Подорожко Н. О.

ДНУ,кафедра фізичної та економічної географії, аспірант

Науковий керівник: проф., зав. каф. фізичної та економічної географії, д.п.н. Зеленська Л. І.

ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ І ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ

Українське книгодрукування завжди булотісно пов`язано з прогресивною російською культурою і постійно зазнавало їївпливу. Зародження капіталістичних відносин у Росії в ХVІІ ст. та проведенняреформи шрифту за петровських часів сприяло розвитку в країні «гражданського»книгодрукування. На Україну воно прийшло у другій половині ХVІІІст. Так, 1764 року була створена перша «гражданська» друкарня на СхіднійУкраїні,  у Єлисаветграді (ниніКіровоград). Друкарня була включена в штат новоутвореної Новоросійськоїгубернії. Друкували головним чином бланки для паспортів, карантинні свідоцтва ірізноманітні документи. 1765 року побачила світ перша книга друкарні під назвою«Кофейный дом. Комедия. Печатана в Новоросийской губернии в крепости святыяЕлисаветы» автора В.Черткова.

1765 року, як відомо, Новоросійськагубернія була поділена на три провінції – Єлисаветградську, Катеринославську таБахмуцьку. Центром управління краєм стає Кременчук, куди переходить канцеляріяі друкарня. 1779 року була організована відома похідна друкарня князя Потьомкіна,яка містилася при військовій колегії і деякий час знаходилася у Кременчуці(1788-1789, 1791-1793 рр.). Наприкиніці 80-х – початку 90-х рр. ХVІІІст. центром Новоросійської губернії стає місто Катеринослав (ниніДніпропетровськ). У червні 1793 року за наказом громадської опіки у містопередано друкарню Потьомкіна. Але, нажаль, доля тут її була досить жалюгідною.До 1800 року було надруковано всього дві книги.

Так, перша друкарня в місті Дніпропетровську з'явилася ще в 90-тіроки XVIII ст. при «Приказеобщественного призрения» в будинку наПриказній (Самарського) вулиці. Вона бу­ла створена, як зазначеновище,  на базі похідної друкарні князяПотьомкіна, котра - після його смерті - у 1793 році була передана катеринославськомугубернатору, а останній вже віддав її «Приказу». Саме в ній була надрукованаперша книга в Придніпров'ї – «Наставление сыну» В. Золотницького (1796).

Через півстоліття,  у 1842 році створюється приватна друкарняЧауського. У ній 1880 ро­ку булавидрукована фундаментальна праця Феодосія Макаревського «Матеріали для историко-статистическагоопісания Екатеринославской епархіи. Церкви и приходи прошедшаго XVIII столетія».

Внаслідок послаблення імперського тискуна українство (маніфест від 17 жовтня 1905 р.), у жовтні 1905 р. вКатеринославі було створено культурно-освітнє товариство «Просвіта», котре малосвій друкований орган «Дніпрові хвилі» й розгорнуло активну видавничудіяльність і пропаганду української мови, літератури, мистецтва.

З кінця XIX ст. у місті одна за одноювиникають нові приватні друкарні: Павловського,Яковлєва, Андрущенка, Копилова, Полонського, Сатановського, Барановськогота ін. Напередодні Лютневої революції 1917 року їх нараховувалося вже близько тридцяти.

Там друкувалися такі великі щоденні газети як «Приднепровский край», «Вестник Юга», «Южная Заря», а також «Екатеринославскиегубернские ведомости», «Летопись Екатеринославскойученой архивной комиссии», календар-щорічник «Приднепровье» (з 1908р.), щорічна довідкова книжка «Весь Екатеринослав» (з 1898 р.) та багато іншихгазет, часописів, книжок тощо. На жаль, серед них українських видань (крімчасопису «Дніпрові хвилі», який видавався у 1910-1913 рр., та декількох номерівгазети «Добра порада», видрукуваних 1906 р.) майже не було.

У 1916-1917 рр. у Катеринославі працює «Українськевидавництво».

Слід зазначити, що найбільшою і найкраще обладнаною уКатеринославі була друкарня С. П. Яков­лєва, створена в 1883 році.Належала вона товариству «Печатня С. П. Яковлєва», що мало філії в багатьох містах Російської імперії: Петербурзі, Москві,Самарі, Києві, Харкові тощо. Свідченнямїї високої полі­графічної культури є книга «ПоЕкатерининской железной дороге. Выпуск 1-й. Вве­денние и часть первак».(Катериннослав: Видання Катерининської залізниці, 1903).

Багатокнижок побачило тут світ, у тому числі перші твори відомого українсько­го поета, етнографа і фольклориста Івана Манжуриоповідання на теми народних казок «Як чорт шматок хліба відслужував» (1885) і «Лиха година»(1886). У цій же друкарні булавидана книга популярного в місті власника книгарні О. Сторона «Екатеринославскоеблукание» (1887) - розповіді, про виникнення і перші роки існуванняКатеринослава.

Коли в місті утвердилася Радянська влада, «печатняЯковлєва» була націоналізова­на і перейменована в «ТретюРадянську друкарню». В її будинку в кінці 20-х - на по­чатку 30-х років розміщувався Поліграфтрест, який друкував продукцію видавни­цтва«Зоря»: газети «Звезда», «Зірка». «Майбутня зміна», часописи «Зори», «Мартен», «Красныйслон» і т. д.

Зсередини 30-х років і до 1977 року в приміщенні колишньої «печатні» була обласна друкарня, на базі якої, крім газет,видавалася значна книжкова продукція обласного видавництва (з 60-х років - «Промінь»,нині  «Січ»). У ній, зокрема, бувнадрукований ряд книжок краєзнавчого характеру: дві великі за обсягом книгиМ.О. Шатрова (Штейна) «Город на трех холмах» и «С вершины полувека», «Дніпропетровщина»,«Наш край» та ін.

Пізнішев цьому приміщенні розмістилася міська друкарня, яка в 1989 році булаперетворена на видавничо-поліграфічне орендне підприємство «Дніпро». Нинігосподарем цього будинку є закрите акціонерне товариство «ВидавництвоПоліграфіст». У ньому розташовані друкарня видавництва і крамниця «Поліграфіст»з його друкованою продукцією. Друкарсько-видавнича діяльність «Поліграфіста»має великий діапазон: художня, дитяча, історико-краєзнавча література,порадники побутово-господарського характеру, фольклор і т.п.

Отже, історичний шлях видавничої справина Дніпропетровщині налічує понад 200 років. Як бачимо, розвиток книговидання врегіоні був достатньо складним і нерівномірним в різні часи. НиніДніпропетровська область займає вагоме місце серед регіонів України заосновними показниками видавничої діяльності - кількістю назв (одиниць друку) інакладами виданих книг, брошур і періодичних видань.

Інформаційні джерела

1.Дніпропетровськ: минуле і сучасне. – Д.: Дніпрокнига, 2001. – 584 с.

2.Книга і  друкарство на Україні. – К.: «Науковадумка», 1964. – 316 с.

3.Тимошик М.С. Історія видавничої справи. – К.: Наша культура і наука, 2003. –496 с.