Толубаєва М. Ю.

Дніпропетровський національний ун-т, геолого-географічний фак-т, студ. V курсу

Науковий керівник: доц. каф. геоекології та раціонал. природокорист., к. геогр.н. Л. І. Довгаль

ВПЛИВ ГІРНИЧОДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА СТАН АТМОСФЕРИ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ЗМЕНШЕННЯ

Гірничодобувна промисловість – одна з найбільш розповсюджених галузей промисловості України, але в ході діяльності поряд з позитивним ефектом, який вона приносить суспільству, присутні і негативні чинники, головним з яких є вплив на компоненти природного середовища. Для гірничодобувного підприємства характерний вплив на природне середовище, що стосується практично всіх його елементів: атмосфери, гідросфери, ґрунтового покриву, рельєфу, рослинного і тваринного світу.

У процесі роботи шахт утворюються і значно збільшуються простори, які порушені гірським видобутком, відвалами порід і відходів переробки, забруднені поверхні, негативний вплив яких поширюється на прилеглі території. Найбільший вплив на атмосферу в технологічному циклі шахт здійснюється під час спалювання органічного палива в енергетичних установках, при цьому до повітря разом з димовими газами надходять забруднюючі речовини та парникові гази. Іншими джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є:

1) пункти завантаження самоскидів порожньою породою, що викидають в атмосферу пил неорганічний, який містить двоокис кремнію (20–70%);

2) розвантаження автосамоскидів, при якому виділяється пил неорганічний, що містить двоокис кремнію (20–70%);

3) технологічний автотранспорт, що викидає в атмосферу окис вуглецю, двоокис азоту, сажу, сірчистий ангідрид;

4) газопилові викиди з вентиляційних отворів шахти;

5) бульдозери і екскаватори при роботі викидають у повітря окис вуглецю, сірчистий ангідрид, бензапирен, а також забруднений органічний пил.

Заходи з охорони повітряного басейну можуть бути розділені на дві групи:

§  загального характеру, що сприяють поліпшенню стану повітряного басейну в районі підприємства;

§  спеціальні, безпосередньо спрямовані на запобігання забруднення атмосферного повітря.

На підприємствах даної галузі у першу групу включені:

1)    територіально–планувальні заходи, що передбачають розміщення об'єктів виробництва – джерел пилогазовиділень з урахуванням природнокліматичних умов місцевості, насамперед, рози вітрів, а також планомірність порушення і відновлення земель;

2)    заходи щодо зменшення площ еродованих техногенних поверхонь за допомогою оптимізації параметрів техногенних утворень: відкритих виробок, відвалів різного роду, у т.ч. териконів, хвостосховищ, складів мінеральної сировини й ін.;

3)    рекультивація порушених земель для використання їх у народному господарстві, що забезпечує запобіганню вітровій ерозії;

4)    утилізація відходів гірничого виробництва, комплексне використання мінеральних ресурсів, що сприяє зменшенню як площ еродованих поверхонь, так і обсягів пилогазовиділень.

До другої групи віднесені:

1)    заходи щодо поліпшення якості повітря безпосередньо в зоні робіт шляхом запобігання або зниження пилогазовиділень різними об'єктами в технологічному ланцюзі виробництва;

2)    заходи щодо уловлювання, відведення й очищення пилогазових виділень і викидів;

3)    заходи міжгалузевого характеру, наприклад, заходи по поліпшенню газового балансу відпрацьованих речовин і т.д.

Для охорони повітряного басейну від шкідливих газових домішок у залежності від джерела забруднення застосовують наступні заходи. Для очищення від шкідливих газоподібних домішок повітря, що викидається в атмосферу з підземних виробок, установлюють спеціальні очисні пристрої. Для зниження газових виділень при проведенні технологічних операцій здійснюють ізоляцію виробленого простору, дизельну техніку замінюють машинами й устаткуванням з електроприводом.

Перспективною є утилізація метану, що відводиться із шахт вентиляційними потоками. В даний час виділяють два напрямки, один з яких передбачає відділення газу від загального повітряного потоку з доведенням газу до необхідної концентрації і наступним спалюванням у топках котелень, а друге – максимальний добір газу (метану) з вугільних шарів і порід за допомогою їхньої попередньої дегазації і використання дегазаційної суміші в топках котелень при максимальному знепилюванні в місцях його утворення. Очищення повітря, що викидається, від пилу здійснюється механічним способом за допомогою гравітаційних, інерційних сил циклонами, установленими на котельні.

При вирішенні питань боротьби із забрудненням атмосфери необхідно ширше використовувати біохімічні методи: висадка дерев, створення чагарникових і трав'янистих фітоценозів, озеленення промислових площадок, виділення санітарно-захисних зон навколо промислових підприємств.