Безсмольний І. А.

ДНУ, геолого-географічний факультет, студ. ІV курсу

Науковий керівник: доц.каф. гідрометеорології та геоекології, к.геогр.н. Довгаль Л.І.

ПРО МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ МЕТАЛУРГІЙНОГО ВИРОБНИЦТВА У ЯКОСТІ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ

Сучасні технології будівельноговиробництва, а також експлуатація збудованих споруд потребує використаннянових композиційних матеріалів. В аспекті екологічності сучасних виробництв уякості таких композиційних матеріалів можуть бути використані відходиметалургійного виробництва. Зокрема використання такого підходу можливопри вирішенні питання комплексного підвищення експлуатаційної стійкостігідротехнічного бетону, що висуває необхідність детального дослідження цьогопитання.

Пустовойтом О.Г. було проведенодослідження щодо впливу кількісного складу червоного шламу наатмосферостійкість бетону. З’ясовано, що використання червоного шламу призвелодо зменшення витрат цементу в середньому на 15% за рахунок його активності,внаслідок чого вартість бетонних та залізобетонних конструкцій орієнтовнознизилась на 12 – 16% [1]. 

Радовенчиком В.М. висвітлюється цілеспрямованістьдодавання шламу до будівельних матеріалів.Уточнено, що додавання шламів,котрі утворюються при нейтралізації вапном стічних вод, до кладочних розчинів вкількості 1-15% практично не впливає на їх якість [2].Асфальт з добавкою 5% шламу забезпечуєвідповідні вимоги, а керамічна плитка з 10% шламу не змінює свої механічніхарактеристики [3].

Яквважається, при дозах осаду до 10% механічна міцність зразків глиняної цегли,їх морозостійкість збільшується, знижується пластичність за рахунок збільшеннясклофази [4].

Згіднодосліджень, найбільшу токсичність мають як самі необроблені шлами, так ірозчини для кладки цегли з їх добавкою. Найменшу токсичність має асфальт тавироби, котрі піддаються термообробці, в тому числі і сам прокалений шлам. Яквиявилось, при прокалюванні при температурі 870°С більшість гідроксидів металів,котрі містяться в шламах, переходять в стійкі сполуки оксидів. Їх розчинення вводному середовищі значно сповільнене і, відповідно, зменшується їх негативнийвплив на живі організми. З цієї точки зору додавання шламу до шихти керамічноїплитки є найбільш екологічно безпечним [2].

Такий підхідцілком можливий і при гальванічному виробництві, яке є на балансі підприємства «Дніпропетровськийелектровозобудівний завод».

Для виділеннямаси шламу з загальної частини стічних вод використовують методцентрифугування, що дозволяє зменшити об’єм шламу у 2,3 рази.

Згідно зрозрахунками середньорічного показника фонду робочого часу об’єм утвореногошламу при даних показниках роботи становить 5 т. на рік.

Враховуючиекономічну ситуацію, що склалася на підприємстві, гостро стоїть питання щодоперспективних методів утилізації шламу, оскільки за утилізацію 1 т. шламупідприємство на сьогодні по діючому договору сплачує спеціалізованимпідприємствам щомісяця 1200 грн., але у перспективі ця сума зросте до 7000 грн.

Отже, одним зможливих шляхів вирішення цієї проблеми є застосування шламу у промисловихциклах з виробництва будівельних матеріалів.

Інформаційніджерела

1. www.hidrotechnik.ru/perspektiva6/perspekti24.html

2. Комплексная оценка технологий утилизации осадковсточных вод гальванических производств / С. С. Тимофеева , А. Н. Баранов , А.Э. Балаян , А. Д. Зубарёва // Химия и технология воды. - 1991 .- 13, № 1, - С. 68 - 71 .

3. Утилизация шламов очистки сточных водгальванических производств / О. А. Суржко, В. П. Ратькова, В. И. Семёнов, А. Г.Потехин // Мат. семинара «Технология обработки осадков природных и сточных вод».- 1990. - С. 46 - 49 .

4. Никитина О.И., Никитин В.И., Езерский В.А.Утилизация осадков гальваностоков при производстве глинистого кирпича //Научно-практ. конф. «Внедрение безотходных и малоотходных технологий - путь крешению экологических проблем».– Минск. - 1988. - С.105 - 107.