Краснюк Ю. М.

КрТУ,каф. прикладної екології мінералогії і раціонального використання надр,аспірант

Науковий керівник: проф., зав. каф., д.г.-м.н. Євтєхов В.Д.

Природні і техногенні відслонення Криворізького басейну 

як об’єкт мінералогічного туризму

Криворізький басейнрозташований на південному схилі Українського щита. В його геологічнійбудові беруть участь три основні комплекси гірських порід: магматичні,метаморфічні, осадові. Перші два комплекси складають кристалічний фундаментрайону, осадові породи його перекривають.

Залізисто-кременистаформація Кривбасу є складовою частиною криворізької серії метаморфічних порід,яка відноситься до нижньопротерозойських утворень. Серію складають верствиметабазитів, метаультрабазитів, різного складу метакластолітів іметаморфізованих кластогенно-хемогенних утворень. Багаторазові складні тектонічнірухи обумовили формування синклінорію, який за відмінністю тектонічної будовийого окремих частин розділений на декілька блоків. Вони, в свою чергу, такожмають складну складчасто-блокову будову.

Магматичні породиКриворізької структури представлені, переважно, гранітоїдами різногомінерального складу, структури, текстури. Вони суттєво відрізняються за часомутворення, формою тіл – від крупних масивів гранітів з горизонтальним розмірому декілька сотень кілометрів до дрібних дайок і жилоподібних пегматитових тілпотужністю декілька десятків сантиметрів. Дайкова формація Кривбасупредставлена також січними тілами діабазу, трахіліпариту, пегматоїдного і дрібнозернистогограніту.

Верстви осадовогочохла займають практично горизонтальне положення. Складені глиною, суглинком,піском, вапняком, зрідка марганцевою рудою і бурим вугіллям. Осадові породитакож зазнали епігенетичних змін (наприклад, карстові процеси у верствахвапняку).

Мінералого-генетичнідослідження свідчать, що в формуванні метаморфічної товщі Криворізького басейнубрала участь низка геологічних процесів, головними з яких були: седиментогенез,діагенез, динамотермальний, контактовий, динамічний і шоковий метаморфізм,метасоматоз, ефузивний і інтрузивний магматизм, гідротермальні явища, гіпергенез.Вплив цих процесів обумовив особливості багатостадійної історії формуваннясучасного вигляду порід, які складають Криворізьку структуру.

Кожний геологічнийпроцес спричинив формування покладів певних металевих і неметалевих кориснихкопалин. Загальна їх кількість у складі продуктивних і вміщуючих товщ родовищКривбасу перевищує 50. Серед металевих, крім заліза, слід відзначити такожзолото, платину, скандій, ванадій, літій, ітрій, берилій, лантаноїди, уран,вольфрам, молібден та ін. Серед неметалевих корисних копалин найбільше значеннямають абразивний гранат, дрібнолусковатий мусковіт, технічний тальк, каолініт,бентонітова глина, керамічний пегматит, граніт, мармур, діабаз, амфіболіт,вапняк, буре вугілля, глина, суглинок, низка різновидів кольорового,декоративного, колекційного, облицювального, тротуарного каменю тощо.

Залізорудні і вміщуючітовщі Криворізького басейну добре розкриті в численних природних і техногеннихвідслоненнях.

Перші приурочені,переважно, до досить глибоко врізаних долин рік Інгулець і Саксагань, а такождо балок, які є їх притоками. Долина ріки Інгулець в межах Кривбасу має ширинувід декількох сот метрів до 2,5 км. Ріка перетинає територію басейну з півдняна північ. В північній частині по її берегах спостерігаються відслоненнягранітів дніпропетровського і кіровоградського комплексів, а також багатьохкількісно підпорядкованих їм тіл магматичних і метаморфічних порід – метаультрабазитів,амфіболітів, діабазів, кристалічних сланців, гнейсів, мігматитів, пегматитів.Середньою своєю течією Інгулець перетинає Криворізький басейн з північногозаходу на північний схід. Тут у численних відслоненнях розкриті метаморфічніпороди криворізької серії: амфіболіти, метаконгломерати, метапісковики, філітоподібні,талькові, хлоритові, кумінгтонітові та іншого складу сланці, залізисті кварцити,а також багаті залізні руди. В південній частині Кривбасу долина ріки пролягає по гранітоїдах дніпропетровськогокомплексу і по осадових породах кайнозойського віку, верстви яких з просуваннямна південь стають дедалі більш потужними.

Ріка Саксагань впадаєв Інгулець у центральній частині міста, її долина орієнтована з північногосходу на південний захід. По берегах Саксагані розкриті, переважно, гранітоїдидніпропетровського комплексу і підпорядкованих магматичних і метаморфічнихпорід. В межах міста Кривого Рогу поблизу впадіння Саксагані в Інгулець поберегах ріки відслонені породи залізисто кременистої формації.

Більш систематично іповно породи залізисто-кременистої і вміщуючих формацій розкриті в штучнихвідслоненнях кар’єрів і шахт Кривбасу. Розробка залізорудних покладів тутпроводиться з 1882 року. Майже за 130 років гірничими виробками різногомасштабу вкрито значну частину території басейну. Завдяки їм можна в усіхдеталях спостерігати повний розріз криворізької серії, деталі будови покладівбагатих руд, альпійські жили різного мінерального складу, ділянки прояву метасоматичнихпроцесів, особливості просторових і генетичних співвідношень різних мінералів,гірських порід і руд. В забоях кар’єрів і шахт басейну виявлено понад 200мінералів усіх основних класів. Наочно проявлені складні геологічні структури –різної морфології складки і розривні порушення, прояви кліважу тощо. Врозрізах, які спостерігаються в гірничих виробках, знизу догори можнаспостерігати характер змін залізистих та інших порід у зв’язку з вивітрюванням.

Цікавий і повчальнийоб’єкт мінералогічних і геологічних спостережень – відвали гірничодобувнихпідприємств басейну, в яких заскладовано близько 5 млрд. тонн розкривних порід.Тут на обмеженій території зустрічаються гірські породи і мінерали різнихстратиграфічних підрозділів криворізької серії. Деякі мінерали і мінеральніагрегати, наприклад, соколине, тигрове, котяче око сьогодні можливо знайти лишеу відвалах.

Автори детальнодосліджували повні розрізи Криворізької структури в південній і центральнійчастинах Саксаганського залізорудного району Кривбасу. Спостереженняпроводились по природних і техногенних відслоненнях ділянок кар’єрів„Південний” шахтоуправління комбінату „АрселорМіттал Кривий Ріг” і кар’єру №1Центрального ГЗКу. Результати досліджень свідчать, що природні і техногеннівідслонення можуть бути використані як об’єкт природознавчих заходів(екскурсії, мінералогічний і геологічний туризм тощо), а також для комплектуваннясистематичних мінералогічних і геологічних експозицій в музеях шкіл та інших навчальнихзакладів, збору гемологічної і колекційної сировини.

Під час екскурсій,походів з групами студентів або учнів можна наочно спостерігати геологічнубудову Криворізької структури, різноманітність мінерального і породного складугеологічних верств і масивів, досліджувати історію промислового розвиткубасейну, збирати колекції мінералів, гірських порід, корисних копалин,фотографувати прояви різноманітних складчастих і розривних геологічних структуртощо.

Впровадженнягеологічного, мінералогічного туризму, інших краєзнавчих заходів сприятимевсебічному знайомству учнів і студентів з природою регіону, його економічнимпотенціалом, сучасним станом перспективами розвитку мінерально-сировинної бази,напрямками розвитку промислових підприємств по видобутку, збагаченню і більшглибокій переробці мінеральної сировини.