Ярьоменко С. Г. 

ОНУ,каф.економічної та соціальної географії, аспірант

Науковий керівник: проф., зав. каф. соціальної таекономічної географії, д.геогр.н. Топчієв О.Г.

ІНТЕГРАЦІЙНІ  ТА ДЕЗІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У БАЛТО-ЧОРНОМОРСЬКО-КАСПІЙСЬКОМУ ПРОСТОРІ

Актуальність питання розглядуінтеграційних процесів на території СНД, особливо уБалто-Чорноморсько-Каспійському просторі, пов’язана з аналізом позиціонуванняУкраїни як у геополітичному, так і в геоекономічному сенсі.

Найголовнішими  питаннями є такі:

А) геополітичні:

- збереження стабільності уБалто-Чорноморсько-Каспійському просторі (Молдова – Придністров’я, Грузія –Абхазія і Південна Осетія, Азербайджан – Нагірний Карабах);

- розвиток демократії у країнах ГУАМ – СДВ;

- розвитокзагальноєвропейських цінностей у політиці, економіці, культурі тощо;

Б) геоекономічні:

- формування транспортно-транзитногокоридору від країн Центральної Азії, Закавказзя через Чорне море до Європи;

- розвиток логістичної системи транзитуенергоресурсів з каспійського регіону до Європи;

- розвиток комунікацій між Європою,Центральною Азією та Далеким Сходом тощо.

Головною інтеграційною структурою, щооб’єднує країни простору, є організація ГУАМ, утворена 1997 р. У 2005 р. була утворенаСпільнота демократичного вибору (СДВ).

У ГУАМ одним з головних питань булоенергетичне – транспортування енергоносіїв з Каспійського регіону до Європичерез країни даного об’єднання.

Серед питань, що розглядає СДВ, єпідтримка демократії та її розвиток у країнах. До цього утворення були залученіПольща та Литва. Для України приєднання цих країн до утворення має значення усвітлі її намагань до євроатлантичної інтеграції.

Проте, усіпострадянські країни знаходяться під впливом Росії, у тісних торговельно-економічнихвідносинах з нею. Крім цього, у Молдові, Грузії, Азербайджані існують локальніконфлікти, до яких в гуманітарному чи військовому плані залучена Росія. ВУкраїні є питання Криму, що постійно піднімається деякими російськимиполітиками, щодо його територіальної приналежності чи статусу мови та іншихпитань [3].

Інтеграційне утворення СНД, яке було створене у 1992р., не вирішує більшості питань, а тількидекларуєнаміри їх вирішувати. Крім цього, на самому просторі СНД є військово-політичне таекономічні утворення.

Росія відновила дещо трансформованевійськово-політичне утворення «Варшавський договір» у вигляді ОрганізаціїДоговору про колективну безпеку (ОДКБ), утвореного у 1992 р. До нього ввійшликраїни Центральної Азії, крім Туркменістану, а також Білорусь та Вірменія.Росія розглядає об’єднання як інструмент впливу на країни Центральної Азії,Закавказзя. Активно протидіє питанню вступу Грузії та України до НАТО. У цьомупитанні автор вбачає два різних підходи до блокування питання швидкоїінтеграції цих країн до євроатлантичної спільноти. Грузія, яка має більшконсолідоване суспільство, наразилась на російсько-грузинський конфлікт у 2008р. У той же час утримання України в зоні інтересів Росії військовими методамипрактично не можливе. На нашу думку, в Україні розігрується сценарій«роз’їдання» держави зсередини. Методи обрані різні: політичні – підтримка опозиціїна антинатівській істерії та підтримка проросійських сил та організацій. ВУкраїні діє біля 70 таких організацій [4]. Особливо дієвими є методиекономічного тиску – енергетичне питання, особливо у питанні постачання татранзиту природного газу; заборони експорту у Росію молочної продукції та ін.

Енергетичне питання досить гостримстало у останні роки, що пов’язане з «кольоровими» революціями у Грузії таУкраїні. Росія розглядає нову владу як антиросійську та таку, що форсує питаннявступу країн до НАТО.

Експорт енергоносіїв є головною статтеюдоходів у Росії. Частка експорту складає 70 %, що є загрозою прогресивномурозвитку держави [1]. Інструментом тиску є перспектива скорочення транзиту газута нафти через країни Балто-Чорноморського регіону. За даними Інституту іменіРазумкова, скорочення транзиту природного газу може скласти біля 60 млрд. куб.газу щорічно [2]. Такими «обхідними» газопроводами є Північно-Європейський,«Південний потік», «Блакитний потік-2». ЄС звичайно розглядає проект «Набукко»як альтернативу російському газові – азербайджанський, в перспективі –іранський газ та шляхом Трансарабського газопроводу – газ Єгипту, Лівії.

Організація ГУАМ – СДВ  вбачає у своїй роботі подолання локальнихконфліктів, формування альтернативного нафтогазового енергетичного коридору тапідтримку демократичного розвитку у країнах.

В геополітичному питанні Росія вбачає уорганізації «санітарний» коридор між ЄС та Росією.

У просторі зони інтересів Росії активнодіють США, оскільки зацікавлені в доступі до енергетичних ресурсів, створенніпроамериканської «нової» Європи, а також послабити роль Росії у макрорегіоні.ЄС цікавить в першу чергу стабільність макрорегіону, економічний розвиток тадоступ до вуглеводнів Каспійського регіону.

Отже, питання інтеграційних процесів українах простору лежить у площині геополітичних взаємовідносин Росія – США –ЄС, транзиту енергоносіїв, головним експортером яких є Росія, а також питаннявиходу країн ГУАМ з геополітичної тіні Росії, створення альтернативнихмаршрутів транзиту енергоносіїв з Каспійського регіону через Чорне море доЄвропи.

Інформаційніджерела

1.Воробьев И., Шарипова Е. Об остроте нефтяной иглы. Режим доступу – www.finansistmag.ru

2.«Газовий трикутник» ЄС-Україна-Росія (Аналітична доповідь Центру Разумкова) //Національна безпека і оборона: Укр. Центр екон. і політ. Досліджень ім. О.Разумкова, №3 (27), 2002. – 56 с.

3.Дугин А.Г. Основы геополітики. Геополитическое будущее России. – М., 1997.

4.Музичко О.Є. Проросійські суспільно-політичні організації на півдні України якфактор дестабілізації ситуації в регіоні: сучасний стан проблеми та шляхи їївирішення. / Стратегічні пріоритети, № 1, 2006. Режим доступу – www.niss.gov.ua.