Однією з фундаментальних і найдавніших наук є географія і її місце в освітньому процесі є досить суттєвим. Саме тому перед сучасною освітою ставляться завдання перегляду всієї системи навчально-виховного процесу школи зі зверненням особливої уваги на необхідності удосконалення викладання циклу географічних дисциплін від «Природознавства» (5 клас) до «Економічної і соціальної географії світу» (10 клас).

В географії, як в навчальному предметові, що є професійно значущим для майбутнього дієвого члена суспільства, простежувалося зниження рівня зацікавленості і навіть сприйняття через проблеми її теоретичності і величезного обсягу інформації про географічні явища, природні і соціальні об'єкти, населення, виробництво, міжнародні взаємовідносини тощо, які мало поєднувалися з розглядом екологічних проблем, хижацьким використанням природних ресурсів, об'єктивним аналізом стану економіки не лише своєї, а й інших країн. Тобто, за словами А.М. Берлянта, відбулося перетворення географії в якусь субдисципліну в рамках природознавства, що механічно розуміється.

В останні десятиліття з допомогою нових програм, творчих видань як науковців, так і вчителів-практиків, більш чітко вичленені тісні зв'язки фізичної, економічної і соціальної географії з іншими науками й всім комплексом наук про природу, що ще раз доводить значимість географії у розвитку творчої особистості, у вивченні нею законів взаємодії між суспільством і природою в різних аспектах.

Отже, зі змінами мети і завдань викладання географії в школі стає зрозумілим, що шкільна географія повинна сприяти формуванню, вихованню і розвиткові учнів, патріотів своєї країни, що бажають пізнати навколишній світ, засвоїти освітню культуру, суспільно-історичний життєвий досвід, накопичений багатьма поколіннями людей.

Інформаційні джерела:

1. Берлянт А.М. Картографическая грамотность и географическое обучение: Проблемы переориентации. // География в школе. – № 2. – 1990. – С.18.