Кухтіна М. В. КГПУ, географічний факультет, студ. IV курсу Науковий керівник: ст.викл. каф.економічної та соціальної географії, к.п.н. Бурман Л.В. РЕГІОНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ БІДНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ) З погляду значущості впливу насуспільну реальність бідність як соціально-економічна проблема постійнознаходиться у полі зору світової наукової еліти. Завдання ж скорочення бідностіна глобальному рівні визначене як пріоритетне у Декларації тисячоліття, затвердженоїООН (2000 рік). Значення проведеного нами дослідженнявизначається важливістю розробки загальносвітової, регіональної та національнихстратегій боротьби із бідністю як глобальною проблемою, розробка якої можевідбуватись лише на основі всебічного (у тому числі суспільно-географічного)аналізу проблеми. У якості регіону для дослідження ми обрали Латинську Америку, в межах якої бідність маєяскраво виражену територіальну диференціацію, опосередковану ступенем прояву тапоєднанням факторів її формування. Фактологічну основу для вивчення бідностісклали дані ООН, зокрема Економічної Комісії ООН по Латинській Америці і Карибськомубасейну (ЕКЛА) та Всесвітнього банку. За прогнозами ООН,число бідного населення планети та обраного регіону буде щороку зростати. Прищорічному прирості населення на 80 млн. чол. жити на 2 долари на день яксьогодні будуть уже не 3, а 5 млрд. осіб. За даними звіту Всесвітнього банкущодо світового економічного розвитку у найближчий час 1,5 млрд. чоловік будутьзмушені існувати на еквівалент 1 долар на день. Більше того, у світі існуєтенденція постійного збільшення розриву між рівнем доходів розвинених держав такраїн, що розвиваються. Значущо, що основна кількість бідних буде зосереджена вмістах. Наприкінці 1990-хроків Всесвітнім банком для груп країн за рівнем бідності було прийнятонаступну систему показників: ВНП на душу населення, кількість дітей, щоголодують, відсоток дітей, які отримали початкову освіту; коефіцієнт смертності дітей у віці до5 років; коефіцієнт смертності матерів; коефіцієнт народжуваності; відсотокнаселення, що має доступ до питної води. Не дивлячись на те, щов останні декілька десятиліть спостерігається деяке зниження темпів ростубідності, прогрес виявився не таким значним, як очікувалось, особливо в країнахз низьким рівнем доходів. Це спричинило більш глибокий аналіз міжнароднимиорганізаціями причин таких подій з метою більш глибокого розуміння необхідностізмінити способи надання зовнішньої допомоги. Величезні масштаби бідності і відсталості викликають сумніви у тому, чи можнавзагалі говорити про нормальний розвиток людської спільноти, коли більшачастина населення Землі опиняється за межею гідного існування. Проблема погіршуєтьсяще й за рахунок того, що численні досягнення НТР проходять повз країни, щорозвиваються, їх колосальні за чисельністю трудові ресурси мало використовуються,а самі ці країни у своїй більшості приймають незначну участь у світовомугосподарстві. Було б не раціонально не зважати на таку ситуацію.Вона формує у ряді країн негативне ставлення до такого світового порядку. Цевиражається у формуванні ідеї у країнах, що розвиваються, щодо відповідальностірозвинених країн за положення, що виникло, а також щодо перерозподілу доходівміж суб’єктами світової економіки. В умовах глобалізаціїпроблема бідності населення у Латинській Америці не знайшла свого вирішення йпродовжує залишатись однією із найбільш складних та драматичних у регіоні. Насучасному етапі проблема набула структурного характеру, а для її подоланнянедостатньо лише певного обсягу соціальної допомоги, яка здійснювалась ранішемайже у всіх країнах. Згідно доповіді ЕКЛА,опублікованої у серпні 2008 року, кількість бідного населення регіону становить220 млн. чол. (43,4%), причому 95 млн. з них (18,8%) названі «абсолютно бідними». За прогнозами, становище і надалі будепогіршуватись у зв’язку із передбачувано низькими темпами економічногозростання на рівні 1,1%. На основі аналізунаведених у табл. 1 показників якості життя населення з’ясуємо регіональнівідмінності бідності у Латинській Америці. Таблиця1 Деякі показники якості життя населенняЛатинської Америки (за даними Звіту ООН щодо подолання проблеми бідності уЛатиноамериканському регіоні, 2007 р.) Як бачимо,ситуація в регіоні достатньо складна, причому це стосується не лише економічнихпоказників розвитку, а й соціальної ситуації. Простежуються недостатніфінансові надходження, нестача природних ресурсів і недосконалість,обмеженість, а часто і недоступність соціальних благ для більшості верств населення. Таким чином,проаналізувавши ряд наукових джерел, можемо виділити три групи причин, щозумовлюють виникнення проблеми бідності у країнах Латинської Америки: природно-географічні, причини економічного характеру, соціально-демографічні. Це дозволяє намговорити про комплексність проблеми, і, таким чином, про пошук різноманітнихшляхів її вирішення. Проблема бідності не лишаєтьсянепоміченою. Ще у 1998 р. була розроблена Програма подолання бідності уЛатиноамериканському регіоні (прийнята керівниками держав регіону за підтримкиООН), але її виконання у більшості країн регіону лишається на теоретичномурівні за умови слабкого фінансування і відсутності соціально-правової бази. Інформаційні джерела 1. Романова З. Латинская Америка в поисках безопаснойэкономики // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. - №11. –с.91-101 2. Страны Латинской Америки // Зарубежные страны. Вып.1. –Запорожье, 2003. – С.449-462. 3. Шишков Ю. Уровень бедности в современном мире:методологические споры // Мировая экономика и международные отношения. – 2006.- №1. – с.3-14. | 
