Сербіна Г. Ю.

КрГПУ,географічний факультет, студ. V курсу

Науковий керівник: доц., зав. каф. фіз. географії і геології, к.геогр.н. Казаков В.Л.

ГІДРОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ КРИВБАСУ – ЕЛЕМЕНТ РЕГІОНАЛЬНОЇ ГЕОЕКОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕРИТОРІЇ

Величезне техногенне навантаження таантропогенний вплив на геоекосистему Криворізького басейну внесло кардинальнізміни в гідрологічну структуру регіону. Розвиток промисловості увесь часвимагав збільшення постачання води, водночас існуюча гідрологічна сітка в певнихмісцях заважала розкривати поклади залізної руди. Перед водним господарством тагірничорудною промисловістю були поставлені дуже складні, трудомісткі завданняспрямовані на проектування та будівництво гідротехнічних споруд різногоцільового призначення.

Гідротехнічні споруди– це інженерніспоруди, призначені для використання природних водних ресурсів або для запобіганняшкідливій дії води на навколишнє середовище. За допомогою гідротехнічних спорудможна безпосередньо управляти водотоками і водоймищами відповідно до вимогспоживача. Гідротехнічні системи на Криворіжжі стали джерелами виникненнягеоекологічних проблем і самі вони є одним з результатів антропогеннихперетворень гідрологічної системи.

Метою роботи стало виявленняструктурно-функціональних особливостей і узагальнення знань про геоекологічнінаслідки будівництва гідротехнічних систем Кривбасу. До останнього часусучасний стан гідротехнічних систем Кривбасу (ГТСК) проведений недостатньо.Можна згадати лише роботи Малахова І.М., Казакова В.Л., Калініченко О.О.,Могилевського Л.М., Багрій І.Д. та ін.

Всі гідротехнічні системи на територіїКривбасу були побудовані у ХХ ст. і виконували завдання господарськогокомплексу. В процесі будівництва ГТСК відбулися наступні структурні змінигідросистеми регіону: 1)переведеннястоку ріки Саксагань під землю (Саксаганський дериваційний тунель та короткийдопоміжний тунель); 2)зарегулювання стоку рік Саксагані та Інгульця шляхомстворення низки водосховищ (Карачунівське, Кресівське, Дзержинське,Іскрівське, Макортівське) та ставків в балках; 3)будівництво ставку резервуарудніпровської питної води – Південне водосховище; 4)спорудження каналу Дніпро-Кривий Ріг для подачідніпровської води для питних потреб м. Кривому Рогу та промивки русел рікСаксагані та Інгульця; 5)широкомасштабне будівництво територіальної розгалуженої системи відводу високомінералізованихшахтних вод через ставок в балці Свистунова; 6)зведення шламосховищ підземних рудників тагірничо-збагачувальних комбінатів; 7)будівництво відвідних каналів на рікахСаксагань та Інгулець від розробок покладів залізних руд та промисловихмайданчиків.

Геоекологічний аналіз показав, що можнавиділити ряд наслідків змін гідрологічної та соціоекологічної структуриКривбасу при створенні гідротехнічних систем, які мали місце і відбуваються внаш час:

ü  при створенні водосховищ – переселеннянаселення; затоплення великої площі територій; переформовування берегів іулоговини водосховища; зниження внаслідок затоплення русел рік, заплав і Iнадзаплавної тераси річкових долин; утворення пляжів, підтоплення, активізаціязсувів та осипання; створення ставків по балкам (штучних озер); забрудненняповерхневих та донних відкладів; невідповідність якості води санітарним нормамза мінералізацією та твердістю;

ü  при створенні шламосховищ та системи відводу шахтних вод – якістьповерхневих і підземних вод; забруднення підземних та поверхневих вод внаслідокінфільтрації шахтних вод з тіла ставків –накопичувачів та шламосховищ; підтоплення,активізація зсувів та осідання земної поверхні; утворення хвостів; засоленняґрунтів; скорочення площі поверхневого водозбору; будівництво дренажнихканалів; засипання русла і частини річкових долин;

ü  призарегулюванні рік Саксагань та Інгулець – засипання русла ічастини річкових долин; відвід стоку рік з поверхневого у підземний,випрямлення та скорочення довжини русла рік; забруднення поверхневих та доннихвідкладів; заболочення та осушення місцевості; скидання технічних вод(підземний водоспад техногенного походження);

ü  прибудівництві магістрального каналуДніпро-Кривий Ріг – створення постійних (магістральні канали) воднихканалів, як аналогів рік; випрямлення русел рік; експлуатація значної частинизатопленої території; замулювання дна каналу; незначні підтоплення та засоленняґрунтів навколо уздовж каналу;

ü  при створенні відвідних поверхневих каналів іпідземних тунелів – зміна статусу ріки – його перехід з поверхневого водногооб’єкту на підземний; знищення ділянок річкових долин і русел рік; зміна умовживлення річок – скорочення або переміщення водозбору живлення; створення новихводотоків за рахунок обрізання «старих» природних; створення нових русел,спрямлення русел рік.

У підсумку можна констатувати той факт,що ГТСК на сьогодні стали повноправними компонентами сучасної гідрологічноїструктури Криворізького регіону. ГТСК, в свою чергу, різноякісно вплинули наекологічний стан всіх геокомпонентів території Кривбасу. Також слід зазначити, що охарактеризовані техногенні явища гідрологічної структуриКривбасу мають високу атрактивність –привабливість для розвитку екологічного та індустріального туризму. Авторомрозроблена та на практиці апробована екскурсія по лінії підземногодериваційного Саксаганського тунелю.