Скрипа Г. М., Полюга Н. В.

Чернівецький національний ун-т ім. Ю. Федьковича, географічний фак-т, студ. IV курсу

Науковий керівник: асист. каф. гідроекології, водопостачання та водовідведення Л.В. Горшеніна

ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ

НА ЧАСТИНУ БАСЕЙНУ РІЧКИ ПРУТ ДО МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Метою проведеної нами роботи була кількісна оцінка антропогенного навантаження на частину басейну р.Прут до м. Чернівці. Для цього нами були виконані такі дії:

1. На топографічній карті Українські Карпати масштабом 1:200 000 окреслили межі поверхневого водозбору басейну р. Прут.

2. Межі даного басейну за допомогою палетки перенесли на лист та нанесли сітку квадратів площею 25 см², що на місцевості 100 км². Дані квадрати на палетці розграфили на 25 рівних квадратів, кожен з яких відповідає 4% від загального великого квадрату.

3. За допомогою палетки визначили площу кожного типу ландшафтно-господарських систем в квадраті 25 см² (природоохоронні території; ліси; болота і заболочені землі ; луки; сади й виноградники; орні землі; сільська забудова; міська забудова; водосховища і канали; землі промислового використання). Площу визначили у процентах.

4. Після того, як визначена площа кожного типу ландшафту, вирахували індекс антропогенної змінності, використавши шкалу рангу, яку пропонує П.Г. Шищенко [1], за якою кожному з типів ландшафтів присвоюються ранг антропогенної зміненості за десятибальною шкалою. Отже, природоохоронні території – 1; ліси – 2; болота і заболочені землі – 3; луки – 4; сади і виноградники – 5; орні землі – 6; сільська забудова – 7; міська забудова – 8; водосховища і канали – 9; землі промислового використання – 10.

,

де U_AH - індекс антропогенної зміненості;  r - її ранг;  g – частка (%) даного виду природокористування в ландшафтному регіоні.

5. Провівши обчислення, всі дані занесли до таблиць.

6. Після того, як ми порахували індекс антропогенної зміненості для кожного з квадратів методом ранжування даних, створили шкалу коливання даного індексу для досліджуваного басейну, яку розбили на групи, кожній з яких присвоїли певний колір.

7. Заключним етапом нашої роботи було розфарбування контуру басейна р. Прут по квадратах, відповідно до кольору шкали коливання індексу.

Проаналізувавши отримані дані можна відмітити певну тенденцію в зростанні антропогенного навантаження на частину басейну р.Прут до м. Чернівці: воно збільшується від витоку до гирла, а також від гірської частини (по правому березі) та від межі басейну (по лівому березі) до основного русла р. Прут. По правій частині басейну р. Прут антропогенне навантаження незначне, а по лівій частині – антропогенне навантаження середнє.

Оцінка масштабів та глибини антропогенної трансформації природних систем дає змогу визначити пріоритетні заходи з охорони, підтримки та відтворення їх екологічної стійкості, здійснювати ефективне управління, оптимізувати використання території. При цьому сутність управління в галузі охорони навколишнього середовища полягає у виконанні функцій регулювання, нагляду, прогнозування, планування, програмування, експертизи, контролю, нормування антропогенних навантажень та інших видів виконавчо-розпорядчої діяльності.

Інформаційні джерела:

1. Шищенко П.Г. Прикладная физическая география. – К.: Вища шк., 1988. – 192 с.

2. Шищенко П.Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном проектировании: Монография. – К.: Фитосоццентр, 1999. – 284 с.