Томчакова Д. А.

НИИ геологи ДНУ, здобувач

Науковий керівник: зав. лаб., к.б.н. Серебряна М.З.

ПРОБЛЕМИ ЗБАГАЧЕННЯ ЗОЛОТОВМІЩУЮЧИХ СУЛЬФІДНО-КВАРЦОВИХ РУД ПРИДНІПРОВСЬКОГО РЕГІОНУ

Золото знаходиться в породах у самородному стані чи входитьу виді вкраплень в сульфідні і силікатні мінерали.

Проблема витягу золота не може бути вирішена у відриві віддослідження речовинного складу руд, тому що наявність у золоторудних об'єктахважкозбагачувальних мінералів, таких як сульфіди, вимагає принципово новихпідходів.

У світовій практиці розвиток золотовидобувної промисловостіпризвів до появи двох важливих напрямків з переробки руд в залежності від їхмінерального та речовинного складу. По-перше, це широкомасштабне використаннявилуження золота, яке легко ціанується, із низькосортних руд та відвалів,вскришних порід, хвостів збагачення.

Другим важливим напрямком є переробка стійких до ціануванняруд з використанням методів активного окислення, метою яких є перетвореннясульфідних мінералів, вміщуючих золото. Інтенсивне окислення досягається шляхомвипалу, окисленням під тиском, хімічним розчиненням або  використанням бактеріального окислення.

Задля біоокислення сульфідів використовуються Thiobacillusferrooxidans (окислюючий сульфіди та двовалентне залізо) та  Thiobacillus thiooxidans (окислюючий сірку).Роль бактерій зводиться до процесів окислення сульфідних сполук (FeS₂та Fe²⁺) до кінцевого продукту Fe₂(SO₄)₃,який також може руйнувати сульфіди. Прямий механізм окислення має місце, колирозпад сульфідів відбувається за рахунок адсорбції бактерій на сульфідах.Процес біоокислення електрохімічний — мікроорганізми являються перенощикамиелектронів від донора (сульфідів) до акцептора (кисню). Одним з ведучихфакторів успішного проведення біоокислення є стан поверхні мінералу таможливість адгезії мікробних клітин. Біоокислення відбувається у слідуючихумовах: співвідношення тверде:рідке (Т:Р)=1:5, кисле середовище (pH = 2,0-2,5),нормальний атмосферний тиск та температура = 25-35 ^oC.

Аналіз наведених у наукових працях методів збагачення"стійких” золотовміщуючих руд доводить, що втілення біогеотехнологічних методіврозкриття асоційованого з сульфідами золота більш ефективніше та екологічнобезпечніше у порівнянні з іншими способами збагачення вказаних руд.

Традиційно гідрометалургійна технологія переробкизолотовміщуючих руд заснована на використанні ціанідів. Але, використаннявисоко токсичних ціанідів потребує їх знешкодження. У звязку з підвищеннямвимог до охорони навколишнього середовища пошуки альтернативних ціануваннюметодів розчинення золота набувають важливої ваги.

Тіосечовина є одним з перспективних розчинників золота тасрібла. Механічна активація руди подрібненням до 0,05 мм дозволяє витягнутиза допомогою тіосечовини до 90% золота. Бурхливого розвитку набули дослідження,повязані з розробкою процесів добування золота різноманітними неціаністимиреагентами, у тому числі на основі брому.В Америці запатентовано спосіб витягузолота з руд з використанням сполучень йоду. Вилужування проводять розчином КІта І₂  у присутностіізопропілового спирту. Київськими вченими показано, що тіокарбомідні, гіпохлоритніта бромідні розчини також можуть бути перспективними для вилуження золота ізруд. Ці розчинники у природних умовах самостійно підлягають конверсії унешкідливі сполуки – тіосечовину, сульфат амонію, галогенідні солі.

Це дозволяє усунути проблему забруднення навколишньогосередовища при збагаченні золотовміщуючих руд.