Ладно Ю. О. ДНУ, геолого-географічний факультет,магістрант Науковий керівник: ст.викл. каф.фізичної та економічної географії, к.п.н. Лисичарова Г.О. ДИТЯЧИЙ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ: ЕКОНОМІЧНИЙ, ВІКОВИЙ, ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ АСПЕКТИ Сьогодення вимагаєзалучення дитини до діяльності, яка б комплексно впливала на її виховання,пізнання і сприяла гармонійному розвитку особистості. Одним з засобів такоговпливу є дитячо-юнацький туризм. Багатьма педагогами сучасності вінвизначається як пріоритетний напрям у всьому процесі виховання. В розвинутихкраїнах світу туристична робота є обов’язковим розділом програм всіх освітніхзакладів. Наприклад, в Японії кожен учень повинен піднятися на гору Фудзіяма,заради цього навіть закривають школи на тиждень [2]. Дитячийспортивно-оздоровчий туризм займає значне місце в туризмі загалом, це –найбільш масовий вид туризму, адже ефективність його впливу на процес вихованняпідростаючого майбутнього покоління надзвичайна. Структура дитячого спортивно-оздоровчого туризму доситьскладна і багатопланова (Рис. 1), вона охоплює різні аспекти сучасногожиття і його вплив на дитячий спортивно-оздоровчий туризм сьогодні:економічний, віковий, територіальний. Уособленнямекономічного аспекту в дитячому туризмі стала поява нових дитячих спортивнихтаборів, путівки до яких – недешеве задоволення. Сьогодні туристичні табори –інші, вони – сучасні! Адже змінюються вимоги до дитячого відпочинку, вони -більш вибагливі: розміщення в кімнатах з вигодами, харчування за системою«шведський стіл», навіть види спорту підкорилися сучасній моді: стрільба занглійських луків, катання на квадра циклах, дайвінг… Проте поряд з сучаснимитаборами («Атлантик», «Мандарин», «СТЕЛС» та ін.) продовжують своє існування традиційніпалаткові, вони є основними для пластунів – скаутів України: ночівлі в палатках,походи, змагання, зльоти, харчування з спільного котла. Віковий аспектструктури дитячого туризму полягає в поділі всіх дітей за віковими групами, для кожної з яких вибираються найбільшефективні оздоровчі та цікаві за віком види та форми відпочинку. Педагогами буввизначений характер туризму, притаманний різним віковим категоріям [3]: 10-11років – пізнавально-діяльнісний; 12-13 років – діяльнісно-пізнавальний; 14-15років – емоційно-діяльнісний; 16-17 років – емоційно-споживацький. Як бачимо, ввіці 10-13 років у дітей спостерігається максимальна готовність до пізнання,пригод, активного відпочинку. Територіальний аспект накладаєобмеження на види туризму, адже кожний вид спортивно-оздоровчого туризмувимагає для своєї реалізації наявності відповідних природних ресурсів, які, посуті, є базою для його здійснення. До вирішальних видів природнихрекреаційно-туристських ресурсів можна віднести наступні: спелеоресурси – дляпроведення заходів зі спелеотуризму; орографічні – для здійснення піших походівяк рівнинною місцевістю, так і гірськими ландшафтами, лижного та гірськолижноготуризму, велотуризму; гідрографічні – для водного туризму (сплав на байдарках,каноє, катамаранах та ін.); лісові – для пішого, велотуризму; кліматичні – длявсіх видів туризму (так, лижний туризм може розвиватися лише при стійкомусніговому покриві); природно-антропогенні (заповідні) – для пішого туризму,головним чином. Деякі види вимагають наявності комплексу відповідних природнихресурсів. Рис.1 Структура дитячого спортивно-оздоровчоготуризму Сьогодні дитячийспортивно-оздоровчий туризм існує у поєднанні всіх аспектів, пропонуючи кожнійдитині широкий вибір як за видовим складом, так і за віком. «Правилами гри» успортивному туризмі СРСР, крім вирішення основних завдань походу (тобтоуспішного і безаварійного проходження маршруту), передбачалось і надзавдання –виконання суспільно корисної роботи, що включає, наприклад, якісне картування йопис маршруту, виконання завдань науково-дослідних установ та ін. [1]. Сьогодніголовною метою активного туризму є приучення громадян до корисного іраціонального використання вільного часу, забезпечення оптимальноговикористання і збереження туристських ресурсів, турбота про особисту безпекутуристів. Інформаційні джерела 1. ГанопольськийВ. Про ефективність спортивно-туристської діяльності // Краєзнавство.Географія. Туризм. – 2003. - №36. – С.18-20. 2. МунтянА. Щороку табір «Каштан» // Краєзнавство та шкільний туризм. – 1997. - №6. –С.6. 3. ШипкоА. Соціалізація молоді в туристських подорожах // Краєзнавство. Географія. Туризм.– 2007. - №12. – С.3-8. | 
