Столбцов С. В.

ДНУ, геолого-географічний факультет,студ. IVкурсу

Науковий керівник: асистент каф.фізичної та економічної географії Чиркова Т. А.

ДОСЛІДЖЕННЯ УРБОТОПОНІМІЧНОГО КОМПОНЕНТУ

ТОПОНІМІЧНОГО ЛАНДШАФТУ МІСТА НОВОМОСКОВСЬКА

Вступ.Однимз актуальних напрямків прикладних наукових географічних досліджень є вивченнятопонімічного ландшафту певних територій. Під топонімічним ландшафтомрозуміється закономірний на даній території та історично складений комплексгеографічних назв, іншими словами – територіальна топонімічна система, щовідбиває історико-географічні умови території [2, с. 65]. Топонімічний ландшафтскладається з певних ланок (компонентів), що включають топоніми за категоріяминазиваних об’єктів: гідроніми, ороніми, ойконіми та ін. Одним з такихкомпонентів виступають урботопоніми – комплекс географічних назв об’єктів внутрішньоміської забудови.    

Вихідніпередумови. Безпосередньодослідженням топонімічного ландшафту займається топоніміка. Топоніміка взагальному тлумаченні – це галузь знання, яка займається вивченням походження,розвитку, сучасного стану, смислового значеннягеографічних назв (топонімів), дослідженням їх системності, моделей, структури,ареалів поширення та умов (природних і соціальних) виникнення [1, с. 6].

Урботопонімічна складова топонімічноголандшафту міста є найбільшою його ланкою за кількістю топонімів. Урботопоніминесуть в собі важливу інформацію історико-географічного спрямування, зокремавони можуть бути досить важливим допоміжним джерелом інформації прирізноманітних дослідженнях населених пунктів. Наприклад, при вивчені історіїстворення населеного пункту, перетворення природних ландшафтів під потребинаселення, промисловості, сільського господарства тощо.

Метоюданоїстатті є висвітлення результатів дослідження урботопонімів м. Новомосковська таїх класифікація за семантичним принципом номінації. Об’єктом дослідження єтопонімічний ландшафт м. Новомосковська. Предметом дослідження єурботопонімічний компонент топонімічного ландшафту м. Новомосковська.

Викладосновного матеріалу. Урботопоніми за категорією об’єктів номінаціїналежать до ойконімів, що об’єднують назви адміністративно-територіальних одиниць(областей, міст, селищ тощо). Урботопоніми поділяються на види (категорії),серед яких виділяються наступні: набережна, проспект, площа, вулиця, бульвар,провулок, спуск, проїзд, тупик, балка, слобода, станція метро [3, с. 138].

Для дослідження урботопонімів м.Новомосковська нами створена база даних, що включає наступні елементи: 1) назваурботопоніму; 2) вид (категорія); 3) семантична класифікація;4) мікрорайон (географічна прив’язка). Для створення бази данихурботопонімів м. Новомосковська використані наступні джерела інформації:а) бізнес-карта м. Новомосковська (2009 р.); б) телефонний довідникм. Новомосковськ (1998 р.); в)картосхема м. Новомосковськ.

В процесі дослідження виділено 5 видів(категорій) урботопонімів, що знаходяться на території м. Новомосковськ,зокрема це: площа, вулиця, провулок, залізничнастанція та залізнична платформа. Загалом база даних вміщує 217 урботопонімів. Вартовідзначити, що 71% (152 од.) урботопонімів припадає на назви вулиць.

Систематизація топонімів за семантичнимпринципом номінації (рис. 1) здійснена на основі семантичної класифікації В.А.Жучкевича. Дана класифікація включає 8 груп урботопонімів, виділених засмисловим значенням утворюючих основ, за особливостями ознак, фіксованихапелятивів, з яких утворилися топоніми [2, с. 89]. Проте в даній статті,семантична класифікація урботопонімів м. Новомосковська складається лише з 6груп, оскільки в процесі дослідження не було виявлено топонімів, що є назвамирелігійного та культового характеру, а також топонімів, що не піддаютьсяпоясненню. Варто зазначити, що значна частина урботопонімів, що відносяться догрупи меморіальних та символічних назв (але й водночас є антропонімічними)автором було віднесено до групи антропонімів.

Рис.1. Розподіл урботопонімів м. Новомосковська за семантичною класифікацією

Місто Новомосковськ має багатоядернуструктуру, що історично сформувалася з окремих невеликих за розмірами населенихпунктів. Першочергово це були запорозькі зимівники, навколо яких почалирозростатися поселення. В результаті їх об’єднання власне і утворилося м.Новомосковськ. Фактично місто не поділяється на адміністративно-територіальніодиниці – райони або мікрорайони. Проте за історичним принципом серед місцевихжителів виділяється ціла низка мікрорайонів. За деякими джерелами такихмікрорайонів нараховується 10, за іншими – 11. Проте на нашу думку цей перелікє неповним. Відповідно до цього автором в процесі дослідження виділено 16мікрорайонів міста: Воронівка, Глоди, Животилівка, Залізничний район, Корея,Красний кут, Кулебівка, Кущівка, Перевал, Підлісся, Поділ, Промисловий район,Решкут, Транзитка, Центр та територія відведена під будівництво майбутньогомікрорайону Самарь.

Таким чином, створено передумови длявизначення певних морфометричних характеристик урботопонімівм. Новомосковська, зокрема, щільності топонімів – ступеню насиченостіданої території урботопонімами, що виражається відношенням загальної кількостіурботопонімів до займаної ними площі за формулою (1): 

                                                   (1)

деР_Т – щільність урботопонімів за площеютериторії, од./км²; ∑Т– кількість урботопонімів на цій території, од.; S – площа території, зайнятої урботопонімами,км² [4, с. 8].

В результаті виконаних розрахунків таспираючись на інформацію бази даних, створеної в процесі дослідження, авторомбуло побудовано комплексну урботопонімічну карту м. Новомосковська (рис. 2).

В результаті проведених картографічнихробіт виявлено, що щільність урботопонімів за мікрорайонами збільшується іззаходу на схід (виключення становить лише мікрорайон Красний кут); мікрорайониз найбільшими показниками щільності урботопонімів розташовані на півночі тапівдні центральної частини міста – це зокрема Поділ, Транзитка та Воронівка.Найнижчі показники отримали мікрорайони Кулебівка, Промисловий район, Самарь таКрасний кут. Причини цього різноманітні і пояснюються значною площею тахарактером забудови (Кулебівка), відсутністю урботопонімів через незаселеністьтериторії (Самарь) або використанням для потреб промисловості (Промисловийрайон), малою площею та кількістю урботопонімів (Красний кут). Середні значеннящільності урботопонімів характерні для 3 мікрорайонів: Залізничного району,Центру та Підлісся. Низькі значення – характерні для крайніх південних тапівнічних мікрорайонів міста.

Рис.2   Комплексна урботопонімічна карта м.Новомосковська

За семантичною класифікацією вбільшості мікрорайонів переважають урботопоніми, що є антропонімами. Вонизначно домінують в 9 з 16 мікрорайонів міста: Корея, Воронівка, Транзитка,Центр, Кущівка, Поділ, Решкут, Промисловий район, Кулебівка. Варто відзначити,що в ряді мікрорайонів антропоніми відсутні (Перевал, Глоди, Підлісся і Краснийкут). Урботопоніми, що виникли на базі соціальних та економічних явищ,  домінують в Залізничному районі, також широкопредставлені в Промисловому районі, Перевалі, Глодах, Центрі, Решкуті. ДляКулебівки, Животилівки та Залізничного району виявлено характерну спільну рису– наявність значної кількості урботопонімів, що є перенесеними назвами. Длямікрорайонів Підлісся, Красний кут та Глоди, що є відповідно крайнімипівнічно-східним та південно-східними районами і одними з віддалених від центрута водночас наближених до мало змінених ландшафтів, характерним є переважаннятопонімів, що виникли на базі природних умов місцевості. З усіх мікрорайонівміста урботопоніми відсутні лише в мікрорайоні Самарь, що пояснюється фактичноюнезаселеністю даного мікрорайону. Проте в найближчій перспективі ситуація можерізко змінитися за рахунок будівництва котеджного мікрорайону. 

Висновки.Впроцесі наукового дослідження автором виявлено сучасне різноманіттяурботопонімів м. Новомосковська. На основі вербальних та картографічних джерелінформації створено базу даних урботопонімів, що нараховує 217 одиниць.Класифіковано урботопоніми за семантичним принципом номінації та обчислено їхщільність з урахуванням приналежності до 16 мікрорайонівм. Новомосковська, виділених автором. В результаті створено комплекснуурботопонімічну карту м. Новомосковська та виконано її аналіз.

На думку автора, подальші дослідженнятопонімічного ландшафту м. Новомосковська мають включити решту складовихкомпонентів, що не підлягали дослідженню на даному етапі – гідроніми тамікротопоніми. Актуальним та перспективним напрямком вважаємо дослідженнявпливу урболандшафтів на виникнення урботопонімів.

Інформаційні джерела

1. Афанасьєв О.Є. Географічнедослідження топонімічної системи України: Автореф. дис… канд. геогр. наук11.00.11 / Київський національний університет ім.Т.Г. Шевченка. – Д.: Вид-во ДНУ, 2006. – 22 с.

2. Жучкевич В.А. Общая топонимика. –Минск: Выш. школа, 1980 . – 288 с.

3. Зеленская Л.И. Опытсоздания концептуальной топонимической геоинформационной системы «ТопонимияДнепропетровской области» // География и природные ресурсы. – 1998. – №1. – С.136-140.

4. Методичні вказівки довиконання практичних робіт із дисципліни «Географія рідного краю» / укл. Л.І.Зеленська, О.Є. Афанасьєв. – Д.: Вид-во ДНУ, 2006. – 60 с.