Горожанкіна Н. А. ДНУ,кафедра фізичної та економічної географії, аспірант Науковий керівник: проф., зав. каф.фіз. та економ. географії, д.п.н. Зеленська Л.І. ОЦІНКА ЗМІН У СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ОЧИМА СТУДЕНТІВ-ГЕОГРАФІВ Наша країна на всіх етапах свогодержавотворення приділяла значну увагу системі освіти, яка безпосередньовпливає на майбутній соціально-економічний розвиток України та її регіонів врозрізі потреби в ефективній державній політиці підвищення рівня і якостіосвіти всіх громадян та забезпеченні країни кваліфікованими кадрами. Принципи формування освітянськогопотенціалу держави відображують не тільки політичну, соціальну, економічнуструктуру господарювання, але й ефективність використання трудових та природнихресурсів країни, адже саме освіта сприяє індивідуальному розвитку громадян,менталітету соціуму, національну самосвідомість і одночасно створює умови дляросту інтелектуального і духовного потенціалу держави. На всіх етапах розвитку суспільствазміст знань зазнавав якісних змін під впливом різних чинників:соціально-економічних відносин, рівня розвитку виробництва, науки, техніки ікультури, розвитку освіти та педагогічної теорії, мети і завдань виховання. Освіта є обов’язковою складовоючастиною людської культури і характеризується метою виховання, змістом,структурними навчальними планами і програмами, які успадковують попередні рівніосвіти та прогнозують наступні. Системоутворюючим компонентом освітньої системиє мета, тобто відповідь на питання: яку людину вимагає та чекає суспільство наданому етапі його історичного розвитку. Нами було проведено соціологічнедослідження простеження зміни освітнього рівня школярів в результаті проведенняреформи середньої школи з точки зору студентів. Респондентам (студенти I та IV курсівДНУ ім. О. Гончара, геолого-географічного факультету, спеціальності«Географія», усього 34 особи) було запропоновано відповісти на 10 запитаньанкети. Аналіз результатів показав, що 59 %опитуваних задоволені рівнем підготовки, отриманим у середній школі, з точкизору свого вступу до внз, 32 % – частково задоволені, 9 % – незадоволені(причому респонденти останньої категорії є вихідцями із сільських шкілДніпропетровської області). 82 % опитуваних віддають перевагу 5-тибальній, 8 % – 100-бальній системи оцінювання, в той час як жоден респондент необрав доцільною 12-ти бальну систему оцінювання, хоча студенти і I, і IV курсівмали змогу за нею навчатися. Абсолютно всі опитувані (100 %) обралидесятикласну середню школу, до першого класу якої діти повинні йти з 7 років(88 % відповідей) та з 6 років (12 %відповідей). У наступному запитанні респондентиобирали найефективнішу систему навчання. Максимальний показник (65 %відповідей) припадає на самоосвіту з вчительським наглядом, 30 % опитуванихобрали примусове навчання з вчительським контролем, 5 % – не змогли відповістина поставлене питання. Повністю усі опитувані (100 %) вважаютьнеефективним реформування середньої школи за 12-річним навчанням, що свідчитьпро ефективне сучасне застосування класичної радянської освітньої системи. Таким чином, процес переходу до12-річної школи є складним і тривалим. На цьому шляху вже в нинішній школітреба створювати передумови, без яких якісна 12-річна освіта неможлива. «Концепція загальноїсередньої освіти (12-річна школа)» [3] визначає, що зміст шкільної освітиґрунтується на врахуванні позитивних надбаньукраїнської школи і водночас передбачає істотні зміни, зумовлені сучаснимитенденціями суспільного розвитку. Його методологічною основою є загальнолюдській національні цінності, центрованість на актуальних і перспективних інтересахдитини. Зміст визначається на засадах його фундаменталізації, науковості ісистемності знань, їх цінності для соціального становлення людини, гуманізаціїй демократизації, полікультурності, взаємоповаги між націями та народностями. Авпровадження в навчання нової освітньої парадигми вимагає зміни співвідношенняміж структурними елементами змісту на користь засвоєння учнями способів пізнання,набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядногокомпонента змісту. З огляду на це актуальним стає вивчення як самого процесуоновлення змісту, так і здобутків у галузі шкільної освіти, що складають тіпозитивні надбання, які мають бути враховані при подальшій трансформації цієї галузі освіти. Можна зробити висновок, що важливимстратегічним завданням сучасної державної політики є модернізація системиосвіти таким чином, яка дозволить створити умови для фізичного, духовного,етичного і інтелектуального розвитку молодого покоління з урахуванням останніхвикликів країні. Інформаційні джерела 1. ЗаконПро Освіту // Відомості Верховної Ради України – 1996. – № 30. – С. 13-34. 2. КонституціяУкраїни // Відомості Верховної Ради України – 1996. – № 30. – С. 35-55. 3. Концепціярозвитку загальної середньої освіти // Освіта України – 2000. – № 33. – С. 8-11 4. Національнадоктрина розвитку освіти України у XXI столітті: Затв. указом ПрезидентаУкраїни від 17 квітня 2002 р. №347/2002 // Освіта. – 2002. – 24 квітня – 1травня. 5. www.osvita.org.ua | 
