Деркач Н. А.

Дніпропетровський національний ун-т, геолого-географічний фак-т, студ. ІV курсу

Науковий керівник: ст. викл. каф. фізичної та економічної географії Г. О. Лисичарова

визначення змін сімейної та шлюбної структур населення за даними переписів 1959-2001 років

Актуальність теми на сучасному етапі пов’язана з необхідністю вивчення сімейної структури населення з позицій з’ясування її впливу на зміну існуючих тенденцій сімейно-шлюбних відносин в країні.

В ході аналізу сімейного стану населення спиралися на наступне тлумачення терміну «сім’я» – це заснована на єдиній загальносімейній діяльності спільність людей, пов’язаних узами подружжя, спорідненості і тим самим здійснююча відтворення населення і спадкоємність сімейних поколінь, а також соціалізацію дітей і підтримку існування членів сім’ї.

Розвиток сім’ї та сімейних відносин було розглянуто на країнознавчому (на прикладі України) та регіональному (Дніпропетровська область) рівнях.

Структура дослідження полягала у наступних етапах:

1)    вивчення відмінностей сімейної структури у четвертому-восьмому переписах населення;

2)    аналіз змін сімейної структури населення України та Дніпропетровської області у переписах II половини XX століття;

3)    простеження розподілу населення Дніпропетровської області за шлюбним станом, статтю та віком на початку XXI століття;

4)    виявлення впливу етнічного складу населення на структуру домогосподарств Дніпропетровської області за даними перепису 2001 року.

Визначено ускладнення вивчення сімейної структури за схемою: аналіз структури сім’ї (кількісні та якісні параметри характеристики) → взаємозв’язок сімейної та етнічної структур населення (на прикладі титульної нації та сімей змішаних у національному сенсі) → виявлення тенденцій зміни сімейної структури за місцем мешкання → облік домогосподарств як синтетичного показника, що дозволяє комплексно та взаємопов’язано оцінити сімейну, шлюбну, етнічну структуру населення на соціально-економічному підґрунті.

Простеження динаміки дослідження сімейної структури населення України за 50 років за даними 5 останніх переписів дозволило виявити відмінності методики її вивчення. Показники, що характеризують сімейну структуру різних часових періодів мало придатні для співставлення з причин існування суттєвих відмінностей типологічних підходів оцінки сімейного складу, методології та якості врахування показників (демографічних, соціальних тощо), труднощів перерахунків для приведення їх до співставних величин.

Відносно новим напрямом дослідження населення країни постає характеристика шлюбної структури, різнопланова оцінка якої міститься в матеріалах перепису 2001 р. Залучення етнокраєзнавчого підходу до аналізу її результатів дозволило з’ясувати особливості ставлення представників різних етносів до шлюбних стосунків, що впливають на сімейну структуру населення та визначають найбільш типові для певної місцевості групи домогосподарств.

Визначено загальну тенденцію, що спостерігається у шлюбно-сімейній структурі населення країни на прикладі Дніпропетровської області. Незалежно від етнічної приналежності населення у віці від 15 до 70 років і старше віддає перевагу веденню спільного домогосподарства, створеного на основі зареєстрованого шлюбу (55,6%). Але викликає занепокоєння частка осіб, що поодиноко ведуть домогосподарство – удівці (15,7% від усього населення області) та особи, що ніколи не перебували у шлюбі (14,1%).

Встановлено закономірний розподіл вікових верств населення за категоріями шлюбної структури для представників титульної нації та найчисельніших етноменшин (не менше 0,4% від етнічного складу населення регіону). Головними причинами, що суттєво вплинули на вище вказані результати, вважаємо етнокультурні (народні традиції, релігія), історичні (єдина історія, співіснування) та соціальні (рівень урбанізації, рівень життя, освіта, діяльність соціальних інститутів та ін.) передумови.

Таким чином, сімейна та шлюбна структура мають великий вплив на утворення та розвиток домогосподарств як соціально-економічного осередку, який об’єднує людей відносинами, що виникають при організації їх спільного побуту, при чому, відносини спорідненості між членами одного домогосподарства не обов’язкові.

Систематизація результатів перепису, що характеризують домогосподарства, дозволила простежити не лише взаємозв’язок етнічної та сімейної структури, а й пояснити причини домінування чи відсутності певних індивідуальних домогосподарств в сільській або міській місцевості. Головними причинами, що суттєво вплинули на вище вказані результати, вважаємо внутрішню політику та державні заходи часів СРСР, що сприяли розселенню населення за межами ареалів мешкання певного етносу.