Добинда І. Б.

Чернівецький національний ун-т ім. Ю.Федьковича, географічний фак-т, студ. IV курсу

Науковий керівник: доц. каф. географії та менеджменту туризму Ж. І. Бучко

РОЛЬ ГОТЕЛІВ У СИСТЕМІ КОНГРЕС-ТУРИЗМУ

Діловий туризм – це порівняно новий і дуже перспективний напрям розвитку національної туристичної діяльності. Як про самостійний і високоприбутковий про нього заговорили в Європі і США в 80-ті роки XX ст. На українському ринку цей сектор туризму почав розвиватись лише в 90-х. Індустрія ділового туризму – об'ємне поняття. Воно складається з декількох ключових слів, які утворюють відому англомовну абревіатуру «MІCE», що широко застосовується західними фахівцями для позначення складових ділового туризму: M – Meetіngs (Зустрічі), І – Іncentіves (Інсентів, заохочувальні поїздки), C – Conferences/Conventіons (Конференції), E – Exhіbіtіons/Events (Виставки).

Зараз світові туроператори все частіше роблять ставку на діловий туризм, менш вразливий до «психологічних чинників». За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО, World Tourism Organization), протягом найближчих 10 років кількість ділових поїздок у всьому світі збільшиться втричі — з 564 млн до 1,6 млрд на рік. Дохідність напряму зросте у п’ять разів – з $399 млрд до $2 трлн [3].

У процентному відношенні загальна світова структура ділових поїздок має такий вигляд: на індивідуальні відрядження припадає 70,8%, на участь у конгресах і конференціях – 15,9%, на відвідування виставок – 10,9%, на інсентів-туризм – 2,4% від загального обсягу [5]. Частка конгрес-туризму в Україні становить 10%, це третє місце після бізнес-поїздок і виставкових турів [1, с.124].

Статистика ВТО свідчить, що діловий турист витрачає втричі більше за звичайного середнього туриста. Сезон ділового туризму співпадає з сезоном ділової активності в країнах Західної Європи. Традиційно ділові поїздки припадають на вересень-листопад і з лютого по червень.

Конгресовий туризм виділяють у окремий напрям ділового туризму, тому що організація конгресових заходів, маючи багато спільного з організацією виставкових заходів, пред’являє дещо інші вимоги до інфраструктури і організаторів. Проведення конгресів є меншим за масштабом, ніж виставка, але має набагато вищий за кваліфікацією і вимогами склад учасників [2]. Конгреси, особливо міжнародні, орієнтуються на більш ексклюзивне обслуговування, тим самим забезпечуючи завантаження кращих готелів. Конгресовий туризм характеризується нетривалим перебуванням туриста в готелі (1-2 дні), але великою кількістю учасників, що дозволяє завантажити конференц-зали, номерний фонд і ресторани.

Можливості використання засобів розміщення для потреб ділового туризму обмежуються певними вимогами. Готель як місце проведення офіційного протокольного заходу обирає замовник протокольної служби приймаючої сторони (організатор). На вибір впливає ряд факторів [2, с. 50-52], серед яких, на нашу думку, найважливішими є: досвід проведення протокольних заходів, високий кваліфікаційний рівень, імідж, кваліфікований персонал, технічна оснащеність, відповідність міжнародним стандартам, система звукопідсилення; система звуко- і відеозапису, система синхронного перекладу (3-5 мовами); можливість ретрансляції для преси; система вентиляції і кондиціонування повітря; необхідні послуги зв'язку.

В Європі немає єдиних стандартів класифікації конгрес-готелю. Деякі країни вводять зіркову класифікацію, інші поділяють такі готелі за діапазоном цін. Якщо ж охарактеризувати готелі 3-4 зіркові, які позиціонують себе як конгрес-готелі, то можна назвати такі їхні базові характеристики: розміщення в центрі чи транспортно-зручному місці; спеціальне обладнання номерів: доступ до мережі Internet з номера, міжміський телефонний зв’язок, кабельне і супутникове телебачення; бізнес-центр з наданням усіх необхідних послуг; конференц-зали; ресторани і бари в готелі; парковка з охороною [4].

Потреби ділового туризму вимагають розширення мережі готелів з різною зірковістю. З цією метою в м. Києві до 2010 р. буде побудовано 40 нових готелів, зокрема «Конгрес–готель», який буде задіяний у проведенні європейських заходів. Крім нього, у столиці буде збудовано ще 3–4 п’ятизіркових готелі, проекти яких зараз перебувають на стадії обговорення.

Оскільки основні потоки конгрес-туристів співпадають з іншими діловими туристами, то можна визначити їх центри – це міста Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Харків, Львів. За останній час простежується тенденція до збільшення ролі курортних міст у діловому туризмі. Так, все частіше конгреси проводяться в Конча-Заспі, Пуща-Водиці, Яремчі та на узбережжі Чорного моря.

Основними проблемами розвитку ділового туризму в Україні є: негативний імідж країни, відсутність чіткої законодавчої бази щодо оподаткування й інвестицій, слабке представництво української сторони в галузевих міжнародних організаціях і асоціаціях, невідповідність готелів європейським стандартам, відсутність вузькопрофільних кадрів для роботи в галузі ділового туризму, відсутність спеціальних статистичних даних міжнародного і особливо вітчизняного ділового туризму, невисокий рівень сервісу.

Інформаційні джерела:

1.Васильева Н. Отдохнуть. По делу // Бизнес. – 2006. – №48.

2.Гергуль А.І. Туристично-краєзнавчі дослідження: Зб. наук. статей. - Вип. 6. – К., 2000. – С.124.

3.Портна К. Приїжджайте до нас ще // Контракти. – 2006. – №24.

4.    www.ram.ru

5.    www.unwto.org