Мельниченко Т. А.

ОМГиОР НАНУ, відділ геодинаміки, аспірант

Науковий керівник: зав. відділу геодинаміки, д.г.-м.н.Занкевич Б.А.

СТРУКТУРНО−ПАРАГЕНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗЛОМІВ

 ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я

Вданому досліджені використаний метод структурно-парагенетичного аналізурозломів – це метод побудови азимутальних кругових (роз-) діаграм, та порівнянняїх з еталонною діаграмою тектонофізичних моделей розломних зон Стоянова С.С.[1]. Далі за аналогією діаграм проводиться інтерпретація для реальних районів:

·  визначення основних напрямків рухівдосліджуваних розломних зон в цілому,

·  визначення R, R' та Tпозицій окремих розломів на території дослідження.

Методскладається з трьох стадій за Расцвєтаєвим Л.М. [4]:

1.  Аналізкартографічних матеріалів та вивчення кінематики розломів. Стадія доповнюєтьсягеологічним та геофізичним довивченням досліджуваної ділянки.

2.  Побудоваазимутальних діаграм та виявлення просторових груп розломів. Аналіз кількостірозломів та їх довжин для побудови діаграми та (або) гістограми. Вибір шкалиокружності (лінійна, lg, корінь квадратний) та класів (3°,5°,10°) длядіаграм і вибір горизонтальної і вертикальної шкал − для гістограм.

3.  Стадіяінтерпретації та порівняння з «еталонною» діаграмою вторинних розломівадекватних тектонофізичних моделей здвигових зон. Це заключна стадія, післяякої можна зробити обґрунтовані висновки, щодо розломних зон території –визначення напрямків R, R', T, L та Pрозломів, тощо.

Як відомо з світової практики, передові прогини єдосить перспективними на нафту та газ, а нафтогазові родовища приурочені доприрозломних зон. Тому вивчення розломних (диз’юнктивних та плікативних) зон та проведення структурно-парагенетичногоаналізу є важливим для прогнозування нафтогазових родовищ на дослідженійтериторії.

В структурному відношенні північно-західнеПричорномор’я, включає в себе Переддобрудзький прогин (ПП) та Північно-західнийшельф Чорного моря (рис. 1.), район досить складний і має свої особливості томупотребує додаткового вивчення (літологічного, геологічного, геофізичного).Нижче подається коротка структурно-тектонічна характеристика району.

Рис. 1 Карта-схема, фрагмент зі змінами«Карты гипсометрии подошвы плитных комплексов юго-запада СССР (с использованием материаловкомической съемки  М 1:1000 000,редактор Н.А. Крылов)»

Переддобрудзький прогин – це складна багатостадійнаструктура, яка розвивалася на стику південно-західноїчастини докембрійської Східно-Європейської платформи і складчастої системиДобруджі. Основною структурною лінією, яка обмежує Переддобрудзький прогин зпівночі, приймається зона Цигансько-Чадирлунгських розломів (Чадирлунгськийрозлом). За цією лінією фундамент різко занурюється в південному напрямку наглибину 5-6 кмі більше. Південно-західною границею служить зонаАджуд-Кагул-Георгіївського розлому, а його східна частина похована під водамиЧорного моря і обмежується зоною Одеського розлому. Західне продовження прогинувстановлене на території Румунії. Переддобрудзький прогин, як і всізападини передових прогинів, асиметричний [2].

Північно-західний шельф Чорного моря як і ПП охоплюєпівденно-західну частину докембрійської СЄП таСкіфську платформу. З північного заходу на південь простежується зонасубмерідіонального Одеського розлому. До субмерідіональних розломів належатьтакож  Арцизький; Миколаївський, Євпаторійськийрозломи. Субширотні зони представлені зокрема Голіцинським, Тендрівським, Сулійсько-Тарханккутським, Губкінськимта Північно-Евксинським розломами.

В процесіпроведення структурно-парагенетичного аналізу Північно-західного Причорномор’я, побудовані діаграми простяганнярозломів фундаменту: по Переддобрузькому прогину (рис.2.а.) за даними «Карты гипсометрииподошвы плитных комплексов юго-запада СССР (с использованием материалов космической съемки)»,  М-б 1:1 000 000,редактор Н.А.Крылов 1988г. і по північно-західному шельфу Чорного моря(рис.2.б) за даними  «Структурної картиповерхні архей-протерозойського фундаменту», М 1:200 000,«Одесморгеологія», гол. геол. А.Ф. Коморний,2004 р.

Висновки.

·  На побудованихдіаграмах інтерпретуються два основних для регіону напрямки: субширотнийнапрямок зон глибинних розломів, край СЄП; північно-західний напрямок,інтерпретований як зона Тейссера-Торнквіста (Т-Т), проте слід відмітити, що надіаграмах напрямок Т-Т дещо не співпадає на діаграмі – ПП (рис 1.а.) вінскладає 330°-340°, а на діаграмі – Північно-Західного шельфу Чорного моря (рис1.б.) - 320°-330°. Це невелике розходження пов’язане з тим що лінія Т-Т цетранс-регіональна зона розломів, напрямки яких на різних територіях дещо коливаються,проте основний її напрямок залишається незмінним Пн-Зх (від Північного моря доЧорного моря).

·  Схожістьструктурних рисунків ПП та північно-західного шельфуЧорного моря, власне діаграм та майже однакова інтерпретація, на наш погляд єсвідченням того, що Переддобрудзький прогин, як і Північно-західний шельфЧорного моря мають дуже схожу передісторію тектонічного розвитку. Томупівнічно-західне Причорномор’я можна розглядати як, одну тектонічну регіональнуструктуру – північно-західний край СЄП, принаймні продовження Переддобрудзькогопрогину в акваторії є очевидним до Одеського розлому.

·  В районіПівнічно-Західного шельфу Чорного моря, як і на Переддобрудзькому прогиніпереважають системи субпаралельних розломів фундаменту, котрі визначаютьнерівномірне занурення південно-західного краю СЄП. Багато перспективних структур Північного Причорномор’я розташовані саме вздовж зонрозломів субширотного простягання. А для утворення пасток вуглеводнівсприятливим структурно-тектонічним фактором є перетин та розгалуження розломів.Виявлений перетин розломів північно-східного напрямку (край СЄП) (R) з північно-західним напрямком (T), а також сприятливі літологічніфактори, є передумовою для подальшого вивчення та дослідження територіїпівнічно-західного Причорномор’я, та дозволить уточнити і деталізувати висновки,щодо перспективності пошуків нафтогазових родовищ на цій території.

Інформаційніджерела

1.    ЗанкевичБ.А., Мельниченко Т.А., Шафранская Н.В., Унаследование структурных плановсеверно-западного шельфа Черного моря. ВМГОР НАН Украины, УДК 551.243//Геология и полезные ископаемые Мирового океана. - № 1. – 2009. – С. 56-65.

2.    КругловС.С., Цыпко А.К. Тектоника Украины. Мин-во геол. СССР, Украинское государ.производ.,объединение по геол.-развед. работам, УкрНИГРИ (Труды института Выпуск ХХХVI),Москва «Недра» 1988г. 254 с.

3.    ПаталахаЕ.И., Трофименко Г.Л., Трегубенко В.И., Лебедь Н.И. Проблема краевых прогибов ипрогноз УВ. УДК 551.243, Киев 2002.

4.    РасцветаевЛ.М. Парагенетический метод структурного анализа дизъюктивных тектоническихнарушений. – В кн. Проблемы структурной геологии и физики тектонических процессов.– М.: Изд. ГИН АН СССР. – 1987. – С. 173-275.

5.    Стоянов С.С. Механизм формирования разрывных зон. – М.: Недра,1977. – 144 с.

6.    ШафранскаяН.В. Методика построения и использования диаграмм в структурно-парагенетическом анализе (На примере вала АндрусоваЧерноморской впадины) // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. - №2. - 2008. – С.140-150.