Ковальчук Р. В.

ЧНУ, географічнийфакультет, студ. IV курсу

Науковий керівник:асистент каф. гідроекології, водо пост. та водовідвед. Пасічник М.Д.

КАТАСТРОФІЧНИЙ ПАВОДОК 22–27 ЛИПНЯ 2008 РОКУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ

Внаслідок проходження тривалих опадів з22 по 27 липня, в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет сформувавсякатастрофічний паводок, який завдав значних збитків народному господарствукільком областям західного регіону, а також сусіднім державам (Румунія таРеспубліка Молдова).

Оскільки виникнення паводків наПередкарпатті та інших небезпечних природних явищ настали в результатівзаємодії природних та антропогенних факторів, їх потрібно оцінюватикомплексно, без штучного виділення та ідеалізування одного з факторіввпливу.Природні фактори є основною причиною утворення паводку і носятьглобальний і регіональний характер.

Природні глобальні причини. Повторюваністьпаводків підпорядковується певним закономірностям, які проявляються вчергуванні періодів пониженої та підвищеної водності, яка згідно з циклічнимиколиваннями настає через 11, 33 та 100 років. З середини 90-х років розпочавсятривалий період підвищення рівня ґрунтових вод, у рамках столітнього циклу, ітриватиме до 2010 року. Існують невтішні прогнози і на майбутнє, череззбільшення на 10% в атмосфері вуглекислого газу, а в найближчі 50 років,потепління на 1,5°С у приземних шарах атмосфери. На природні глобальні причининакладаються антропогенні фактори, які зачепили структурні елементи біосфери(тропосферу, літосферу і біоту).

Природні регіональні причини.Українські Карпати належать до зливонебезпечних регіонів України. Тут є завждизагроза виникнення катастрофічних паводків, через гірський рельєф, великугустоту річок, значну кількість опадів. За рівнем густоти річкової сіткиІвано-Франківська область займає в межах України друге місце післяЗакарпатської області. Близько 70% загальної кількості рік протікають угірській, лісистій частині області. Тому лісова рослинність в зарегулюванніповерхневого стоку має важливе значення. По території області протікає 8321річка, загальною довжиною 15656 км. Басейн ріки Дністра формують 4763 ріки ( 9106 км) і басейн р. Прута– 3558 рік ( 6550 км).Близькими гідрографічними показниками характеризується Львівщина та Буковина.Велика густота річок в Карпатах вказує на постійну потенційну загрозувиникнення тут паводків і призводить до майже щорічних руйнівних і інколикатастрофічних наслідків. Так, за період з 1955 року зареєстровано наІвано-Франківщині 64 паводки і повені. Особливо руйнівними були катастрофічніпаводки в 1941, 1969, 1970, 1974, 2001 та 2008 роках . За попередніми оцінкамипрямі збитки від паводку 2008 року на Івано-Франківщині становлять 1747872,26тис. гривень.

Відносно Закарпаття, то руйнівними за100 років були паводки в 1882, 1887, 1902, 1912, 1925, 1941, 1947, 1970, 1978,1980, 1998, 2001 роках. Від кінця 40-х років минулого століття на басейнахгірських рік виникнення паводків різного походження спостерігається практичнощорічно, або по декілька разів на рік.

Причиною катастрофічного паводку, якийстався 22-27 липня 2008 року в шести західних областях України, була надмірнакількість опадів, накладання піків водності рік, яка підсилена антропогеннимифакторами.

За даними спостережень метеостанцій тапостів обласних центрів, їх оперативних зведень , протягом 22-27 липня вгірських районах відмічалися дуже складні погодні умови. Циклон, що перемістивсяз Балкан на Карпатський регіон, зумовив дуже сильні дощі по всій території.Циклон був блокований Азорським і Сибірським антициклоном, що зумовило йогостаціонування. Надходження в тил циклону холодного повітря з півночі та виністеплого, насиченого вологою повітря з Середземного і Чорного морів, разом зособливостями орографії сприяло загостренню процесу і випаданню інтенсивнихопадів. В Львівській області, сума опадів становила 65-177 мм, місцями 195-344 мм, що в 0,7-2,6перевищувала місячну норму. Дощі призвели до формування дуже високого дощовогопаводку на ріках басейну Дністра з загальним підйомом рівня води на 1,2-4,2 м, місцями 4,6-6,2 м. В Івано-Франківськійобласті протягом 22-27 липня спостерігалось випадіння дуже сильних опадів -161-351 мм, що в 1,6-2,4перевищувало місячну норму, та формування катастрофічного дощового паводку наріках басейнів Дністра та Прута. В Івано-Франківську випало 161 мм опадів; в Долині – 250 мм, Коломиї – 210 мм, Яремчі - 351 мм і Пожежевській – 282 мм опадів. ВЧернівецькій області за 4 доби кількість опадів становила 228-298 мм, що більше 2 місячнихнорм. Місцями відмічалися локальні зливи інтенсивністю 270-300 мм за 5-12 годин. Дощісформували катастрофічний паводок на річках басейнів Прута, Сірету. За значеннямимаксимальних рівнів води паводок 22-27 липня наблизився до історичного, якийспостерігався в червні 1969 року і сягав 10,38 метра над нулем поста. Запідйомом рівня води на р.Прут біля м. Чернівці, який становив 7,90 метра, вінперевищував паводок 1969 р. на 80 см. В Закарпатській області 22-27 липня 2008 року, зарахунок сильних та дуже сильних зливових дощів на р.Тиса-м.Рахів, сформувавсявисокий дощовий паводок. Він проходив хвилеподібно. Відмічались три високіхвилі паводку - максимальний рівень сягав 595 см і перевищувавпередпаводковий рівень на 445 см. За цей період випало 165 мм опадів, що в 1,3 разибільше місячної норми.

Виконання лісом водорегулюючих функцій,їх зміна під впливом антропогенних чинників. Основним стабілізуючим елементом,екологічним каркасом природного середовища, що мінімізує несприятливі природніпроцеси і явища в горах є лісові насадження. Протипаводкове значення їх доситьвагоме, але за умови нормального кліматичного стану в регіоні.

За отриманими науковими даними водорегулюючаємність букового лісу за сприятливих гідрологічних умов становить 100-130 мм, шпилькового – 50-80 мм. Оптимальназарегульованість паводкового стоку прослідковується на водозборах, які маютьлісистість 65-70%. Після головних рубок стабілізуючі стокорегулюючі функціївідновлюються в букових лісах з 25-30-річного віку, а ялинових з 35-40 років.За своєю водорегулюючою функцією вони близькі до стиглих деревостанів.

До антропогенних факторів, які порушилиприродне функціонування та активізували повені в горах є історичнатрансформація рослинного покриву Карпат. Вона почалася ще в Х-ХІ століттях, узв’язку з розвитком полонинського скотарства та росту передгірських поселень.Великого розмаху набула наприкінці ХVІІІ і ХІХ століттях, з розвиткомгутництва, залізничного транспорту, сільського господарства і деревообробноїпромисловості. Все це призвело до зменшення лісистості у горах в середньому до55%, передгір’ях – 15-20%, зниження верхньої межі лісу на 150-200 м. Починаючи із 1949 рокудо 60-х років мало місце безсистемне, у 2-5 разів понад норму, рубання лісусуцільними рубками, грубе порушення технології лісозаготівель, які вплинули наструктуру лісів.

Інтенсивне використання лісів вминулому призвело до зміни їх породного складу. У 2,5 рази збільшилась площасмерічників за рахунок зменшення ялицевих, букових і дубових лісів. Ялиновіліси мають меншу водорегулюючу роль в порівнянні із мішаними.

На масштабність прояву повенейвпливають способи головних рубок. Оскільки із збільшенням площі суцільних лісосікнегативні гідрологічні процеси підсилюються, за рахунок збільшення поверхневогосхилового стоку, розвитку ерозійних і зсувних процесів. Суцільними рубкамизрубується 60-70%, поступовими – 25-30, вибірковими – до 5% лісосічного фонду вКарпатах.

Активізує ерозійні процеси і впливає нахід паводків технологія лісозаготівлі. Найбільш небезпечним в цьому відношенніє волоки при тракторному трелюванні. В сучасному об’ємі лісозаготівель натракторне трелювання припадає біля 70%.

Стихія завдала значних збитків іЧернівецькій області. Так внаслідок складних погодних умов (сильні зливи,грози), що склалась на території Чернівецької області, завдано значних збитківінфраструктурі 10 районів та м. Чернівці. загинуло 12 осіб;

ü зруйновано дорожнього покриття,доріг загального призначення – 256 км;

ü  частковопошкоджено та зруйновано 123 малих та великих мости;

ü  затоплено МТК «Калиновськийринок» та ринок «Добробут»;

ü  відсутнєавтомобільне сполучення з 53 населеним пунктом;

ü  розмито 1320 м дамби;

ü  булопідтоплено:

o  9814 житлових будинки;

o  21319 присадибних ділянки;

ü  19649 га сільськогосподарськихугідь;

ü  знеструмлено27570 житлових будинків; 51 лінії електропередач та 790 трансформаторнихпідстанцій;

ü  пошкоджено 117об’єктів соціального та адміністративного призначення.