Єфіменкова І.С.

ДНУ, геолого-географічний факультет, студ. IV курсу

Науковий керівник: доц.каф. гідрометеорології та геоекології, к.б.н. Сердюк С.М.

ФІТОІНДИКАЦІЯ ЗАБРУДНЕННЯ МІСЬКИХ ЕКОСИСТЕМ АВТОТРАНСПОРТОМ

Тісний взаємозв'язок рослин з умовамиіснування дає змогу не тільки оцінювати потреби рослин за ознакаминавколишнього середовища, а й навпаки, за характером рослинності зробитивисновки про властивості довкілля. Відомо, що кожен вид рослин зростає у певнихекологічних умовах. Природньо виникає запитання: наскільки рослини відображаютьсвоїми показниками характер екологічних умов, та за якими ознаками можнаоцінити ці умови. Так виникла ідея про використання рослинності як індикатораумом її існування – фітоіндикація.Отже, фітоіндикація – це вчення про рослинні індикатори або визначення умов середовища захарактером і станом рослинності. Індикаційне значення рослинного покривумає важливе значення, бо серед усіх елементів природи він досить доступний дляспостережень, чутливіший та пластичніший. Тобто якщо екологічні методи надаютьможливість встановити взаємозв'язки рослин чи їхніх угруповань за умовамисередовища, то фітоіндикація висвітлює зворотний бік цього явища: дає змогу оцінитиекологічні режими на основі певних ознак видів чи їхніх угруповань.

Фітоіндикація належать до біоіндикаційнихметодів моніторингу навколишнього середовища та суттєво відрізняється від іншихдешевизною і можливістю одночасно охопити великі території, шо підлягаютьіндикації, а також відносною простотою інтерпретації одержаних результатів [2].

Серед антропогенних джерел забрудненнянайбільшого тиску на атмосферу міста на сьогоднішній день завдає автомобільнийтранспорт. Вплив на повітря та ґрунти він здійснює: викидами шкідливих речовин,зокрема твердими викидами, радіоактивними сполуками, шумовим та електромагнітнимзабрудненням, забрудненням продуктами зношування тощо. Через те, що шумове таелектромагнітне забруднення є параметричним і не накопичується в атмосфері, тонайсуттєвішим серед названих видів є забруднення шкідливими речовинами. Вбагатьох промислових центрах забруднення досягло небезпечного для життя людинита біоти рівня, бо саме у містах зосереджена основна маса транспортних засобів[3]. Забруднюючі атмосферу речовини поділяють на первинні  – вуглеводні,оксиди вуглецю, азоту, сірки, сполуки свинцю та вторинні  –  фотохімічні оксиданти, що утворюються вже вповітрі (озон, двоокис азоту, пероксиацетилнітрати). Вплив фотохімічнихоксидантів на рослини навіть сильніший, ніж первинних забруднень, а їхній вміств атмосфері залежить від часу доби, метеорологічних умов і концентраціїпервинних забруднюючих речовин [1].

Визначити за допомогоюрослин ступінь забруднення повітря та ґрунту шкідливими речовинами відавтотранспорту – означає вирішити лише частину проблеми. Використання навітьсучасних фільтрів не може повністю припинити надходження шкідливих речовин уміські екосистеми. І тоді допомагають рослини – вони сприяють доочистці повітрята ґрунтів. Роль рослин в детоксикації шкідливих забруднювачів неоднакова ізалежить як від їх екологічної групи, так і від видових особливостей. Стійкі дозабруднення види рослин сприяють очищенню атмосферного повітря. Це залежить відпоглинальної здатності окремих видів та їх морфофункціональних пристосувань.Наприклад, високу здатність поглинати гази має караган, а низьку – липа, клен.Встановлено, що за одну годину 1 га зелених насаджень поглинає 2 кг СО₂.Різні види дерев мають неоднакову здатність поглинати гази. Наприклад, 10 кглистків різних видів дерев поглинає SО₂відповідно, л: тополя – 180, ясен – 140, в'яз – 120, липа – 100, клен – лише20. Здатність рослин поглинати гази слід враховувати при створеннісанітарно-захисних зон. Деякі види рослин відрізняються не лише високоюздатністю до поглинання газів, а й водночас є стійкими до них. Саме такірослини слід використовувати для створення лісозахисних смуг [2].

Однак, високий рівень впливу негативнихфакторів, характерний урбанізованим територіям, закономірно призводить допослаблення рослин, передчасного старіння, зниження продуктивності, ураженняхворобами та гибелі зелених насаджень. Потрапляння в звичайні рослинипідвищеної кількості певних елементів спричиняє низку фізіологічних іморфологічних змін. Вони настільки характерні, що можуть індикуватизабруднення.

Тому саме застосування фітоіндикації,як одного з методів моніторингу довкілля,при спостереженнях за забрудненням міського повітря автотранспортом, дастьзмогу без застосування будь-яких фізико – хімічних аналізів проб повітря або зїх обмеженою кількістю визначати рівні забруднення повітря на значнихтериторіях; визначати ступінь та небезпечність впливу забруднюючих речовин наміські екосистеми; вивчати характер антропогенної дигресії компонентівекосистем; виявляти екологічну небезпеку окремих інгредієнтів у сумарномузабрудненні середовища; визначати допустимі та критичні навантаженнязабруднювачів для біоти; давати наукову основу для прогнозу розвиткуекологічної ситуації у містах з інтенсивним автотранспортним забруднення та длярозробки заходів з поліпшення стану навколишнього середовища.

Інформаційні джерела

1.    СолухаБ. В., Фукс Б. Г. Міська екологія. – К.: КНУБА, 2003. – 338 с.

2.    МусієнкоМ. М. Екологія рослин. – К.: Либідь, 2006. – 432 с.

3.    ЗапольськийА.К., Салюк А.І. Основи екології. – К.: Вища школа, 2001. – 146 с.