Самойлич К. О., Ольховська  Д. Е., Сітало С. В.

ДНУ, геолого-географічний факультет,студ. ІІ курсу

Науковий керівник: доц. каф.геології та гідрогеології, к.г.-м.н. Дуднік Н.Ф.

ОГЛЯД ЗОЛОТОНОСНОСТІ УКРАЇНИ, УКРАЇНСЬКОГО КРИСТАЛІЧНОГО ЩИТА, ЗЕЛЕНОКАМ’ЯНИХ СТРУКТУР УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА, СОЛОНЯНСЬКОГО ЗОЛОТОРУДНОГО ПОЛЯ, РОДОВИЩ «СЕРГІЇВСЬКЕ» І «БАЛКА ЗОЛОТА»

За останню чверть сторіччя булавиявлена золотоносність України та відкриті промислові родовища золота врезультаті геологічних та прогнозно-металогенічних досліджень.

Золоте зруденіння розвивалось відраннього докембрію (3100-2900 млн.р.) до кайнозою (30-3 млн.р.).Найпродуктивнішими металогенічними епохами були пізньоархейська,ранньопротерозойська, середньо-пізньопротерозйська, герцинська та альпійська.

Український щит є найдавнішою золотоносноюпровінцією, де розвинуті типові для докембрію формаційні комплексиграніт-зеленокам’яних поясів :дацит-андезит-базальтова, коматіїт- базальтова,джеспіліт базальтова, дацит- ріолітові, плагіограніт-порфірова формації, зякими пов’язане жильне та стратиформне  золотезруденіння серед лиственітів, церезитів, пропілітів, зон окварцювання, карбонатизаціїй сульфідізації (Сурський, Чортомлицькій рудний та Верхівцевський рудоносний райониСереднього Придніпров’я).

Золотоносними є також латеритні коризвітрювання Побужжя та Середнього Придніпров’я. Останнім часом відкриті золотоносніродовища у бучацьких пісках Солонянського рудного поля.

До головних факторів рудоконцентраціїналежать: наскрізні зони активізації й локальні тектоно-метасоматичні зони рудоноснітектоніти–мілоніти, катаклозити, брекчії, зони зім'ятття, розсланцювання; зонирозтягнення, підвищеної проникності, які сполучаються з екрануючимиструктурами; інтенсивні й багатоетапні метасоматичні процеси з утвореннямскарнів вторинних кварцитів, аргілізитів, беризитів, пропілітів, лиственітів,особливо- окварцювання, осланцювання, сульфідізація; збагаченість легкими компонентами.

Найбільший металогенічний потенціал маєУкраїнський щит (65%), далі Карпати (25%) і Донбас (10%) від загального балансузпрогнозованих ресурсів.

Таким чином, територія України маєзначний золотоносний потенціал, тут можливе відкриття крупних родовищ золота.На базі відомих і прогнозованих рудних об'єктів може бути розвинута власназолоторудна промисловість України.

Тоналіт-зеленокам'яні структурно-формаційнікомплекси поширені в Середньопридніпровскому та Приазовському геоблоках.

Рудопродукуючим комплексом дляпромислового золотонакопичення  в зеленокам’янихструктурах обох регіонів є радіоцит-плагіогранітна вулкано-плутонічнаасоціація. Вона не тільки контролює просторове розміщення генетично пов’язанихз нею золоторудних об’єктів, але й зумовлює основні закономірності локалізаціїта перевідкладення золота. Типи золоторудних родовищ і рудопроявівтоналіт-зеленокам’яних структурно-формаційних комплексів відрізняються за характеромрудовмісного комплексу:

вулканогенні формаціїметакоматіїт-толеїтової й метадацит- андезит-толеїтової (родовища Балка Золота,Сергіївське, Вільнохуторське);

змішані вулканогенно-осадові формації джеспіліт-метатолеїтової (родовища Балка Широка, Бекентівське, Семеринківське, Сурозьке).

Новітні дані з геології та металогеніїзолота Солонянського рудного поля Сурської зеленокам’яної структури СередньогоПридніпров’я свідчать, що у центральній частині поля зосереджені трилавово-субвулканічних тіла золотопродукуючої ріодацит – плагіогранітноївулкано- плутонічної асоціації .

Золоте зруденіння Солонянського рудногополя просторово й генетично пов’язане з субвулканічними тілами ріодацит- плагіогранітноївулкано- плутонічної асоціації Солонівського, Східносолонівського таСергіївського лавово-субвулканічних полів і концентрується в їхніхекзоконтактах .Завдяки сітці субмеридіональних профілів , пробурених через200-700м , зруденіння простежено на глибину 300м і відстань до 2,5км при ширині1,3км .

За геолого-морфологічними ознакамисеред рудних тіл цього родовища можна виділити три типи: 1) жильно-прожилкові лінійніта лінійно-штокверкові зони; 2) окремікварцові та карбонат-кварцові жили; 3) комбінація першого і другого типів.

Близько 16% ресурсів золота зосередженов корі звітрювання кристалічних порід.

Сергіївське  родовище золота розташоване у південнійчастині Солонянського рудного поля Сурської зеленокам’яної структуриПридніпровської граніт-зеленокам’яної області. Золоте зруденіння зв’язане ізсубширотним фрагментом дугообразної гілки прибортового Південно-Петровськогорозлому. Це зона розсланцювання і метасоматичної переробки вмісних порідпереважно основного складу у межах зони локалізоване субвулканічне тілометадацит-порфірів, плагіограніт порфірів, відома як Сергієвська інтрузія.Геологічна будова родовища складається з порід, верхньої частини нижньогоструктурного ярусу конкської світи.

Золоторуднамінералізація виявляється у бокових породах Сергієвської інтрузії. Зруденіннярозповсюджене у вулканічних основного, рідше – кислого складу.

На східному фланзі родовища у районіСхідно-Сергіївського розлому, в плагіогранітах і розсланцьованих вулканітахосновного складу присутня молібденова мінералізація – самостійнийзолото-молібденовий об'єкт штокверкових руд промислового значення.  Сергієвська рудоносна система простягаєтьсяна 3,8 км. По речовинному складу рудивідповідають мінеральному типу . Локально на родовищі можна виділитизолото-кварцовий, золото-карбонатний, золото-молібденовий типи.

Родовище «Балка Золота» обіймаєрудопрояви «Балка Золота» зі сходу і «Південне» із заходу. Цеодноярусна тектонічна споруда, складена контрасним магматичнимбазит-ріодацитовим комплексом пізнього архею. Родовище належить до області накладаннязон двох екзоконтактів Солонівського (із заходу) і Східно-Солонівського (із сходу) лавово-субвулканічних тілкислих мігматитів. Базитова частина представлена ранньою верхньоюметадацит-толіїт-діоритовою вулкано-плутонічною асоціацією – це виключнорудовміщуючий комплекс; а кисла компонента – ріодацит плагіогранітовавулкано-плутонічна асоціація виконує як рудовмісну, так рудогенеруючу функціюдля родовищ. По структурі  - цедиз'юнктивні порушення.

Золоте зруденіння родовища «БалкаЗолота», просторові і генетично пов'язане із субвулканічними і штокоподібнимитілами ріодацит-плагіогранітної вулкано-плутонічної асоціації Солонівського іСхідно-Солонівського лавово-субвулканічних полів, концентруючись уекзоконтактових просторах між ними. Зруденіння простежуються на глибину 300 м іна відстані до 2,5 км при ширині 1,3 м. По речовинному складу – церозсланцьовані, катаклазовані і метасоматичнозмінені метобазити (базальти,долерити, габродолерити) і ультрабазити ранньої вулкано-плутонічної асоціації.

Золото в рудах визначено у двох фазах:вільне і структурне. Структурне (тонко дисперсне) золото, вміщується укристалічній гратці піриту і інших рудних мінералів у вигляді пиловидноївкрапленості розмір не більше 0,007 мм, а кількість 5-10% від об'єму металу .Біля 90-95% золота знаходиться у вільному стані, воно представлене зернами,розмір яких коливається від перших міліметрів до 0,01 мм. Максимальніконцентрації вільного золота відносяться до пильних утворень (кварц, карбонати,хлорит, серицит).

За складом золото буває трьохрізновидів: 1) самородне золото (96,2%, срібла– 1,9%); 2) у підлеглій кількості присутній аргентоаурид (78,2-84%золота,15-20% срібла); 3) кюстеліт (срібла 70-87%, золота 14,6-22 %). Крім того,у золоті іноді присутні Cu, W. Mo, Fe, Hg, Cr, Ti, Sn, Sb, As у кількості рідкоперевищуючій 1%.

Тож головними факторами розподілу ілокалізації у зеленокам'яних структурах Середньо придніпровськоїграніт-зеленокам'яної області є:

Наявність складногоосадово-вулканічно-плутонічного стратиграфічного розрізу окремих зеленокам'янихструктур.

Присутність багато численних зміненихзон на границях зеленокам'яних   структур, особливо, у контактових зонахкислих інтрузивів.