Грищенко Н. В.*, Кандиба Ю. І.**

Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна, геолого-географічний фак-т,

кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства

* студентка ІІІ курсу; ** старший викладач, аспірант

СЕРВІС У ТУРИСТИЧНІЙ ГАЛУЗІ – ПРИМХА ЧИ НЕОБХІДНІСТЬ?

Розвитку туристичної галузі в Україні стали приділяти все більше уваги. Сфера туризму входить до компетенції Міністерства культури і туризму України, також проблемами туризму займаються Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту та Міністерство охорони здоров’я.

Вперше за останні два роки в Законі України «Про Державний бюджет на 2007 рік» передбачено фінансування заходів, необхідних для розвитку сфери туризму і діяльності курортів, у сумі 23,3 млн гривень.

У 2006 р. спостерігається позитивна динаміка основних показників туристичної сфери. За даними Державної служби туризму та курортів, у 2006 р. в Україні було надано туристичних послуг на суму 42 млрд грн. За 2006 р. Україну відвідали 18,9 млн іноземних громадян, що на 7 % більше, ніж у 2005 р. Структура в’їзного потоку по країні походження виглядає таким чином: країни СНД – 11,9 млн осіб (63% загального в’їзного потоку), країни ЄС – 6,3 млн осіб (33%), решта країн – 0,6 млн осіб (4%).

Темпи зростання обсягів в'їзного туризму (107%) перевищили темпи зростання виїзного туризму (103%).

Всього протягом минулого року туристичними підприємствами обслуговано 3,4 млн туристів (на 16% більше, ніж за 2005 р.) та 1,8 млн екскурсантів (на 6% більше, ніж у 2005 р.).

Серед лідерів за кількістю обслугованих туристів є м. Київ, А.Р. Крим, Івано-Франківська область. Найкраща динаміка зростання чисельності обслугованих туристів у порівнянні з 2005 р. в Івано-Франківській, Чернігівській, Запорізькій областях та м. Києві. З іноземними туристами у минулому році більше працювали турфірми Києва, А.Р. Крим, Одеської області та м. Севастополя. З українськими туристами активно працюють в Івано-Франківській області, м. Києві та в А.Р. Крим.

Станом на 1 січня 2007 р. пройшли сертифікацію 1123 готелі та інші місця відпочинку, в т.ч.: п’ятизіркових – 5, чотиризіркових – 31, тризіркових – 76, двозіркових – 43, однозіркових – 42, решта – 926 підприємств – мають сертифікат на відповідність вимогам безпеки.

За офіційною статистикою, туристична галузь активно розвивається. Про проблеми туристів та мешканців туристичних районів говорять досить мало, в основному звертають увагу на питання побудови готелів, баз відпочинку, удосконалення законодавчого забезпечення, створення більш прозорої системи оподаткування і т.д.

Проте існує й інший шар проблем, вирішенням яких займаються недостатньо. Якщо подивитись на дані Державної служби туризму та курортів, то крім заспокійливих цифр, можна побачити деякі негативні явища, а саме: Україна не повністю використовує свій туристично-рекреаційний потенціал; прибутки від галузі є досить невеликими; темпи розвитку в’їзного туризму є незначними; основний потік відпочиваючих спрямований з країн СНД, а не з високорозвинених країн Західної Європи; все ще багато наших громадян надають перевагу відпочинку за кордоном; кількість готелів високого рівня є катастрофічно малою і т.д.

Вищеперераховані явища є наслідками в основному того, що рівень сервісу в Україні є дуже низьким. При цьому ціни вже досягли європейського рівня. Тепер ми можемо обирати: витратити гроші на відпочинок в Україні або ту саму суму (інколи навіть меншу!) на відпочинок за кордоном, де з повагою ставляться до кожного туриста і створені умови для повноцінного відпочинку, а не для демонстрації здатності вирішити будь-які проблеми, які тільки й чекають на те, щоб впасти на голову відпочиваючому в Карпатах або Криму.

Хороший сервіс має бути непомітним. Ситуація, коли у вашій кімнаті прибрали лише після того, як ви запросили покоївку та вказали на бруд на килимі, є неприпустимою для пристойного готелю. Досконаліть можна побачити у дрібницях, які часто псують настрій і відпочинок туристам в Україні.

До таких «дрібниць» можна віднести наступні:

· трансфер від вокзалу, особливо в Карпатах, наприклад японці, порівнюють з катанням на американських гірках; при цьому це не розваги, що входять у вартість путівки, а результат синтезу жахливого стану доріг та застарілого автопарку в курортних районах;

· питаннями безпеки туристів туроператори цікавляться мало, ніхто не попереджає про те, що відпочинок може закінчитись трагічно: через некомпетентність провідника у горах під час походу (в Карпатах восени 2006 р. загинув провідник, який, взявши заради грошей на себе відповідальність за групу, сам не був готовим до подолання маршруту), через занедбану гірськолижну трасу в Карпатах, де цього року вже розбився лижник; через несправність, наприклад аквалангу, під час занурення в Криму;

· місцеві мешканці заробляють на туристах гроші, не піклуючись про те, щоб створити комфортні та безпечні умови для відпочиваючих: серед обслуговуючого персоналу небагато дипломованих фахівців, які здатні забезпечити відповідний рівень сервісу; загрозливою є ситуація з якістю харчування у туристичних районах, тому що часто не дотримуються елементарних правил гігієни, крім того продаж спиртного на гірськолижних схилах є небезпечним для життя не лише його споживачів, але й для інших туристів-лижників;

· можна багато говорити про забруднення навколишнього середовища, проте в Україні, на жаль, часто можна спостерігати готельні комплекси, оточені сміттям, що не вивозиться; можна плавати у морі разом з обгортками від морозива або подряпати новенькі лижі розбитим склом, що його не прибрали з траси;

· також постає проблема забезпечення туристичних маршрутів якісними картами та картосхемами: власники готелів та баз відпочинку економлять, тому карти складають непрофесіонали, а це може призвести до того, що турист не просто заблукає, але й заплатить життям за небажання власників готелю долучати до справи професіоналів: катаючись на лижах в Карпатах, можна знайти три-чотири варіанти прокладення гірськолижних трас. Крім того, відрізняється маркування трас по складності, тобто поїхавши по трасі для початківців, можна насправді потрапити на трасу для екстремалів та серйозно травмуватись;

· з відпочинку туристи залюбки привозять сувеніри, але цінність сувеніру полягає в тому, що він зроблений в районі відпочинку, є унікальним і неповторним носієм рис, притаманних саме цьому куточку планети – сьогодні ж з Криму привозять у якості сувенірів російські «матрьошкі», а з Карпат – китайських овець у гуцульському(!) національному одязі.

Вище перераховані «дрібниці» виявляються серйозними проблемами, коли ведеться мова про покращення ситуації у туристичній сфері та створення умов, що відповідають загальносвітовим.

Дані проблеми виникають через те, що люди, які займаються наданням туристичних послуг, не відносяться з відповідальністю до своєї роботи, тобто причина криється у небажанні людей вдосконалюватись, ставати професіоналами, і з повагою ставитись до відпочиваючих, які фактично забезпечують існування населення туристичних районів. Дуже важко отримувати задоволення від відпочинку, коли відпочиваючі спілкуються з людьми, які мають туристів лише за джерело прибутків. Сервіс стає необхідністю.

Внаслідок такого відношення виникає небажання відпочивати в Україні. Навіть з’явився слоган: «Бережіть Україну – відпочивайте за кордоном!» Українці власноруч створюють своїй країні негативний імідж у туристичному секторі, тому до нас з високорозвинених країн приїжджають лише екстремали, які не проти ризикнути власним життям, відпочиваючи в Україні.

Завдяки значним наявним рекреаційним ресурсам Україна здатна отримувати значно більший прибуток від туристичної галузі, проте це стане можливим лише тоді, коли Людина стане центральним об’єктом у сфері надання туристичних послуг. Населення України має зрозуміти, що роки радянської влади минули, настала інформаційна ера, коли розум створює нову оболонку Землі – ноосферну.

Розробкою питань проблем та перспектив галузі мають займатись фахівці-науковці, особливо географи, адже лише науково обґрунтований підхід дасть змогу раціонально використовувати та зберігати наявні ресурси, буде сприяти донесенню до населення ідей сталого розвитку туризму в Україні, сприятиме проведенню конструктивних реформ, зокрема щодо зміни підходів до обслуговування відпочиваючих.

Світом керує інформація. Імідж України буде таким, яким ми самі його створимо, а для цього необхідно надавати світові інформацію. У 2006 р. Україна була представлена на 12 міжнародних туристичних заходах за кордоном: у Австрії, Великій Британії, Іспанії, Ізраїлі, Латвії, Італії, Чеській Республіці, Німеччині, Російській Федерації, Білорусі. Державна служба туризму та курортів повідомляє про те, що Україна у 2007 р. буде приймати участь у близько 50 міжнародних виставках. Це сприятиме підвищенню інформованості про Україну та її населення. Ми маємо створити бренд з нашої держави, як, наприклад, свого часу брендом стала Швейцарія, Монако, ОАЕ та інші країни. Необхідно розробити комплексну програму, що допоможе втілити в життя концепцію бренда країни, при цьому не варто забувати, що «все пов’язано з усім», як писав Комонер.