоїархітектури. При цьому лишився поза увагою цілий спектр формоутворюючих елементів цих храмів, які також обумовленівзаємодією канонізованих регламентацій та віковим народним досвідом.

Дерев’яні культові споруди на територіїкраю відомі, принаймні, з давньоруських часів, про що свідчать археологічнідані. З включенням земель між Дністром, Прутом, Серетом, Черемошем та Сучавоюдо складу Молдавського Князівства, на цих теренах розпочалося інтенсивнедерев’яне церковне будівництво, яке провадилось коштом молдавськихможновладців.

У ХVІІ-ХІХ ст. кількість церков наБуковині значно зросла. Але більшість культових споруд, збудованих в цейперіод, продовжували залишатись дерев’яними. Це пояснюється як відносноюдешевизною матеріалу, наявністю місцевих майстрів, так і значною міроюобмеженими соціально-економічними можливостями застосування каменю.

Чернівецька область – це край, багатийна пам’ятки сакральної архітектури, які можна поділити на дерев'яні, мурованні(кам'яні) та змішані. Загалом по області нараховується  82 пам'ятки сакральної  архітектури, з них 32 мурованих, які найбільшепредставлені в Герцаївському (12), та Глибоцькому (9) районах.

Дерев'яні пам'ятки являютьсядомінуючими на території краю. Ними представлені 49 дерев'яних пам'яток.Найбільша їх кількість у Кіцманському (14) та Путильському (12) районахНайдавнішою вважається церва та дзвіниця Миколаївської церкви, яку відносять до1618р., що знаходиться у Глибоцькому районі. Переважна  більшість споруд були збудовані в 17ст.

До змішаних пам'яток відносять лише Козьмодем'янiвську церкву, що знаходиться в с.Біла Криниця,Глибоцького району, яка була збудована у 18 ст. На превеликий жаль  в даний час частина об`єктів перебуває внезадовільному стані. Всі вони потребують заходів щодо реставрації та  реконструкції.

Буковинська дерев’яна церква нагадуєтипову хатину, тому і їх називають церквами «хатнього» типу. Цей тип храміввиник у той період, коли будувати показний християнський храм на турецькій (вХVІ – ХVІІ століттях) території заборонялося. Тому зводили ці церкви зовсімпростими, без прикрас та куполів.

Важливими для розвитку туризму є такожі монастирі. В області діють 18 монастирів, в т.ч. 12 належать Українськійправославній церкві (УПЦ), 4 – Римо-католицькій церкві (РКЦ) та 2 – Російськійправославній старообрядницькій церкві (РПСЦ). Зводиться монастир на садибіпершого митрополита Буковини, що належить Українській православній церквіКиївського патріархату (УПЦ КП), монастир-скиту с. Стальнівці (УПЦ), та започатковано будівництво монастиря у с. Молодія(УПЦ). Окрім монастирів помітне значення для проведення паломництва в Чернівецькійобласті мають Свято-Духівський кафедральний собор м. Чернівці (УПЦ), ХрамСвятої Параскеви м. Чернівці (УПЦ КП), Римо-католицький костьол Воздвиженнячесного хреста м. Чернівці, колишня резиденція Буковинських митрополитів із Трьохсвятительським храмом (УПЦ КП),Свято-Миколаївський дерев’яний храм м. Чернівці (УПЦ КП) та інші пам’яткиархітектури як м. Чернівці, так і інших населених пунктів.

За територіальним розподілом монастиріЧернівецької області розміщені наступним чином: Вижницький район – 1 УПЦ таспоруджується 1 Української греко-католицької церкви (УГКЦ), Герцаївський – 1УПЦ, Глибоцький – 2 РПСЦ, Заставнівський – 2 УПЦ та будується 1 УПЦ КП,Новоселицький – 2 УПЦ, Сокирянський – 1 УПЦ, Сторожинецький – 2 УПЦ та 3 РКЦ,м. Чернівці – 2 УПЦ і 1 РКЦ. Тому можна стверджувати, що основна масапаломницьких походів спрямована у вище названі адміністративно-територіальнірайони та обласний центр.

Чернівецька область має значніперспективи для розвитку релігійного туризму як паломництва так і науковогонапряму. Проте, аналіз пам’яток сакрального мистецтва дає підставистверджувати, що найбільш придатним для цього виду туризму є Прут-Сіретськийрегіон, де розміщено більше половини пам’яток сакральної архітектури та монастирів.

Інформаційні джерела

1. Матеріали Головного управліннявнутрішньої та правової політики Чернівецької обласної державної адміністрації,відділу у справах релігій.