Калетинська А. Є.

ОНУ, геолого-географічний факультет,студ. ІІІ курсу

Науковий керівник: доц. каф.економічної та соціальної географії, к.геогр.н. Яворська В.В.

ДЕМОГРАФІЧНІ МОДЕЛІ РОСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

В зв’язку зі стрімким зменшенням населення України з поч. 90-х рр. XX ст.,актуальним стає вивчення процесів відтворення населення. Чисельність населенняпостійно змінюється. Тому прогнозування чисельності населення  має велике значення для  вивчення геодемографічних процесів (ГДП).Перші спроби передбаченнямайбутньої чисельності населення сягають часів Стародавньої Греції таСтародавнього Риму. Зараз демографічні прогнози є невід'ємною частиноюуправління державою і приватним бізнесом. Використання електронної техніки ірозквіт математично-статистичного моделювання, безумовно, були факторами зростанняролі демографічних прогнозів.

Геодемографічний прогноз – це обґрунтоване передбаченняголовних параметрів руху населення та майбутньої демографічної ситуації:чисельності, статевовікової, сімейної та інших структур населення, процесівприродного, механічного і соціального руху населення.

Геодемографічний прогноз як науково-обгрунтоване передбачення основнихпараметрів руху населення і майбутньої геодемографічної ситуації передбачаєвизначення на певний період (дату) на основі розрахункових показників та експертнихоцінок чисельності населення, статевовікової та сімейної структури населення,рівнів народжуваності, смертності, міграційного руху населення тощо. Геодемографічніпрогнози мають не тільки теоретичне, наукове, але і не аби яке практичне значення.Вони дозволяють передбачити загальну чисельність населення, чисельністьнаселення в  працездатному віці.

Як показую досвід складання геодемографічних прогнозів як у нашій, так і уінших країнах,  в ООН, вони виявляютьсядостойменними лише на короткий термін – порядку одного – двох п’ятиріч. Більшдалекі прогнози підтверджуються не завжди. Справа в тому, що під впливомсоціально-економічних факторів геодемографічні процеси перетерпають суттєвихзмін (зміна багатодітної орієнтації на малодітну родину, зміни в міграційніймобільності певних категорій населення тощо).

Достовірність того чи іншого прогнозу залежить від надійності вихідної статистичноїінформації, від правильного  визначеннятенденцій геодемографічних процесів на недалеку перспективу.

Стаття присвячена  прогнозуваннючисельності населення України. Для цього виконана обробка  даних по чисельності населення за 2005 рік тарозрахунок майбутньої чисельності населення України.

У даній роботі перспективначисельність населення вирахувана за допомогою такої формули:

де S_o - чисельність населення в початковий період; K_заг  – середньорічний коефіцієнтзагального приросту населення; t –кількість років від початкової дати.

З точки зору часу, прогнози, як правило, поділяють на короткострокові, середньостроковіідовгострокові. Не існує універсальних обґрунтованих критеріїв визначенняоптимального горизонту прогнозування для демографічних прогнозів. Демографічніявища характеризуються повільною мінливістю. Тому найбільш точними прогнозамивважаються 5-10-річні прогнози, тобто короткострокові. Зрушення у рівняхнароджуваності, що доведено емпірично, можуть відбутися, коли молодші поколіннядосягнуть дітородного віку. Практично це спостерігається кожні 25-26 років, щодорівнює довжині покоління (середньому віку матері при народженні дітей).Тенденції зміни смертності ще стабільніші. На відміну від процесів природногоруху, міграції є більш мінливими, з коротшими циклами змін, і переважно вонискладають основну проблему прогнозування.

Метою прогнозів є, головнимчином, з'ясування демографічних тенденцій. В основі цієї концепції прогнозівлежить аналітична правдоподібність, вірогідність. Аргументи, наведені дляобґрунтування прогнозних припущень, повинні бути переконливими як дляпрофесійних виконавців, так і для користувачів. Не можна випускати з поля зорутой факт, що прогнозування є не лише суто теоретичним заняттям. Слідурівноважувати ощадливість з ефективністю, якість із своєчасністю. З одногобоку, кількість аналізованих параметрів повинна бути зведена до мінімуму, щобзменшити експлуатаційні витрати. З другого боку, відібрані параметри мають бутианалітично вартісними.

Соціальні процеси, на відміну від деяких природних процесів, еволюційні, неповторні,а отже, не завжди можуть бути передбачуваними. Надто часто непередбачуваніподії (поява такої хвороби як СНІД, аварія на ЧАЕС і т. п. ) руйнують соціально-демографічнітренди. У сучасному світі зміни відбуваються зі зростаючою швидкістю, і вонивсе більшою мірою викликані свідомим втручанням людини. І хоча соціальнийпроцес невизначений і незакономірний, він проте не є хаотичним. У ньому наявніпорядок і послідовність, зумовлені цілеспрямованою діяльністю людини. Окрім випадковостіта необхідності, як у біології, соціальні процеси містять у собі волю людей,які намагаються формувати майбутнє за своїм бажанням. Випадковість примушуєпевну ситуацію розвиватися непередбаченим шляхом; у необхідність може потрапитиякийсь фактор, що надалі визначає інші на макро- і мікрорівнях; воля замінюєпасивні елементи на активних осіб, здатних виробляти і здійснювати конкретнупрограму дій.

З накопиченням фактів про ненадійність демографічного прогнозування прогнозистиусвідомили потребу обрахування декількох серій прогнозів, так би мовити –використання альтернативних припущень про розвиток демографічних процесів.Існують різні назви для позначення варіантів прогнозу: мінімальний варіант (песимістичний, слабкий);максимальнийваріант (оптимістичний, сильний), середній (реалістичний) варіант.

Таблиця 1  Чисельність населення України, що прогнозується зарізними варіантами прогнозу

У даній статті при складанні конкретно-кількісного прогнозу розвитку населеннярозрахований приклад середнього (реалістичного), оптимістичного (максимального) та песимістичного (мінімального)короткострокового аналізу. Після обчислень за наведеною вище формулою,отримуємо наступні результати (табл. 1).

Слід зазначити, що длярозрахунків  кількості населення по областяхвикористовувався загальноукраїнський показник природного приросту. Длясереднього прогнозу він складає  (-11‰),для мінімального – (-14‰),  длямаксимального –       (-8‰). Требарозуміти, що це дещо знівельовує кінцеві значення, але загальна тенденціязберігається.

Демографічну ситуацію, яка очікується на 2010, 2015 роки наочно демонструєрис.1. Як видно з рис. 1, геодемографічна ситуація і далі буде погіршуватисядля всіх трьох варіантів, але з різними темпами.

Таким чином, ми бачимо, що виходячи з однієї точки, прогнозування можедавати різний результат в залежності від варіанту прогнозу.

Сучасна ситуація у тенденції зміни чисельності населення України – несприятлива.Коефіцієнт природного приросту населення – від’ємний, тобто чисельність населенняскорочується. При такій загальній тенденції, згідно розрахунків, проведених уроботі, за середнім прогнозом, до 2015 року чисельність населення Українискоротиться до 43,7 мільйонів чоловік, , враховуючи, що скорочення відбуватиметьсяпо всіх областях. При всіх варіантах прогнозу передбачається зниженнячисельності молоді – дітей і підлітків. Зменшення числа народжень також позначитьсяв найближчі роки – наприкінці другого десятиліття XXI ст. У 2017 р. віку 20-24років досягнуть діти, що народилися в 1992-1996 р., що стане фактором зниженнячисла народжень незалежно від динаміки інших факторів народжуваності. Посценаріях прогнозу, у першому десятилітті ХХІ ст. почне знижуватись чисельністьнаселення всіх працездатних віків, що може негативно вплинути на економічнийрозвиток країни.