Сінна  О. І.

Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна, геолого-географіч. фак-т, студ. ІІІ курсу

Науковий керівник: доц. каф. фіз. географії та картографії, к.геогр.н. В. А. Пересадько

ВИКОРИСТАННЯ ЛАНДШАФТНОГО ПІДХОДУ В ЕКОЛОГІЧНОМУ КАРТОГРАФУВАННІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Однією з найбільш гострих проблем сучасності залишається питання взаємодії природного середовища і людського суспільства. У зв’язку з цим, все більш актуальними і перспективними є наукові дослідження, які мають пряме чи опосередковане відношення до даної проблематики і розвиваються в різних сферах науки, причому досить часто – у нових міждисциплінарних напрямах.

Ландшафтне картографування знаходиться на перетині різноманітних наукових пошуків, що розробляються в фізичній географії, ландшафтознавстві, екології, картографії, в таких нових галузях науки, як геохімія ландшафту, ландшафтна екологія і таке інше, і є новим, відносно нерозвиненим напрямом тематичного картографування.

Суттєвою рисою ландшафтного підходу в екологічному картографуванні є орієнтованість на проблему взаємодії людини з природними системами, при цьому важливою особливістю підходу є «розгляд геосистем як об’ємів або арен, насичених різними динамічними процесами, що взаємодіють між собою та з зовнішнім середовищем» (Гродзинський М.Д., 1993). Тобто ландшафтний підхід в екологічному картографуванні спрямований, в першу чергу, на відображення на карті інтегрованої інформації впливу на геосистеми як природних, так і антропогенних чинників навколишнього середовища.

Аналіз різноманітних тематичних карт (зокрема – ландшафтної, екологічної, природоохоронної, соціально-економічної тематики) показав, що досвід використання ландшафтного підходу в екологічному картографуванні досить незначний. У переважній більшості випадків, інформація екологічного і природоохоронного змісту наноситься з прив’язкою до об’єктів і явищ соціально-економічної сфери, а не природних, що не завжди є доцільним і зручним для комплексного, системно-географічного аналізу ситуації.

В процесі огляду літератури з теми дослідження, було встановлено, що виділення змін у ландшафтах під впливом господарської діяльності людини повинно проводитися на основі первинної (природної) класифікації ландшафтів (Ісаченко А.Г., 1962). Виходячи з цього, ми вважаємо доцільним як основу екологічної карти використовувати ландшафтну карту відповідної території.

Що стосується території Харківської області, то востаннє ландшафтна карта створювалася в 1993 р. (Атлас Харківської області, 1993). Однак ландшафтна інформація (як і екологічна) постійно оновлюється, адже ландшафти області досить істотно змінюються під впливом різних факторів: ерозійних, зсувних процесів, пошуку нових та розробки існуючих родовищ корисних копалин, розорювання земель, вирубки лісу тощо. Тому постала необхідність створення нової сучасної ландшафтної карти, а в подальшому – створення на її основі ландшафтно-екологічної карти Харківської області. Існуюча ландшафтна карта була уточнена за допомогою нових топографічних карт області 2005-2006 рр. видання, за якими були визначені зміни меж окремих ландшафтів і урочищ, якісні зміни всередині ландшафтів, нові прояви природокористування. З врахуванням цих змін, було розроблено сучасну ландшафтну карту Харківської області в традиційному і електронному варіантах із використанням програмних продуктів ESRI ArcView, а також MapInfo Corporation, вер. MapInfo Professional 6.0., у масштабі 1:2 000 000.

Таким чином, в ході дослідження було визначено призначення екологічного картографування, проведено аналіз карт даної і спорідненої тематики, створено сучасну ландшафтну карту Харківської області. В перспективі, планується створення ландшафтно-екологічної карти Харківської області з нанесенням інтегрованої інформації з урахуванням ряду рис і особливостей геосистем (стійкість до антропогенного навантаження, здатність до самовідновлення, ступінь деградації і таке інше). На думку автора, така карта матиме досить важливе практичне значення, адже може бути використана як основа для прогнозування розвитку території, а також – зменшення негативного впливу на природу, проведення більш детального моніторингу, уточнення існуючих і введення нових природоохоронних заходів і екологічних норм господарювання, оптимального планування подальшої господарської діяльності і освоєння території в рамках раціонального природокористування.